АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1 Справа № 10-810/10 Головуючий у 1 інстанції Чуйко О. Г.
Ст. 236-8 КПК України Доповідач Лук’янець Л.Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі :
головуючого судді Глиняного В. П.,
суддів Лук’янець Л.Ф., Мацелюха П. С.,
з участю прокурора Карпука Ю. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 13 квітня 2010 року,
Встановила:
Постановою суду задоволено скаргу ОСОБА_1 і скасовано постанову старшого дізнавача ВД Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 18.07.2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що постанова про порушення кримінальної справи винесена без достатніх на те приводів та підстав, оскільки постанова суперечить матеріалам дослідчої перевірки, заява ОСОБА_2 не перевірена, в стадії дослідчої перевірки не допитано особу, щодо якої ставиться питання про порушення кримінальної справи, не усунуті протиріччя в показаннях зацікавлених осіб, постанова про порушення кримінальної справи містить формальний характер, оскільки порушена об’єктивна сторона злочину, не конкретизовано коли, де, яким способом, за яких обставин було вчинено злочин саме ОСОБА_1
На дану постанову суду подана апеляція прокурором, що приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції, який просить скасувати постанову суду та направити матеріали справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на те, що постанова суду винесена з істотним порушенням вимог кримінальної-процесуального закону.
Прокурор зазначає, що мотивація суду викладена у постанові не може бути обґрунтуванням необхідності скасування постанови про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки на час порушення кримінальної справи було достатньо приводів та підстав до її порушення, які містяться у протоколі допиту потерпілої ОСОБА_2, протоколі допиту свідка ОСОБА_3, ксерокопіях фотографій та інших матеріалах справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, перевіривши матеріали скарги, та матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України приводами і підставами до порушення кримінальної справи є: заяви, або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, явка з повинною, повідомлення опубліковані в пресі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
З постанови про порушення кримінальної справи від 18.07.2009 року вбачається, що 01.04.2009 року прокуратурою Шевченківського району м. Києва порушена кримінальна справа № 60-3214 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Під час проведення дізнання по даній кримінальній справі викритий ОСОБА_1, який протягом 2008-2009 років, знаходячись по вул. Грозненській, 4, в м. Києві, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_2, які супроводжувались особливою жорстокістю та винятковим цинізмом, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України.
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав пояснення прокурора, скаржника та його адвоката, особу, за заявою якої було порушено кримінальну справу, дослідив матеріали справи, які стали підставою для порушення кримінальної справи, та прийшов до висновку, що надані суду матеріали, які обґрунтовують порушення кримінальної справи, не містять достатніх даних для порушення кримінальної справи.
Однак, таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає необґрунтованим і з ним не погоджується з наступних підстав.
При розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд першої інстанції повинен перевірити, зокрема: чи є у заяві, повідомленні про злочин дані, які вказують на ознаки такого діяння, чи достатньо їх для того, щоб розпочати стадію досудового слідства, чи немає обставин, передбачених ст. 6 цього Кодексу, які виключають провадження у кримінальній справі, та, в залежності від отриманих результатів, прийняти рішення про залишення скарги без задоволення, чи скасувати постанову про порушення кримінальної справ, задовольнивши скаргу на цю постанову.
В постанові суду першої інстанції зазначено, що постанова про порушення кримінальної справи не відповідає матеріалам дослідчої перевірки, працівниками міліції не було опитано всіх осіб, які є учасниками конфлікту, а інші особи, які були опитані не підтвердили порушення громадського порядку ОСОБА_1
Однак, такий висновок суду не відповідає матеріалам справи, які стали підставою до порушення кримінальної справи.
З матеріалів справи вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_2, в якій вона зазначила про систематичне порушення ОСОБА_1 громадського порядку з особливою зухвалістю та вчинення щодо неї хуліганських дій, які супроводжувались винятковим цинізмом та погрозами її життю.
Підставами стали достатні дані, які містяться в матеріалах кримінальної справи № 60-3214, а саме: в заявах ОСОБА_2 до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 08.04.2008 р., 12.04.2008 р., 12.06.2008 р.; поясненнях ОСОБА_2; в заяві ОСОБА_2 до прокуратури м. Києва від 26.02.2009 року; копіях фотографій; в копіях записок, які містять зміст непристойного та погрожувального характеру; в поясненнях та протоколі допиту свідка ОСОБА_3; поясненнях свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5; протоколі допиту та додаткового допиту потерпілої ОСОБА_2; протоколах допитів свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6, а також інших матеріалах справи.
Однак, зазначаючи про відсутність достатніх піддав до порушення кримінальної справи суд не звернув належної уваги на ці дані, які при їх ретельній перевірці можуть свідчити про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
З викладеного вбачається, що суд першої інстанції при розгляді скарги поверхнево дослідив матеріали, які стали підставою до порушення кримінальної справи, що призвело до прийняття необ’єктивного та необґрунтованого рішення.
Що стосується посилань суду на те, що постанова про порушення кримінальної справи носить формальний характер, оскільки порушена об’єктивна сторона злочину, не конкретизовано коли, де, яким способом, за яких обставин було вчинено злочин саме ОСОБА_1, то зазначені обставини можуть бути з’ясовані лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.
Також, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України при розгляді скарг на постанови про порушення кримінальних справ суд не вправі розглядати та заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Крім того, як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову про порушення кримінальної справи щодо нього від 18.06.2009 року за ч. 1 ст. 296 КК України, яку просив скасувати. Однак, предметом розгляду в судовому засіданні була постанова про порушення кримінальної справи від 18.07.2009 року, а в резолютивній частині постанови суд зазначив, що скасував постанову про порушення кримінальної справи від 18.07.2010 року.
За таких обставин, постанова суду не може вважатись законною та обґрунтованою, як така, що постановлена з порушенням закону, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, під час якого потрібно усунути зазначені недоліки та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Голуба Є. В. задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 13 квітня 2010 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_1 і скасовано постанову старшого дізнавача ВД Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 18.07.2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, скасувати, а матеріали справи направити в той же суд на новий судовий розгляд іншим складом суду.
СУДДІ: __________________ ___________________ ___________________
Глиняний В. П. Лук’янець Л. Ф. Мацелюх П. С.