Справа № 2-а-565/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04 серпня 2010  року                                 м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської  області в складі:

головуючого: судді  Керніцького І.І.

секретаря судового засідання: Січка В.М.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Долина справу в порядку адміністративного судочинства за позовом   ОСОБА_1 до  суб‘єкта владних  повноважень - інспектора ДПС Калуського взводу ДПС в Івано-Франківській області Фіцака Тараса Петровича про  визнання дій неправомірними та скасування акту індивідуальної  дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до  суду з адміністративним позовом в якому просить в изнати    протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень- інспектора ДПС Калуського взводу ДПС в Івано-Франківській області Фіцака Тараса Петровича  -   постанову в справі про адміністративне правопорушення АТ № 099571 від 17.04 .2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.

Свої  вимоги мотивує тим, що   15.06.2010 року він отримав повістку, якою  його викликано до державного виконавця відділу ДВС управління юстиції в Долинському районі. Прибувши до державного виконавця йому стало  відомо, що в провадженні відділу ДВС знаходиться адмінпостанова про накладення на нього адміністративного стягнення. В постанові зазначено, що він, ОСОБА_1, 17.04.2010  року в с.Павлівка Тисменецького району о 13 год. 18 хв. керував автомобілем в населеному пункті, рухався зі швидкістю 87 км/год. Швидкість  вимірювалася приладом «Беркут». Вважає накладення на нього стягнення у вигляді штрафу незаконним та необгрунтованим з наступних підстав.  З матеріалів справ видно, що вимірювальним приладом була зафіксована швидкість руху автомобіля 87 км/год. Коли він рухався  в с.Павлівка то перед ним на значній швидкості проїхало кілька легкових автомобілів, відстань між керованим ним автомобілем та автомобілями, які рухались попереду була досить незначною. При зупинці його працівником Державтоінспекції він повідомив йому, що зафіксована на приладі швидкість руху не могла належати керованому ним автомобілю, оскільки він рухався зі швидкістю 70 км. год., як це дозволяється ПДР. Проте, інспектор не взяв його пояснення до уваги, а також не врахував пояснень пасажирів, які знаходились в  автомобілі, хоча він на цьому наполягав. Оскільки в нього було обмаль часу, то  він не став сперечатись з інспектором ДАІ і підписав протокол про адміністративне правопорушення. Його прохання надати йому можливість скористатися послугами адвоката інспектор проігнорував, сказавши, що  таким правом він може скористатися при розгляді адміністративної  справи, однак про час та місце розгляду мене повідомлено не було. Порушивши його право на захист суб'єкт оскарження порушив його права та законні інтереси, а тому вважає, що оскаржувана постанова складена з грубим порушенням норм ст. 268 КУпАП та не може залишатися в силі і підлягає з цих мотивів скасуванню. Інспектором також не взято до уваги його прохання внести в протокол про адміністративне правопорушення пояснення свідків, які знаходились в  автомобілі, явку яких  забезпечить в судове засідання. Інспектор при провадження справи про адміністративне правопорушення порушив його права, передбачені ст.268 КУпАП, де є пряма вказівка на те, що особа, що притягується до адміністративної відповідальності, повинна бути завчасно повідомлена про час і місце розгляду своєї справи. Якщо саме розгляд здійснюється прямо після складання протоколу, ні про яке завчасне повідомлення і мови бути не може. Крім того, ця стаття передбачає цілий ряд прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Знайомитися з матеріалами справи, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця в області права, і ін. Очевидно, що скористатися цими правами без підготовки, на яку при такому порядку розгляду справ просто немає часу, неможливо. І таким чином можливості використати свої права він був позбавлений. В постанові не зазначено термін повірки вимірювального приладу. Відповідно до ч.2 ст. 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки дозволяється  застосовувати,  лише  за умови,  якщо  вони  пройшли  повірку  або  державну метрологічну атестацію. Крім того, в постанові не наведено доказів того, що прилад «Беркут», яким вимірювалась  швидкість  руху керованого ним  автомобіля  являється спеціальним технічним засобом, який працює в автоматичному режимі. Ні копії  протоколу,  а також  постанови в справі про адміністративне правопорушення йому вручено не було.

 Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, зіславшись на вищевикладені обставини, просив позов задоволити.

Відповідач в судове засіданні на повторний виклик не прибув,  незважаючи на те, що  про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений судом. З урахуванням цієї  обставини та положення ст. 128 КАС України судом вирішено не відкладати розгляд даної  справи та вирішити її  на підставі наявних  доказів.

Суд,  вислухавши доводи позивача, вивчивши матеріали справи приходить до  висновку, що  даний позов підлягає  до задоволення,  виходячи з наступного.

Так,  відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або  необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає  на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з постанови в справі про адміністративне правопорушення АТ № 099571 від 17.04.2010 року   ОСОБА_1, 17.04.2010  року в с.Павлівка Тисменецького району о 13 год. 18 хв. керував автомобілем в населеному пункті, рухався зі швидкістю 87 км/год. Швидкість  вимірювалася приладом «Беркут». За результатами розгляду протоколу в справі про адміністративне правопорушення інспектором ВДАІ  на місці складення протоколу   винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення (а.с. 3), якою визнано  позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення  є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 268 КУпАП передбачено права особи, яка притягується до  адміністративної  відповідальності. У відповідності до  диспозиції цієї статті особа,  яка притягується до  адміністративної  відповідальності зокрема має  право знайомитися з  матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою  адвоката, іншого фахівця в галузі права. особа, що притягується до адміністративної відповідальності, повинна бути завчасно повідомлена про час і місце розгляду своєї справи.

Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3  суду пояснив, що підчас зупинки автомобіля ОСОБА_1 працівником ДАІ він  знаходився в даному автомобілі. Автомобіль рухався приблизно зі швидкістю 60-65 км/год., коли вони наближались до  місця зупинки їх  на великій швидкості обігнало кільки «дорогих» автомобілів, яких  працівники ДАІ не зупиняли. ОСОБА_1  пояснював, що швидкість  зафіксована на вимірювальному приладі не може належати його автомобілю, а належить автомобілю, що рухався безпосередньо  пере ним. Попросив, щоб  інспектор взяв пояснення в нього,  або  хоча б вніс його прізвище в протокол як свідка. Однак інспектор в грубій формі відмовив ОСОБА_1 в його проханні та сказав, що  адвоката та свідків він  може привести тоді,  коли буде прийматись рішення по справі і після цього їх відпустив,  повернувши документи.

Як встановлено в судовому засіданні при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо  ОСОБА_1 відповідачем по справі не було  враховано докази, що  мають значення для правильного вирішення справи, а  саме –  покази свідків. Винісши постанову в справі про адміністративне правопорушення безпосередньо  на місці його вчинення відразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення суб’єкт оскарження позбавив позивача можливості надати інші докази,  скористатися юридичною  допомогою  адвоката.

Враховуючи наведене, суд  вважає, що  в дія ОСОБА_1  відсутній склад  адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в адміністративній справі не  може бути розпочате,  а розпочате підлягає  закриттю  в разі відсутності події  і складу правопорушення.

 За таких  обставин суд  приходить до  висновку, що оскаржувана позивачем постанова прийнята з  грубими порушеннями вимог ст. 268, 278, 279, 280 КУпАП.   а тому оскаржувана постанова не може залишатися в силі та підлягає  скасуванню, а провадження по даній адміністративній справі закриттю.

Як вбачається з  виклику у відділ ДВС, ОСОБА_1 викликалось державним виконавцем з  приводу сплати адміністративного штрафу 15.06.2010 року на 9 год., суд  вважає, що  саме тоді позивачу стало  відомо про порушення його  прав та охоронюваних  законом інтересів,  а тому є  підстави для  поновлення строку звернення до  суду з адміністративним позовом.

На підставі ст. 9, 251, 268, 278, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  керуючись ст. 247, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Поновити позивачу строк звернення до суду з позовом.

Визнати   протиправним  та  скасувати  рішення  суб'єкта  владних  повноважень - інспектора ДПС Калуського взводу ДПС в Івано-Франківській області Фіцака Тараса Петровича -   постанову в справі про адміністративне правопорушення АТ № 099571 від 17.04.2010 року про накладення визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень, а провадження по даній справі - закрити.

       Постанова суду може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником,  потерпілим, його представником або  на неї  може бути внесено протест прокурором  на протязі десяти днів з дня її  винесення.

     Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду на постанову суду першої  інстанції подається протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження через  Долинський районний суд.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя Долинського районного суду                         І.І.Керніцький