Справа № 1-93/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

22 липня 2010 року                      Глибоцький районний суд  Чернівецької області

у складі головуючого судді                       Бреславського О.Г.

секретаря судового засідання                    Оршевської С.М.

за участю прокурора                                   Косована О.Т.

захисника                                                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Глибока справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Глибока Чернівецької області, проживає за адресою АДРЕСА_2, громадянина України, по національності українця, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого в вчинені злочину, передбаченого ст.187 ч.3 КК  України;

по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт. Глибока Чернівецької області, проживає за адресою АДРЕСА_1, громадянин України, по національності українця, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Глибоцького районного суду від 14.09.1990 року по ст. 118 ч.2 КК України ( в редакції 1960 року) до 6 років позбавлення волі, вироком Розділянського окружного суду Одеської області від 25.02.1993 року за ст. 94, 43 КК України до 14 років позбавлення волі, звільнився 18.09.2006 року по відбуттю покарання, у вчинені злочину, передбаченого ст.187 ч.3 КК  України, -

В С Т А Н О В И В :

 Підсудні ОСОБА_2 за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_3, 18 лютого 2010 року біля 23 години 00 хвилин будучи в стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зламу вікна проникли в житловий будинок громадянина ОСОБА_4, що розташований за адресою АДРЕСА_3 та вчинили на останнього напад, а саме: накинули ковдру на ОСОБА_4, який лежав на ліжку,  погрожуючи його життю та здоров’ю, наносили численні удари кулаками у область голови та тіла останнього, на протязі тривалого часу вимагаючи гроші. З метою залякування ОСОБА_4, підсудний ОСОБА_3 за участю підсудного ОСОБА_2, погрожуючи потерпілому ножем, спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді різаних ран лівої кисті руки. ОСОБА_4, погрозу ножем сприймав як реальну загрозу його життю та здоров’ю. Вказаними насильницькими діями підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спричинили ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синців та саден голови,  які відносяться до легких тілесних ушкоджень. А також ушкодження у вигляді різаних ран лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров’я. Після вчинення вказаних протиправних дій, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито заволоділи майном потерпілого, а саме 5 кг цукру, пачкою цигарок «Оптима», настільним годинником «PEARL», наручним годинником з шкіряним ремінцем, бувшим у використанні, зв’язкою ключів, ганчірки на загальну суму 115,50 гривень та скрилися з місця злочину розпорядившись викраденим на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину не визнав і в судовому засіданні показав, що 18 лютого 2010 року біля 23 години 00 хвилин будучи в стані алкогольного сп’яніння за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_3, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зламу вікна проникли в житловий будинок громадянина ОСОБА_4, що розташований за адресою АДРЕСА_3. Де, ОСОБА_3 накинув ковдру на потерпілого, який лежав на ліжку, а ОСОБА_2, тим часом шукав по кімнатах гроші. До потерпілого фізичну силу не застосовували, ножем не погрожували, ушкодження у вигляді різаних ран лівої кисті руки не спричиняли. Після вчинення вказаних дій, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заволоділи майном потерпілого, а саме 5 кг цукру, пачкою цигарок «Оптима», настільним годинником «PEARL», наручним годинником з шкіряним ремінцем, бувшим у використанні, зв’язкою ключів з, ганчіркою та скрилися з місця злочину розпорядившись викраденим на власний розсуд. На досудовому слідстві вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнавав під фізичним та психологічним тиском зі сторони працівників міліції.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину не визнав і в судовому засіданні показав, що 18 лютого 2010 року біля 23 години 00 хвилин будучи в стані алкогольного сп’яніння за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном, шляхом зламу вікна проникли в житловий будинок громадянина ОСОБА_4, що розташований за адресою АДРЕСА_3. Де, ОСОБА_3 накинув ковдру на потерпілого, який лежав на ліжку та вимагали від нього гроші. У ході вимагання грошей, ОСОБА_2 з метою залякування, над головою потерпілого наніс удар кулаком у стіну. Після чого, ОСОБА_3 утримував потерпілого, а ОСОБА_2 тим часом шукав в житловому будинку гроші. До потерпілого фізичну силу не застосовували, ножем не погрожували, ушкодження у вигляді різаних ран лівої кисті руки не спричиняли. Після вчинення вказаних дій, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, заволоділи майном потерпілого, а саме 5 кг цукру, пачкою цигарок «Оптима», настільним годинником «PEARL», наручним годинником з шкіряним ремінцем, бувшим у використанні, зв’язкою ключів з, ганчіркою та скрилися з місця злочину розпорядившись викраденим на власний розсуд. На досудовому слідстві вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнавав під фізичним та психологічним тиском зі сторони працівників міліції.

Незважаючи на не визнання вини самими підсудними їх вина у вчиненому повністю доведена наступним.

Показами потерпілого ОСОБА_4, підтверджено в судовому засіданні обставини вчинення розбійного нападу підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на нього. В ході якого підсудні, в той час коли він відпочивав на ліжку, так як була пізня година, накинули на нього ковдру, і наносили йому численні удари кулаками у область голови та тіла, на протязі тривалого часу вимагаючи гроші. Крім того, підсудні з метою залякування, погрожували йому ножем, спричинили йому тілесне ушкодження у вигляді різаних ран лівої кисті руки. Погрозу ножем сприймав як реальну загрозу його життю та здоров’ю. Після чого підсудні заволоділи його товарно-матеріальними цінностями на суму 115 гривень 50 копійок та скрилися з місця вчинення злочину.

Показами свідка ОСОБА_6, яка показала суду, що 18 лютого 2010 року приблизно о 24 годині 15 хвилин її з чоловіком розбудив ОСОБА_4, який був переляканий, рука його була в  крові. Останній їм розповів, що невідомі йому особи, вчинили напад на нього в дома по місцю проживання, в ході якого наносили йому побої, погрожуючи ножем, спричинили тілесні ушкодження у вигляді різаних ран лівої кисті, вимагали від нього гроші. Оскільки грошей в нього не найшли, забрали в нього товарно-матеріальні цінності та скрилися з місця вчинення злочину.

Показами свідка ОСОБА_7, який показав суду, що 19 лютого 2010 року в ході проведення судово-медичної експертизи, потерпілий ОСОБА_4 розповів йому, що невідомі особи вибили вікно, проникли в його житловий будинок, наносили побої по голові та різних частинах тіла, душили за шию, порізали ножем руку вимагаючи від нього гроші.

Показами свідка ОСОБА_8, який будучи допитаним в судовому засіданні підтвердив обставини вчинення підсудними інкримінованого їм злочину, а також те, що під час провадження досудового слідства зі сторони працівників міліції до підсудних ні фізичне ні психологічне насильство з метою схилення до визнання злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, не застосовувалося.  

Протоколом усної заяви потерпілого ОСОБА_4 від 19.02.2010 року підтверджено обставини вчинення підсудними розбійного нападу на нього та заволодіння його особистим майном ( а.с. 10).

Явкою з повинною ОСОБА_2 від 19.02.2010 року підтверджено обставини вчинення розбійного нападу підсудними на ОСОБА_4 та заволодіння його особистим майном (а.с.23).

Явкою з повинною ОСОБА_3 від 19.02.2010 року підтверджено обставини вчинення розбійного нападу підсудними на ОСОБА_4 та заволодіння його особистим майном (а.с.25).

З протоколу відтворення обстановки та обставин події, проведеного з участю підсудного ОСОБА_2 вбачається, що він добровільно розказав  і показав на місці вчинення злочину коли, як і при яких обставинах він разом з підсудним ОСОБА_3 вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_4 по місцю його проживання, та заволоділи його особистим майном, ці його покази співпадають з протоколом огляду місця події, з показами даними підсудним на досудовому та в судовому слідстві даними потерпілим (а.с.11-17,30-34, 35-37, 130-132).

З протоколу відтворення обстановки та обставин події, проведеного з участю підсудного ОСОБА_3 вбачається, що він добровільно розказав  і показав на місці вчинення злочину коли, як і при яких обставинах він разом з підсудним ОСОБА_2 вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_4 по місцю його проживання, та заволоділи його особистим майном, ці його покази співпадають з протоколом огляду місця події, з показами даними підсудним на досудовому та в судовому слідстві даними потерпілим (а.с.11-17,30-34, 35-37, 130-132).

Висновком судово-медичної експертизи підтверджено, що на тілі потерпілого  ОСОБА_4 виявлені наступні ушкодження: у вигляді синців та ссаден голови, різаних ран лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров’я  (а.с.48).

З висновку трасологічної експертизи № 299-К від 29.03.2010 року вбачається, що чотири сліди взуття, що виявлені та вилучені 19 лютого 2010 року при огляді місця події залишені взуттям підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 61-67).

З висновку дактилоскопічної експертизи № 300 – К від 03.03.2010 року вбачається, що сліди рук вилучені 19.02.2010 року з поверхні горизонтальної планки коробки вікна з внутрішньої сторони кімнати в ході огляду житлового будинку потерпілого ОСОБА_4  залишені підсудним ОСОБА_2 ( а.с.  75-81).

З постанови слідчого прокуратури Глибоцького району Чернівецької області від 28 травня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що повідомлення підсудного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявлене в судовому засіданні про те, що вони під час досудового слідства визнавали вину у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4, під психологічним та фізичним насильством зі сторони працівників міліції, не знайшло свого підтвердження.

Винність підсудних у вчинені ними даного злочину підтверджується також і іншими матеріалами справи.

Невизнання підсудними вини суд розцінює, як захист від пред’явленого обвинувачення та бажання уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Показання підсудних про те, що вони з застосовуванням фізичної сили і погроз не вимагали від потерпілого гроші, не погрожували ножем життю та здоров’ю потерпілого, не спричинили йому легкі тілесні пошкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я, спростовуються наведеними вище доказами.

В основу вироку суд кладе послідовні показання потерпілого, свідків-очевидців злочину вчиненого підсудними.

Ці показання перевірені в судовому засіданні, узгоджуються між собою, підстав сумніватись в їх правдивості немає.

На підставі викладеного, аналізуючи всі обставини справи, докази зібрані по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що  у вчиненому  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є склад злочину, передбачений ст.187 ч.3 КК України, так як вони  вчинили розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства за кваліфікуючими ознаками: вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

При визначенні виду та міри покарання підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, особи винних. Суд враховує те, що підсудний ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується посередньо, підсудний ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, по місцю проживання характеризується позитивно і що вчинений ними злочин відноситься до особливо тяжких злочинів, обставини, що обтяжують покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, групою осіб, за попередньою змовою, відносно особи похилого віку, а також те, що ОСОБА_3 раніше вчиняв умисні злочини.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням суд не вбачає, призначає покарання у вигляді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для виправлення підсудних та попередження нових злочинів.

В справі заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_4 про стягнення з підсудних на його користь 115 гривень 50 копійок, тобто вартість особистого майна, яке останні викрали у нього з будинку. В судовому засіданні підсудні позов  визнали.

Враховуючи те, що злочинними діями підсудних потерпілому  заподіяні матеріальні збитки і їх вина у вчиненому доведена, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 щодо стягнення з підсудних матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 321-324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.3 КК України і призначити йому міру покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією майна. Початок строку відбуття покарання обчислювати з 19.02.2010 року, тобто з дня його затримання.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 залишити попередню – у виді тримання під вартою.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.3 КК України і призначити йому міру покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією майна. Початок строку відбуття покарання обчислювати з 19.02.2010року, тобто з дня його затримання.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_3 залишити попередню – у виді тримання під вартою.

Речові докази по справі: повернути законним володільцям (а.с. 52-54).

Стягнути в солідарному порядку з підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 115 гривень 50 копійок.

Стягнути в солідарному порядку з підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області судові витрати по справі в сумі 394 гривень 02 копійки.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційний суд Чернівецької області, через Глибоцький районний суд на протязі 15 діб з дня його проголошення.

Суддя: