Справа22а-877/07

Рядок статзвіту 38

                                                У Х В А Л А

                                       Іменем    України

23 липня 2007 року                                                                          

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого-Багрія В.М., 

                   суддів: Обрізка І.М., Шавеля Р.М.,

                              при секретарі: Поворознику Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хустського районного суду   Закарпатської області від 1 березня 2007р.,                                                                           

в с т а н о в и л а :

В лютому 2007р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до прокурора Закарпатської області про зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати грошової допомоги.

Покликалася на те, що працювала на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 і наказом прокурора області від 14 грудня 1998р. була звільнена в зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років з виплатою грошової допомоги у передбаченому законом розмірі.

Наказом прокурора Закарпатської області від 18 грудня 1998р. її повторно було прийнято на роботу в прокуратуру на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2. На вказаній посаді вона працювала до 16 квітня 2004р., після чого була звільнена з роботи за скороченням штатів. При звільненні з роботи їй не було виплачено грошову допомогу, передбачену ст.50 ч.18 Закону України «Про прокуратуру». Просила зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату допомоги згідно чинного законодавства за весь період роботи в органах прокуратури за винятком суми, одержаної при звільненні з посади згідно наказу від 14 грудня 1998р.

Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 1 березня 2007р. ОСОБА_1 в позові відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_1 В апеляційній скарзі покликається на те, що судом при розгляді справи було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, дано довільне тлумачення положень ч.15, 18 ст. 50 Закону України «Про прокуратуру», згідно яких вона має право на одержання грошової допомоги при звільненні з роботи, незалежно від того, що при попередньому звільненні вже отримувала грошову допомогу, розмір якої необхідно відмінусувати. Суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про пропущення нею встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, а також ущемив її процесуальні права під час розгляду справи, порушивши принцип рівності учасників процесу. Просить постанову районного суду скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.

Вислухавши суддю-доповідача, представника прокуратури Закарпатської області, який просить апеляційну скаргу відхилити, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачка ОСОБА_1 працювала на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, наказом прокурора Закарпатської області від 14 грудня 1998р. була звільнена з займаної посади в зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років. З зазначеним наказом про звільнення погодилася ОСОБА_1, яка його не оскаржила.

При звільненні з роботи в зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років позивачці було виплачено допомогу згідно Указу Президента України від 2 червня 1995р. «Про заходи щодо підвищення соціального захисту працівників прокуратури» в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Наказом прокурора Закарпатської області від 18 грудня 1998р. ОСОБА_1 повторно прийнята на роботу в органи прокуратури на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2 з виплатою заробітної плати згідно штатного розкладу.

За наказом прокурора Закарпатської області від 16 квітня 2004р. позивачка була звільнена з даної посади за скороченням штатів (ст. 40 п.1 КЗпП України) з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП України.

Відповідно до ч.15 ст. 50 Закону України «Про прокуратуру», в редакції від 12 липня 2001р., прокурорам і слідчим в разі виходу на пенсію за вислугу років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку в розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

За змістом вказаної норми виплата грошової допомоги можлива тільки у випадку звільнення працівника прокуратури з роботи в зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років чи по інвалідності.

Позивачка ОСОБА_1 в 2004р. звільнена з роботи не з цих підстав, а в зв'язку з скороченням штатів, при виході на пенсію за вислугу років в 1998р. отримала встановлений законом на той час розмір матеріальної допомоги. Призначена позивачці вихідна допомога у встановленому законом розмірі і при останньому звільненні її з роботи.

За таких підстав суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про безпідставність вимог ОСОБА_1, правильно застосувавши при цьому положення ст. 50 ч.15 Закону України «Про прокуратуру», дія якої поширюється лише на осіб, які після набрання Законом чинності продовжують працювати і яким грошова допомога буде виплачуватися лише за умови звільнення з посад з одночасним призначенням пенсії.

Постанова суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, наявним в справі доказам, є законною та обґрунтованою, тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають та спростовуються доказами в справі, аналіз яких проведено судом з усією об'єктивністю.

Разом з тим, суд в мотивувальній частині постанови зазначив, що позивачка пропустила встановлений законом строк звернення до адміністративного суду, що є також підставою для відмови в задоволенні позову.

Таке посилання суду належить виключити як таке, що суперечить вимогам закону.                    

Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

                                    у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 1 березня 2007р. залишити без змін.

Виключити з мотивувальної частини постанови посилання суду на те, що позов не підлягає задоволенню також в зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду. 

Ухвала протягом одного місяця може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий :                                                                        В.М.Багрій

Судді:                                                                                     Р.М.Шавель

                                                                                                І.М.Обрізко