АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «08» червня 2010р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Кузняк В.О.
суддів Горецька С.О., Кифлюк В.Ф.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_2 – ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08 квітня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта професійно-технічна, не одружений, не працюючий, раніше судимий вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 18.08.2008 р. за ст.185 ч.1 КК України до штрафу в сумі 850 грн., -
засуджений за ст.186 ч.2 КК України і призначено за цією статтею по епізоду викрадення майна 30.06.2008 року чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом повного складання призначеного покарання і покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 18.08.2008 року у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 850 грн., призначено ОСОБА_2 чотири роки позбавлення волі і штраф в доход держави в розмірі 850 грн.
ОСОБА_2 призначено покарання за ст.186 ч.2 КК України по епізоду викрадення майна 28 вересня 2008 року у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_2 чотири роки один місяць позбавлення волі і штраф в доход держави в розмірі 850 грн.
Справа №11-169/2010р. Головуючий у І інстанції: Кирилюк Л.К.
Категорія ст.186 ч.2 КК України Доповідач: Горецька С.О.
Вирок в частині сплати штрафу не приводиться до виконання в зв’язку зі сплатою суми штрафу.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено у вигляді взяття під варту, строк відбуття покарання обчислюється з 09.08.2009 року, з моменту затримання.
Задоволено заявлені цивільні позови і стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілих ОСОБА_3 865 грн. та ОСОБА_4 900 грн. заподіяної засудженим матеріальної шкоди.
Згідно вироку, ОСОБА_2 засуджений за те, що він 30.06.2008 р. приблизно о 02.00 год., будучи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, знаходячись в АДРЕСА_2, підійшлов до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілих, що виразилось в нанесенні двох ударів рукою в обличчя ОСОБА_3 та одного удару в обличчя ОСОБА_4, завдавши їм фізичного болю, відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_3, всього на суму 865 грн. та майном ОСОБА_4, на загальну суму 900 грн. З місця вчинення злочину зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.
Крім цього, повторно 28.09.2008 р. ОСОБА_2 близько 19 год. 40 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля гуртожитку АДРЕСА_3, з метою відкритого заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих спонукань, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, відкрито заволодів грошима в сумі 120 грн. неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5, після чого з місця вчинення злочину втік, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
На вказаний вирок захисник засудженого ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій просить рішення суду по епізоду викрадення майна 30 червня 2008 року в потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати, провадження у кримінальній справі по цьому епізоду за відсутністю складу злочину в діях ОСОБА_2 закрити. Пом’якшити покарання, призначене за ст. 186 ч.2 КК України по епізоду викрадення майна 28.09.2008 року, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Посилається на те, що досудовим слідством та в судовому засіданні не доведено причетності ОСОБА_2 до вчинення злочину відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, винним його визнано тільки на підставі протоколу явки з повинною, яку він написав під моральним та фізичним тиском працівників міліції.
До початку розгляду даної кримінальної справи в апеляційному порядку надійшла заява засудженого ОСОБА_2 від 23.04.2010 року про відкликання апеляції адвоката ОСОБА_6 та відмовлення від послуг останнього.
Заслухавши доповідь судді, захисника, яка просила задовольнити апеляційні вимоги, думку прокурора, який вважає рішення суду законним та обґрунтованим та не вбачає підстав для його зміни чи скасування, вивчивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Районний суд вірно встановив фактичні обставини справи і прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України по епізоду викрадення майна в потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_4, як про це зазначено у вироку. Твердження захисника засудженого про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад даного злочину є безпідставними.
В суді першої інстанції та при розгляді справи в апеляційному суді ОСОБА_2 вину не визнає у вчиненні зазначеного злочину та вказує, що до нього працівниками міліції застосовувались недозволені методи слідства, однак його вина підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, а його діям дана вірна юридична оцінка.
Так, з показів потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що вони приїхали в м. Чернівці. 30.06.2008 року приблизно о 01.30 год. повертались додому, йшли по вул. Червоноармійській. Їм назустріч йшли четверо осіб, один з яких підійшов та почав вимагати пригостити їх пивом, після чого між ними виник конфлікт, в ході якого двоє з тих хлопців нанесли їм удари в обличчя. Від ударів ОСОБА_3 впав на землю та відчув, як один з хлопців перевіряв його кишені, з руки зняв годинним, а коли підвівся, то виявив, що була викрадена сумочка, яка була в нього на плечі, де знаходилися його та ОСОБА_4 речі. ОСОБА_4 після того як йому нанесли удар в обличчя, побіг в напрямку ТЦ «Майдан», по дорозі зупинив автомобіль таксі, на якому повернувся до місця вчинення злочину. Нападники, побачивши автомобіль, який освітив їх фарами, розбіглися.
Протоколом явки з повинною ОСОБА_2 від 02 жовтня 2008 року встановлено, що ОСОБА_2 власноручно, без будь-якого тиску вказав як саме та при яких обставинах? наприкінці червня 2008 року приблизно о 02.00 годині по вул. Червоноармійській в м. Чернівці, він завдав ударів двом незнайомим хлопцям, один з яких впав на землю, після чого у нього забрав мобільний телефон та годинник, які продав за 400 грн., гроші витратив на власні потреби. Під час викрадення до них підбігло ще троє незнайомих йому чоловіків, які втрутилися в конфлікт (а.с.74).
З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 24.10.2008 року з участю потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що в ході його проведення, останній показав на місце та при яких обставинах 30.06.2008 року незнайомими хлопцями було відкрито викрадено його майно на загальну суму 865 грн. (а.с.82-85).
Вина ОСОБА_2 підтверджується і іншими доказами на які є посилання у вироку.
Що стосується тверджень апелянта на те, що до ОСОБА_2 працівниками міліції застосовувались недозволені методи слідства, то колегія суддів їх визнає такими, що не відповідають дійсності, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, де відсутні будь-які заяви засудженого про застосування до нього таких методів слідства. Крім того, прокуратурою проведена перевірки заяви ОСОБА_2 про застосування щодо нього незаконних методів слідства і постановою прокуратури Шевченківського району м. Чернівці від 07.10.2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно працівників Шевченківського РВ УМВСУ в Чернівецькій області.
Досліджені судом докази повністю спростовують доводи апеляції захисника засудженого про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ст. 186 ч.2 КК України по епізоду викрадення майна в потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Безпідставними являються твердження апеляцій про те, що при проведенні досудового слідства було порушено право ОСОБА_2 на захист. Процесуальні дії при проведенні досудового слідства по справі проведені з дотриманням вимог норм КПК України.
Що стосується міри покарання, то вона обрана ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КПК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного і обставин, які б пом’якшували та обтяжували покарання.
При обиранні покарання судом вірно враховано, що ОСОБА_2 вчинив злочини в стані алкогольного сп’яніння, крім того, вчинене ним протиправне діяння відноситься до тяжких злочинів, що суд вірно визнав обставинами що обтяжують покарання.
Обставинами, що пом’якшують покарання суд визнав, що він частково визнав свою вину, добровільно відшкодував шкоду.
Враховуючи обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання, дані про особу ОСОБА_2, який раніше засуджений судом і призначив покарання необхідне і достатнє для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для застосування вимог ст. 75 КК України. Апеляція захисника засудженого ОСОБА_2 – ОСОБА_1 є безпідставною, такою, що задоволенню не підлягає, а вирок районного суду є законним і обґрунтованим
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 квітня 2010 року щодо ОСОБА_2, засудженого за ст. 186 ч.2 КК України залишити без змін, а а пеляцію захисника засуджених – ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Головуючий В.О. Кузняк
Судді С.О. Горецька
В.Ф. Кифлюк