Справа №22ц-6458/2010р. Головуючий суддя у суді 1 інстанції – Дубіжанська Т.О.
Категорія 57 Доповідач – суддя Можелянська З.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 серпня 2010 року.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючої судді Можелянської З.М., суддів Прозорової М.Л., Куценко Т.Р.,
при секретарі Панченку Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у Красногвардійському районі м.Дніпропетровськ на постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровськ від 10 грудня 2009 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Красногвардійському районі м.Дніпропетровськ про визнання неправомірною відмови щодо виплати щомісячної соціальної допомоги дитині війни, про стягнення щомісячної соціальної допомоги дитині війни, -
в с т а н о в и л а :
Постановою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровськ від 10.12. 2009 р. частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Красногвардійському районі м.Дніпропетровськ, визнано неправомірною відмову управління фонду у нарахуванні та виплаті йому щомісячної соціальної допомоги як дитині війни та зобов’язано вказане управління нарахувати ОСОБА_2 пенсію підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 7.07.2008р. по 31.12.2008р. відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком у відповідний період.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України у Красногвардійському районі м.Дніпропетровськ просило скасувати вказану постанову суду, посилаючись на те, що задоволення позовних вимог не відповідає закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в оскарженій частині, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування за вказаною апеляційною скаргою.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, у зв’язку з чим отримує відповідне підвищення пенсії у наступних розмірах: з 1.01.2008р. по 47грн., з 1.04.2008р. по 48грн.10коп., з 1.07.2008р. по 48грн.20коп., з 1.10.2008р. по 49грн.80коп. (а.с.6-8,10-12). Відповідно до ст.6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсії дітям війни підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком при тому, що розмір мінімальної пенсії за віком за ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи зазначені вимоги закону, визначені розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично сплачені позивачці як дитині війни суми підвищення пенсії, суд першої інстанції обґрунтовано зобов’язав Управління Пенсійного фонду в Красногвардійському районі здійснити перерахунок та виплату їй підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 7.07.2008р. по 31.12.2008р. з врахуванням законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком у відповідний період, та визнавши неправомірною бездіяльність Управління щодо нездійснення перерахунків та виплат відповідних сум підвищень.
Доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду в Красногвардійському районі про відсутність законодавчо визначеного поняття величини мінімальної пенсії за віком суперечать наведеним положенням пенсійного Закону, яким фактично таке поняття законодавцем визначено. Посилання апеляційної скарги на те, що вказаний Закон не може застосовуватись до пенсіонерів, які мають статус дітей війни безпідставне, оскільки соціальна гарантія останнім визначена саме у вигляді підвищення їх пенсії. Твердження апеляційної скарги про те, що після визнання неконституційним зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» питання призначення та виплати підвищення пенсії залишилось невирішеним також безпідставні, оскільки вимоги вказаної правової норми були чинні, обов’язкові для виконання та не потребували прийняття про це додаткового законодавчого акту після ухвалення рішень Конституційного Суду України від 9.07.2007р., 22.05.2008р. Крім того ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані ніякими іншими нормативно-правовими актами. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не заявлялось розглянутих судом позовних вимог щодо підвищення пенсії у 2008 році суперечать змісту письмової заяви ОСОБА_2, яка фактично містить відповідні вимоги щодо зазначеного спірного періоду.
Таким чином постанова суду першої інстанції в оскарженій частині відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому його постанова скасуванню у вказаній частині не підлягає.
Керуючись ст.ст.303, 304-1, 307,308, 319 ЦПК України , колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Красногвардійському районі м.Дніпропетровськ відхилити.
Постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровськ від 10 грудня 2009 року в оскарженій частині залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Судді :