У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

      Справа № 22ц–4452/10                           Головуючий у 1 інстанції – Маймур Ф.Ф.

                                                     Доповідач  -  Демченко Е.Л.  

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

04 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного  суду Дніпропетровської області в складі:

         головуючого – судді Басуєвої Т.А.

         суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.

         при секретарі – Лещинській О.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 лютого 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк„ПриватБанк” (далі – ПАТ КБ „ПриватБанк”) до товариства з обмеженою відповідальністю „Українське фінансове агентство „ВЕРУС” (далі – ТОВ „УФА „ВЕРУС”), ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

    У лютому 2010 року ПАТ КБ „ПриватБанк” звернулося до суду з позовом до ТОВ „УФА „ВЕРУС”, ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 24 червня 2008 року і 16 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_2 були укладені кредитні договори.

    Посилаючись на те, що ні ОСОБА_2, ні його поручителі     ОСОБА_1, ТОВ „УФА „ВЕРУС” зобов’язання за кредитними договорами не виконують, позивач просить стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на їх користь 36.019 грн.99 коп., 327.028 грн.02 коп. та солідарно з ТОВ „УФА „ВЕРУС”, ОСОБА_2, ОСОБА_1 на їх користь 200 грн.

    Ухвалою судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 лютого 2010 року відкрито провадження по даній справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу судді скасувати, мотивуючи тим, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за місцем її проживання.

Суд першої інстанції, відкриваючи провадження у справі згідно до ч.1 ст.113 ЦПК України, прийняв до уваги договір поруки №467 від 12 січня 2009 року, укладений між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ТОВ „УФА „ВЕРУС”. Такий висновок суду не можна визнати вірним.

З матеріалів справи вбачається, що 24 червня 2008 року муж ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір на суму 250.000 грн., в п.2.2.10 якого зазначено, що забезпечення виконання кредитного договору обумовлено в п.3.1. цього договору. 16 вересня 2008 року між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір на суму 30.000 доларів США, в п.2.2.10 якого зазначено, що забезпечення виконання кредитного договору обумовлено в п.3.1 цього договору. Забезпеченням виконання позичальником зобов’язань даних кредитних договорів виступають договори поруки, укладені 24 червня 2008 року і 16 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ „Приватбанк”.

В кредитних договорах, на підставі яких було відкрито провадження у справі, не має посилання на договір поруки з ТОВ „УФА „ВЕРУС” та не передбачена солідарна відповідальність з ТОВ „УФА „ВЕРУС”.

Договір поруки між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ТОВ „УФА „ВЕРУС” за кредитним договором з ОСОБА_3 був укладений 12 січня 2009 року, значно пізніше ніж самі кредитні договори та на суму в 200 грн., значно нижчу ніж сума заборгованості, та не містить істотних умов: найменування боржника, суми, в межах якої поручитель несе відповідальність, підстави виникнення обов’язку боржника, підставу об’єднання позовних вимог солідарним обов’язком, не наведений розрахунок суми у 200 грн.

Крім того, як встановлено судом, договір поруки №467 від 12 січня 2009 року є єдиним у всіх аналогічних справах позивача з якими він звернувся до суду про стягнення заборгованості. Відповідач – фізична особа – взагалі не знає про існування вищеукладеного договору поруки з ТОВ „УФА „ВЕРУС”.

З позовної заяви вбачається, що позивач не вимагає стягнення з ТОВ „УФА „ВЕРУС” основної суми заборгованості за кредитним договором.

Також судова колегія вважає, що справа за позовом юридичної особи ПАТ КБ „ПриватБанк” до юридичної особи ТОВ „УФА „ВЕРУС” повинна розглядатися за правилами ГПК, оскільки відповідно до ст.12 ГПК вказаний спір підвідомчий господарському суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відкриття провадження у даній справі згідно ст.113 ЦПК України є безпідставним, а тому ухвала судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2010 року на підставі ч.3 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження у справі відповідно до ст.109 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303,307,п.3 ст.312,ст.ст.313,315,317 ЦПК України, колегія суддів, –

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.  

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2010 року про відкриття провадження у справі через недотримання правил підсудності скасувати і направити справу до того ж суду для вирішення питання у відповідності до вимог ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: