Справа № 22ц-2823/2010 Головуючий у 1інст. – Майборода С.М.
Доповідач – Зінченко С.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого- судді ІШУТКО В.М.
суддів: ЗІНЧЕНКО С.П., СМАГЛЮК Р.І.
при секретарі
з участю Коваленко Ю.В., Бивалькевич Т.В.
Панк овець Т.І., Каленик С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про перерахунок щомісячних виплат, пов’язаних з втратою працездатності,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Чернігівського районного суду від 18 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволені частково. Стягнуто з відповідача 4638 грн. 45 коп. перерахунку щомісячних виплат, пов’язаних з втратою працездатності за період з 01.01.2004 року по 30.11.2009 року одноразово.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду скасувати та задовольнити її позовні вимоги, стягнути з відповідача у відшкодування щомісячних виплат за період з 01.02.2003 року по 30.11.2009 року - 41479,63 грн. Апелянт зазначає, що судом безпідставно не застосовано ч. 1 ст. 1208 ЦК України. Вважає, що , відповідно до абз. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цивільні відносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, а тому просила застосувати ст.1197ЦК України та обчислити заробіток втрачений внаслідок ушкодження здоров”я виходячи з п”ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд. Апелянт зазначає, що було порушено його право приймати участь у розгляді справи. Зокрема, 18 травня 2010 року, суд першої інстанції розглянув справу без його участі, та не звернув увагу на ту обставину, що його відсутність в судовому засіданні була викликана поважними причинами.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ст.223 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, змінюються обставини, що впливають на визначені розміри, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом подання нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції керувався тим, що позивач має право на збільшення розміру відшкодування шкоди у зв’язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати відповідно до ч.2 ст.1208 ЦК України. Визначаючи розмір відшкодування суд виходив з того, що підвищення розміру відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров”я слід проводити, виходячи з підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до законів „Про Державний бюджет України” на 2003- 2009 роки.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст.1208 ЦК України, за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду. У ч.2 цієї статті установлено, що за заявою потерпілого на підставі рішення суду у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати підлягає відповідному збільшенню розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Отже у ч.1 ст.1208 ЦК йдеться про індексацію розміру відшкодування шкоди, а в другій частині-про збільшення розміру.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернігівського районного суду від 18 грудня 2003 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 щомісячно було стягнуто по 60 грн., починаючи з 01.12.2003 року, що було розраховано, виходячи з середнього заробітку позивачки на той час 300 грн . та з висновку судово-медичних експертиз, в яких вбачається , що в результаті ДТП ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, наслідком яких є 20% стійкої втрати працездатності.
Суд дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки з часу ухвалення рішення від 18.12.2003 року, яким було встановлено розмір щомісячного відшкодування 60 грн., із мінімального заробітку 185 грн., розмір мінімальної заробітної плати неодноразово збільшувався, то необхідно здійснити перерахування розміру відшкодування втраченого позивачем у зв’язку з ушкодженням здоров’я заробітку з 01.01.2004 року по 30.11.2009 року. Визначаючи розмір відшкодування шкоди суд також прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача одноразово 4638 грн.45 коп., при цьому суд вірно послався, що загальна сума відшкодування шкоди за період з 01.01.2004 року по 30.11.2009 року становить 8989.45 грн. Позивачка за зазначений період отримала від відповідача 4260 грн. \ 71 міс. х 60 грн.\ на підставі рішення Чернігівського районного суду від 18.12.2003 року, тоді розмір відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров” позивачу буде складати 4638 грн.45 коп. про що свідчить наведені в рішенні суду обґрунтовані розрахунки.
Доводи апелянта ОСОБА_7, щодо нарахування розміру відшкодування шкоди виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати помноженої на 20% втрати працездатності відповідно до 1197ЦПК України , апеляційним судом не можуть бути прийнято до уваги, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами продовжують існувати з приводу стягнення вже розрахованої рішенням Чернігівського районного суду від 18.12.2003 року суми 60 грн. Також апеляційний суд не погоджується з доводами апелянта Панк овець Т.І. про застосування до даних спірних відносин ст.1197 ЦК України, оскільки зазначена норма закону передбачає визначення заробітку втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором.
Доводи апелянта ОСОБА_6 щодо розгляду справи без його участі є надуманими оскільки про день та час розгляду справи 29.12.2010 року, 23.04.2010 року, 18.05.2010року він був повідомлений належним чином. Із наданого відповідачем листка непрацездатності від 25.11.2009 року вбачається. що відповідач хворів з 27.11. по 30.11. 2009 року, тобто його хвороба в листопаді 2009 року, не була перешкодою для явки в судове засідання 18.05.2010 року.
Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
Згідно зі ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу , якщо визнає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.
Судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуаль ного права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 324 ЦПК України,-
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді :