Судове рішення #10411859

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «06» липня 2010р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          Головуючого                       Горецької С.О.

          суддів                   Струбіцької О.М., Станковської Г.А.

    при секретарі               Яремович О.І.      

          за участю прокурора            Малик Н.П.

    та адвоката                ОСОБА_1        

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за апеляцією старшого помічника прокурора Шевченківського району м. Чернівці Шевчук С.І. на вирок  Шевченківського районного суду м. Чернівці щодо ОСОБА_6 від 23.04.2010 року, -

                                       

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -

засуджено за ст. ст. 190 ч.1, 190 ч.2 КК України та призначено покарання за ст. 190 ч.1 КК України у вигляді одного року обмеження волі; за ст.190 ч.2 КК України до одного року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складення призначених покарань, остаточне покарання ОСОБА_2 призначено у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного виду призначеного покарання, якщо він протягом 1 річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на

Справа  № 11-188/2010 р.                         Головуючий у 1-й інстанції: Смотрицький В.Г.

Категорія: ст.190 ч.2 КК України               Доповідач: Горецька С.О.

нього обов’язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.  

Міру запобіжного заходу до набрання вироку законної сили ОСОБА_2 залишено у вигляді підписки про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_2 на Користь ОСОБА_7 1439 грн.

Цим же вироком засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ст. 198 КК України.

Згідно вироку, 16 грудня 2009 року, приблизно о 11.20 год., підсудний ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля ЗОШ №8 за адресою АДРЕСА_2, шляхом обману та зловживанням довірою заволодів майном потерпілого ОСОБА_8, а саме: мобільним телефоном «Нокіа 6300» вартістю 780 грн., із сім карткою МТС №80661020004, вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 10 грн., на загальну суму 800 грн., заподіявши потерпілому матеріальну шкоду. Після чого з місця скоєння злочину зникнув.

Того ж дня, приблизно о 12.00 год. підсудний ОСОБА_2, проходячи по вул. Горіхівській, зустрів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким розповів про вчинений ним злочин відносно потерпілого ОСОБА_8  та запропонував їм збути майно завідомо одержане злочинним шляхом, а саме, мобільний телефон марки «Нокіа 6300» і ті погодились. Підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з метою особистого збагачення, пішли на ринок «Буковинський» по вул. Стасюка в м. Чернівці та збули вказаний мобільний      телефон марки «Нокіа 6300», отримавши за нього гроші в сумі 450 грн., які поділили між собою рівними частинами.

Крім цього, 07 січня 2010 р., приблизно о 21.30 год. підсудний ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходився в приміщенні бару «Зодіак» за адресою вул. Заньковецької в м. Чернівці, де шляхом обману та зловживанням довірою заволодів майном потерпілої ОСОБА_7, а саме: мобільним телефоном «Нокіа 6233», вартістю 1300 грн., і стартовим пакетом МТС вартістю 25 грн. на рахунку якого були гроші в сумі 14 грн. картою пам’яті вартістю 100 грн. на загальну суму 1439 грн., заподіявши потерпілій матеріальну шкоду. Після чого з місця вчинення злочину зникнув, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

На вказаний вирок надійшла апеляція від старшого помічника прокурора Шевченківського району м. Чернівці Шевчук С.І., в якій вона просить вирок суду першої  інстанції в частині призначення покарання ОСОБА_2 скасувати та постановити свій вирок, яким засудити ОСОБА_2 за ст. ст. 190 ч.1, ст.190 ч.2 КК України без застосування положень ст.75 КК України. Вважає, що призначена ОСОБА_2 міра покарання не відповідає тяжкості скоєних злочинів та особі засудженого, було неправильно застосовано кримінальний закон та необґрунтовано застосовано до засудженого ОСОБА_2 ст. 75 КК України. Стосовно засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирок не оскаржується.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав свою апеляцію, засудженого, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, думку адвоката ОСОБА_1, провівши часткове судове слідство, перевіривши  матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що подана прокурором апеляція підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Винуватість ОСОБА_2 у заволодінні чужим майном шляхом обману та заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно за обставин, викладених у вироку, доведена дослідженими судом першої інстанції доказами, яким дана вірна юридична оцінка та не оспорюється у апеляції. За таких обставин судова колегія, керуючись п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 15.05.2006 року «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ у апеляційному порядку» не наводить у вироку докази на підтвердження винуватості засудженого у вчиненні злочину та  кваліфікації діяння.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що районний суд при призначенні покарання ОСОБА_2 не дотримався вимог ст.65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» не в достатній мірі врахував ступень тяжкості, особу винного та обставини цього злочину.

Мотивуючи можливість застосування вимог ст.75, 76 КК України, районний суд вказав на те, що враховує визнання ОСОБА_2 вини та щире каяття у скоєному, відшкодування завданої потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди, що на утриманні підсудного ОСОБА_2 знаходиться одна неповнолітня дитина, сприяння у розкритті злочинів, позитивну характеристику по місцю проживання.

Однак, колегія суддів вважає, що районним судом не враховано в достатній мірі, що ОСОБА_2 вже двічі притягався до кримінальної відповідальності за скоєння корисливих злочинів, відносно нього судом застосовувалось покарання із випробуванням, однак він належних висновків для себе не зробив та продовжує порушувати закон. Крім цього, ОСОБА_2 в короткий проміжок часу вчинив два епізоди шахрайства, що на думку колегії суддів, свідчить про його схильність до вчинення таких злочинів. Також, районним судом не було враховано те, що потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду не було відшкодовано.

           За таких обставин висновок районного суду про наявність підстав для застосування вимог ст.75,76 КК України та звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням є безпідставним.

За таких обставин постановлений щодо ОСОБА_2 вирок підлягає скасуванню в частині призначення покарання.          

         При призначенні ОСОБА_2 покарання судова колегія враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості, обставини, що пом’якшують покарання – щире каяття у скоєному та сприяння у розкритті злочинів. Також колегія враховує дані про особу засудженого, який раніше двічі  судимий за вчинення корисливих злочинів, що він відшкодував завдану потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду, на утриманні має одну неповнолітня дитина, позитивно характеризується по місцю проживання. Обставиною, що обтяжує покарання,

судом визнано вчинення злочинів в стані алкогольного сп’яніння.

          Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що покарання у виді обмеження волі буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та  попередження нових злочинів, тому подану прокурором апеляцію задовольняє в повному об’ємі.  

    З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 365, 366, 367, 371, 378 КПК України, колегія суддів, -

  З А С У Д И Л А:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці  від 23.04.2010 року щодо засудженого ОСОБА_2 за ст.ст. 190 ч.1, 190 ч.2 КК України скасувати  в частині призначення йому покарання.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.1, 190 ч.2 КК України і призначити йому покарання за ст. 190 ч.1 КК України у виді одного року обмеження волі; за ст. 190 ч.2 КК України у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 змінити із підписки про невиїзд на взяття під варту.

Строк відбуття покарання відраховувати за даним вироком з 06.07.2010 року.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Вирок апеляційного суду Чернівецької області може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженим протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.

Головуюча, суддя:                         С.О. Горецька

Судді                                     О.М. Струбіцька

                                    Г.А. Станковська

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація