АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці «03» серпня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Горецької С.О.
суддів Струбіцької О.М., Давнього В.П.
при секретарі Волощук О.В.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та помічника прокурора Першотравневого району м. Чернівці Лерко І.В. на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 01 червня 2010 року , -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_5, 18.12.1979 року
народження, уродженець та мешканець с. В. Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює слюсарем-сантехніком ТОВ «Технафтзбут», раніше не судимий, -
засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2,
уродженець та мешканець АДРЕСА_1 Сторожинецького району Чернівецької області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнені від відбування покарання з випробуванням, якщо кожен із них протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на них обов’язки, а саме: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи; періодично з’являтися в ці органи для реєстрації; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Запобіжних захід ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши їх з-під варти в залі суду.
Справа №11-255/2010р. Головуючий у І інстанції: Марчук В.Т.
Категорія ст. 185ч.3 КК України Доповідач: Горецька С.О.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець с. В. Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, непрацюючий, -
засуджено за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою, а строк відбуття покарання відраховується з дня його затримання, тобто з 02 грудня 2009 року.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь МПВП «Озон» 29340 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Скасовано постанови слідчого СВ Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 27.01.2010 та від 24.02.2010 року про накладення арешту на майно ОСОБА_6
Вилучене 02.12.2009 року під час особистого обшуку ОСОБА_6 майно повернути засудженому.
Скасовано постанови слідчого СВ Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 27.01.2010 та від 24.02.2010 року про накладення арешту на майно ОСОБА_5
Вилучене 02.12.2009 року під час особистого обшуку ОСОБА_5 майно повернути засудженому.
Скасовано постанову слідчого СВ Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 02.12.2009 року про накладення арешту на автомобіль марки «Мерседес Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_1.
Вирішено питання про судові витрати та речові докази.
Згідно вироку, ОСОБА_3 засуджений за те, що 02.12.2008 року в нічний час, шляхом пошкодження вікна, проник до складського приміщення по АДРЕСА_2, звідки викрав майно МПВП «Озон», загальною вартістю 29430 грн., після чого з місця вчинення злочину скрився, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
06.03.2009 року о 03.00 год. ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою, шляхом пошкодження вікна, проникли до складського приміщення по АДРЕСА_2, звідки останні та ОСОБА_3, який діяв повторно, таємно викрали майно МПВП «Озон» загальною вартістю 24450 грн. та майно ОСОБА_8, загальною вартістю 14855 грн., чим завдали останнім відповідно на вказані суми матеріальної шкоди, після чого викрадене майно завантажили в салон автомобіля марки «Мерседес Бенц 316», д.н.з. НОМЕР_1, і на вказаному транспортному засобі, під керуванням ОСОБА_6, з місця вчинення злочину скрилися, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Захисник засудженого ОСОБА_3 в своїй апеляції просить вирок суду змінити в частині призначення покарання його підзахисному та обрати покарання не пов’язане з позбавленням волі, застосувавши вимоги ст.ст. 75, 76 КК України. Посилається на те, що судом першої інстанції не в достатній мірі враховані обставини, які пом’якшують покарання, зокрема, повне визнання вини та відшкодування завданих злочином збитків потерпілому ОСОБА_8, наявність трьох неповнолітніх дітей, які перебувають на утриманні засудженого, позитивно характеризується за місцем проживання.
В своїй апеляції прокурор просить вирок суду скасувати в частині призначення покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та постановити новий вирок. При цьому, посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон та безпідставно призначив засудженим покарання з випробуванням, оскільки вони в ході досудового слідства та в ході судового розгляду даної кримінальної справи, не визнавали своєї вини і лише в останніх судових засіданнях змінили свої покази та вказали, що дійсно причетні до вчинення даного злочину.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3 та його захисника, які просили задовольнити їх апеляційні вимоги, прокурора, який вважає апеляцію адвоката безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає, та просив свої апеляційні вимоги задовольнити, засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_2, які просили не скасовувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного їм покарання, представника цивільного позивача МПВП «Озон» - ОСОБА_9, який просив призначити ОСОБА_3 покарання без позбавлення волі, зазначаючи, що заподіяні збитки повністю відшкодовані родичами засудженого, у зв’язку з чим підприємство не має до останнього претензій ні матеріального, ні морального характеру, вивчивши матеріали справи в межах поданих апеляцій, провівши часткове судове слідство, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката в інтересах засудженого ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а апеляція прокурора - не підлягає.
Вина ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів при обставинах, викладених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів і не оспорюється в апеляції.
Суд першої інстанції, обираючи засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання, згідно ст.65 КК України, врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засуджених, обставини які обтяжують і пом’якшують покарання, зокрема, що вони раніше не судимі, вину свою у вчиненні злочину визнали та розкаялися, по місцю проживання характеризуються позитивно, їх родичами в повному обсязі відшкодована матеріальна шкода завдана вчиненим ними злочином, ОСОБА_10 має на утриманні одну неповнолітню дитину. Що стосується, обставин, які б обтяжували покарання засудженим, то судом не встановлено.
Законом передбачено, якщо суд, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного і інші обставини, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування з випробуванням.
А тому, з урахуванням всіх обставин справи та осіб засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд призначив їм покарання, яке є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів і підстав для призначення більш суворого покарання судова колегія не вбачає.
Що стосується апеляційних вимог адвоката ОСОБА_1 про призначення ОСОБА_3 покарання не пов’язаного з позбавленням волі, то колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню, виходячи з наступного. ОСОБА_3 раніше не судимий, вину у вчиненому визнав та розкаявся, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, його дружина перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд хоч і зіслався на всі ці обставини, однак фактично не врахував їх.
Згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення ними нових злочинів.
Враховуючи особу засудженого ОСОБА_3 та пом’якшуючі його вину обставин, а саме те, щ о ОСОБА_3 раніше не судимий, вину у вчиненому визнав та щиро розкаявся, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, а дружина перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною, родичами засудженого відшкодована матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_8 та МПВП «Озон» в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, зокрема і заявою директора підприємства, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_3 можна звільнити від відбування покарання з випробуванням, а тому вирок суду слід змінити та призначити покарання із застосуванням правил ст.ст. 75, 76 КК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 377, 382 КПК України, судова колегія у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника прокурора Першотравневого району м. Чернівці Лерко І.В. залишити без задоволення, а вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 травня 2010 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6, засуджених за ст. 185 ч.3 КК України, - без змін.
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задовольнити.
Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 травня 2010 року щодо ОСОБА_3, засудженого за ст. 185 ч.3 КК України, змінити.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтися в ці органи для реєстрації, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи.
Звільнити ОСОБА_3 з-під варти в залі суду.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Головуючий С.О. Горецька
Судді О.М. Струбіцька
В.П. Давній