Справа №22ц-7077/2010р. Головуючий суддя у суді 1 інстанції – Шумська О.В.
Категорія 57 Доповідач – суддя Можелянська З.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 серпня 2010 року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючої судді Можелянської З.М., суддів Прозорової М.Л., Куценко Т.Р.,
при секретарі Панченку Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області на постанову Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2009 року за адміністративним позовом Прокурора Софіївського району Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірною бездіяльності щодо перерахунку щомісячної соціальної допомоги дитині війни та стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и л а :
Постанову Софіївського райсуду Дніпропетровської області від 25.12.2009р. частково задоволено адміністративний позов Прокурора Софіївського району Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_2, визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області щодо перерахунку та виплати їй підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язано вказане управління здійснити перерахунок та виплату їй підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 9.07. по 31.12 2007р., з 22.05.по 31.12.2008р., з 1.01. по 1.10.2009р.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області просило скасувати вказану постанову суду, посилаючись на те, що задоволення позовних вимог не відповідає закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в оскарженій частині, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вказаної постанови за апеляційною скаргою.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонеркою, має статус дитини війни, у зв’язку з чим отримує підвищення пенсії у наступних розмірах: по 47грн. з січня 2008 року, по 48грн.10коп. з квітня 2008 року, по 48грн.20коп. з липня 2008 року, по 49грн.80коп. з жовтня 2008 року (а.с.5-10). Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсії дітям війни підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком при тому, що розмір мінімальної пенсії за віком за ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи зазначені вимоги закону, визначені розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично сплачені позивачці як дитині війни суми підвищення пенсії, суд першої інстанції обґрунтовано зобов’язав Управління Пенсійного фонду в Софіївському районі здійснити нарахування та виплату їй підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 9.07. по 31.12.2007р., з 22.05. по 31.12.2008р., з 1.01 по 1.10.2009р., визнавши неправомірною бездіяльність вказаного Управління щодо не вчинення зазначених нарахувань та виплат.
Доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду в Софіївському районі про відсутність законодавчо визначеного поняття величини мінімальної пенсії за віком суперечать наведеним положенням Закону, яким фактично таке поняття законодавцем визначено. Твердження апеляційної скарги про те, що після визнання неконституційним зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» питання призначення та виплати підвищення пенсії залишилось невирішеним також безпідставні, оскільки вимоги вказаної правової норми були чинні, обов’язкові для виконання та не потребували прийняття про це додаткового законодавчого акту після ухвалення рішень Конституційного Суду України від 9.07.2007р. та від 22.05.2008р. Крім того ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані ніякими іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином постанова суду першої інстанції в оскарженій частині відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому його постанова скасуванню у вказаній частині не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 304-1, 307, 308, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області відхилити.
Постанову Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2009 року в оскарженій частині залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Судді :