У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                         Справа № 22 ц–5239/10                              Головуючий в 1-ої інстанції – Підберезний Г.А.

                                                                                               Доповідач  -  Волошин М.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

21 липня 2010 року                                                                                      

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

            головуючого судді   -   Басуєвої Т.А.

            суддів                      -   Волошина М.П., Демченко Е.Л.

            при секретарі             -  Лещинській О.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2010 року по справі за заявою Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення боргу, –

В С Т А Н О В И Л А:

23 жовтня 2009 року на підставі заяви КП «Теплоенерго» видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 суми боргу.

У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про скасування судового наказу.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2010 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі боржник просить ухвалу судді скасувати,  оскільки  суддя постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, суддя виходив з того, що немає підстав для поновлення строку подання цієї заяви.

Але з таким висновком судді першої інстанції погодитися неможна, оскільки ОСОБА_1 в своїй заяві, вказує, що вона дізналась про наявність судового наказу в поштовому повідомленні 16 січня 2010 року.

Таким чином, суддя безпідставно визнав неповажними причини з яких ОСОБА_1 пропустила строк на подання заяви про скасування судового наказу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про отримання боржником копії судового наказу, хоча відповідно до ст. 104 ЦПК України, копія судового наказу направляється рекомендованим листом з повідомленням. Повідомлення про отримання в матеріалах справах немає.

З матеріалів справи вбачається, що до заяви про видачу судового наказу не були додані всі документи в оригіналі або нотаріально посвідчені, які є доказами обґрунтованості вимог стягувача.

Крім того, подання заяви про скасування судового наказу слід задовольнити незалежно від мотивування боржника, оскільки сама наявність заяви про скасування судового наказу свідчить про незгоду боржника з наказом, отже про наявність спору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала судді підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд для вирішення питання про скасування судового наказу.

Керуючись ст.ст. 303,ч.2 п.4 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2010 року – скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про скасування судового наказу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: