КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Баса О.Г.,
суддів: Матковської Л.О., Карпусь С.А.,
при секретарі: Мороз А.В.
з участю: представника позивача
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2849 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі на постанову Деражнянського районного суду від 02 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі про стягнення невиплаченої грошової допомоги дітям війни.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись в суд з вказаним позовом зазначав, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має статус дитини війни. На підставі ст. 6 цього ж Закону пенсія дітям війни підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем така допомога не виплачувалась.
Позивач просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Деражнянському щодо невиплати та часткової виплати йому щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок підвищення пенсії відповідно до Закону «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 січня 2007 року по 30 листопада 2009 року включно.
Постановою Деражнянського районного суду від 02 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Зобов’язано відповідача виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з
__________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Коваль Ф.І. Справа № 22ц-2849
Доповідач: Матковська Л.О. Категорія № 57
1 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач не погоджується з постановою суду, просить її скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на законодавчому рівні не визначено джерела фінансування відповідних коштів, порядок нарахування та органи, які повинні виплачувати підвищення дітям війни. Крім того, п.п. 9, 10 Положення „Про Пенсійний фонд України” визначений вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійним фондом України, які виключно використовуються за призначенням і вилученню не підлягають.
Апеляційну скаргу слід відхилити з наступних мотивів.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, отримує пенсію за віком і відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За ст. ст. 3 та 7 цього ж Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 Закону № 2195 – IV „Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік.”
Пунктом 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і статтю 6 викладено в новій редакції.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вказані зміни визнані неконституційними, відновлена дія положення статті 6 Закону № 2195 – IV у попередній редакції.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” ці положення не змінювались.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивач має право на отримання доплати до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Вирішуючи спір і задовільняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення та виплати пенсій і доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і здійснити позивачу відповідні нарахування за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена. Не виконуючи вимог даної норми, відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни є безпідставними, оскільки питання надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього функцій у справах цієї категорії не було предметом даного судового розгляду, а відсутність бюджетного фінансування доплати до пенсії не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права на її отримання.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі відхилити.
Постанову Деражнянського районного суду від 02 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.О. Матковська