№2-а- 384/0514/2010                

                                                                  П О С Т А Н О В А  

                                                        І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

16 квітня  2010 року                                                                                                          м.Добропілля.  

Добропільський міськрайонний суд  Донецької області в складі:

головуючого- судді                            Здоровиця О.В.

при секретарі                                              Єфименко Т.В.

за участю:

            представника відповідача                  Проценко А.І.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні  в приміщенні суду в місті Добропіллі  адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління  Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області про  зобов»язання нарахувати недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2009 рік,

                                                              В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління  Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області (далі УПФУ в Добропільському районі) про  зобов»язання відповідача нарахувати недоплачену їй, як «дитині війни»  щомісячну соціальну допомогу за  2009 рік у розмірі відповідно до  ст.6  Закону України  "Про соціальний захист  дітей війни" , а саме в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позовні вимоги позивача мотивовані тим,  що згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але позивачу в 2009 році ця  допомога виплачувалася в значно меншому розмірі.   Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р.  та від 22.05.2008 р. зупинення положення статті 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” були визнанні  неконституційними. Таким чином позивач вважає, що відповідачем порушені її права і останній повинен нарахувати на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік виходячи з розміру 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Тому просить суд зобов»язати  відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік виходячи з розміру 30% від розміру мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання  позивачка не з»явилась, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Надала до суду заяву в якій просить суд розглянути справу без її присутності.

Представник відповідача, діюча на підставі довіреності ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги  не визнала, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що після прийняття Конституційним Судом України рішень щодо конституційності  зупинення норми закону та  зміни редакції,  Закону України №2195-1V питання  фінансування  підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком  в законодавчому  порядку не було врегульоване, тоді як фінансове забезпечення соціальних гарантій  здійснюється за рахунок  коштів Державного бюджету. Відповідно до постанови  КМУ від  28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян"  п.8 дітям війни  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість  пенсії, проводиться виплата підвищення  у визначених  твердих розмірах відповідно до чинного на певний час законодавства. Крім того, представник відповідача вважає, що позивачкою пропущені строки звернення до суду, які зазначено в ст.99 КАС України. У зв»язку з чим, на підставі ст.100 КАС України,  просить суд  позов позивача залишити без задоволення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Зокрема статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 46 Конституції України).

ОСОБА_2 є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.4), копією паспорта (а.с.3). Зазначені обставини визнані відповідачем.

З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки – підвищення до  пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в 2009 році дану надбавку до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком отримувала в значно меншому розмірі ніж передбачено законом.  

В 2009 році вищевказана надбавка позивачу виплачувалась відповідачем в розмірі 49 грн.80 коп. (а.с.10).

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст.8 КАС України задекларовано, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Це означає, що адміністративний суд не повинен застосовувати положення правового акту, у тому числі закону, якщо його застосування суперечить конституційним принципам права або порушуватиме права та свободи людини і громадянина. Адміністративний суд не повинен також допускати тлумачення закону, яке б несправедливо обмежувало ці права і свободи.

Частина 3 ст.22 Конституції України передбачає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний  захист  дітей  війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року  у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, а саме: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".

Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, рішення Конституційного Суду України не мають зворотної сили, а закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду діючого законодавства вбачається, що будь-яких змін  протягом 2009 року в ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не вносилось.

Згідно ч.3 ст.54 ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік» розміри державних   соціальних   гарантій  на  2009  рік,  що визначаються залежно  від  прожиткового  мінімуму,  встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

Враховуючи те, що названа норма  передбачає  встановлення  в  абсолютних  сумах розмірів  лише  тих  виплат,  вихідним критерієм розрахунку яких є розмір  мінімальної  заробітної  плати.  Відповідно  її   дія   не поширюється   на  спірні  відносини,  оскільки  розмір  зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей  війни"  залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування  та  виплата  у  2009  році   дітям   війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги,  що виплачується замість пенсії, повинна була  здійснюватися  відповідно  до  норм  Закону  України "Про соціальний захист дітей війни", а саме в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Щодо питання здійснення розміру нарахувань підвищення суд вважає за необхідне керуватися наступним.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік"  передбачено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і демографічних груп  населення, встановлюється  в  розмірах,  що  діяли  у  грудні 2008 року, а   з  1  листопада  2009 року прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність дорівнює - 573 грн.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи, що позивач в заяві вимагає лише зобов»язати відповідача здійснити нарахування недоплаченої допомоги, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог і з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача дати оцінку діям, бездіяльності і рішенням відповідача.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій при не нарахуванні позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  за 2009 рік, тому його бездіяльність є незаконною. В 2009 році відповідач повинен був нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це встановлено в ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей  війни"  виходячи з розміру прожиткового мінімуму в 498 гривень - з 01.01.2009 року по 31.10.2009р,  та 573 гривні - з 01.11.2009 по 31.12.2009 р..

Проте, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін .

В судовому засіданні встановлено, що представник відповідача наполягає на застосування до вимог позивача ст.99 КАС України.

Порушення прав позивача відбувалось періодично – кожного місяця, починаючи з січня місяця 2009 року, і в нього було достатньо можливості своєчасно звернутися до суду. Питання про поновлення пропущеного строку позивач не ставив.

Позивач звернувся до суду з позовом 26.02.2010 року, а тому, враховуючи  річний строк  звернення до суду, права позивача  підлягають  захисту з 26 лютого 2009 року. Інші вимоги позивача за 2009 рік задоволенню не підлягають  з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду відповідно до ч.1 ст.100 КАСУ.

Згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка повинна бути стягнута на користь позивача складає 2,85 грн.

Керуючись  ст..ст.8, 10, 70, 71, 94, 99, 100, 159-163 КАС України, ЗУ "Про соціальний захист дітей війни",  Рішеннями Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік» ст.ст.1, 2, 8, 19, 22 Конституції України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління  Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області про  зобов»язання нарахувати недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2009 рік  – задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_2 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 26 лютого 2009 року по 31 грудня 2009  року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області здійснити перерахунок та виплату надбавки  до пенсії  ОСОБА_2 виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як дитині війни за період з  26.02.2009р. по 31.12.2009 р. з урахуванням фактично виплачених сум..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути  з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2,85 грн..

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 16 квітня 2010 року в присутності відповідача.

    Повний текс постанови складено 19 квітня 2010  року.

    Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Копію постанови направити ОСОБА_2.

    Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий суддя                 підпис                                    О.В.Здоровиця

№2-а- 384/0514/2010                

                                                                  П О С Т А Н О В А  

                                                        І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

16 квітня  2010 року                                                                                                          м.Добропілля.  

Добропільський міськрайонний суд  Донецької області в складі:

головуючого- судді                            Здоровиця О.В.

при секретарі                                              Єфименко Т.В.

за участю:

            представника відповідача                  Проценко А.І.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні  в приміщенні суду в місті Добропіллі  адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління  Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області про про  зобов»язання нарахувати недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2009 рік,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління  Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області про  зобов»язання нарахувати недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2009 рік  – задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області здійснити перерахунок та виплату надбавки  до пенсії  ОСОБА_2 виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як дитині війни за період з  26.02.2009р. по 31.12.2009 р. з урахуванням фактично виплачених сум..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути  з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2,85 грн..

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти, з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів, складання постанови у повному обсязі.

        Вступна та резолютивна частини постанови складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 16 квітня 2010 року.

    Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Копію постанови направити ОСОБА_2.

    Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий суддя                                                     О.В.Здоровиця