СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

30 червня 2009 року   Справа № 2-31/1199-2009

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився (фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1);

відповідача - не з'явився (Євпаторійська міська рада.);

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 14 квітня 2009 року у справі         № 2-31/1199-2009

за позовом          фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, АРК, 97400)

до Євпаторійської міської ради

(вулиця Леніна, 2, місто Євпаторія, АРК, 97400)

про визнання права на оренду та спонукання до виконання певних дій,

                                                            В С Т А Н О В И В:

                    У березні 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1, на підставі статті 33 Закону України „Про оренду землі”, звернулась до господарського суду АР Крим з позовною заявою до  Євпаторійської міської ради про визнання за нею права на оренду земельної ділянки  площею 40 м2, розташованої в сквері імені Караєва у місті Євпаторії та зобов'язати Євпаторійську міську раду пролонгувати  дію зазначеного вище договору оренди та тих же умовах на той же строк.

                    Рішенням господарського суду АР Крим від 14 квітня 2009 року у позові відмовлено.

                    Прийняте рішення мотивовано тим, що право орендаря на оренду відповідної земельної ділянки набувається в порядку, передбаченому законом та на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування, а також  договору оренди.                               

                    Враховуючи, що договір оренди спірної земельної ділянки припинив свою дію в наслідок закінчення його строку, а рішення Євпаторійської міської ради у поновленні  строку відсутнє, то вимога позивача про визнання за ним права оренди земельної ділянки є безпідставною.

                    Не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги  задовольнити.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку апелянта судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовані обставини, які мають значення для вирішення справи.                                                 

    Розпорядженням керівництва суду від 2 червня 2009 року у зв'язку з відпусткою судді Котлярової О.Л. було здійснено її заміну на суддю             Заплаву Л.М.

                    Розпорядженням керівництва суду від 23 червня 2009 року у зв'язку з зайнятістю судді Заплави Л.М. в іншому процесі було здійснено її заміну на суддю Котлярову О.Л.

                    Слухання справи відкладалось  з 2 червня 2009 року на 23 червня 2009 року та оголошено перерву з 23 червня 2009 року до 30 червня 2009 року.

       У судове засідання, призначене на 30 червня 2009 року представники позивача  та відповідача не з’явились.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 9 червня 2009 року відправлена 10 червня 2005 року рекомендованим листом).                          Необхідно зазначити, що відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді чинним законодавством не обмежується.

                    Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує  сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальним правами.

          Оскільки явка в судове  засідання представників сторін -  це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

          Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею  69 цього Кодексу розгляд справи, коли  за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

                    Враховуючи на те, що слухання справи відкладалось за клопотанням сторін, та матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу в їх відсутність.

                    На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України вивчивши матеріали справи, повторно розглянувши справу, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія  вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.

 Правовідносини сторін регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі” № 161-ХІV від 6 жовтня 1998 року,  Законом України „Про місцеве самоврядування”               № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року.

          2 березня 2001 року, на підставі рішення Євпаторійської міської ради       № 23-22/43 від 14 лютого 2001 року, між Євпаторійською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 40 м2, розташованої за адресою:                м. Євпаторія, сквер імені  Караєва у районі трамвайної зупинки.

  Цільове призначення зазначеної земельної ділянки - розміщення  більярдних столів.

  Вказаний договір зареєстрований у Євпаторійської міської ради 2 березня 2001 року та у Євпаторійському міському управлінні земельними ресурсами 5 березня 2001 року за № 172.

  Підпунктом 2.2  спірно договору передбачено, що він укладається на п'ять років, починаючи з дати його реєстрації. По закінченню терміну договору орендар має пріоритетне право на поновлення договору на новий термін, в цьому випадку зацікавлена сторона повинна письмово сповістити іншу сторону про бажання продовжити дію договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяця до його закінчення.

 Як вбачається з матеріалів справи, на виконання цього пункту, 14 грудня 2005 року позивач звернувся до Євпаторійської міської ради з відповідним клопотанням про поновлення дії договору строком на 10 років.

 Додатком до вказаного клопотання позивач надав узгоджену технічну документацію, висновок Управління економіці Євпаторійської міської ради       № 06/79 від 10 січня 2006 року щодо можливості поновлення (продовження) договору оренди та проект узгодження рішення Євпаторійської міської ради.

6 січня 2006 року за вихідним № 9224/02-25 за підписом секретаря Євпаторійської міської ради Смолкина В.М. у відповідь на клопотання про поновлення дії договору фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 був направлений лист, в якому позивача просили надати висновок Управління архітектури та градобудівництва і висновок управління міської ради про сплату орендної плати за земельну ділянку. В листі також вказувалось, що після надавання вказаних документів питання про продовження строку оренди буде винесено на розгляд постійної комісії міської ради з питань градобудівництва, раціонального природокористування, екології і земельних ресурсів.

18 січня 2006 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на виконання листа міської ради від 6 січня 2006 року надала відповідачу висновок Управління архітектури та градобудівництва і висновок управління міської ради про сплату орендної плати за земельну ділянку.

31 березня 2006 року за вихідним № 9224/02-25 за підписом секретаря Євпаторійської міської ради Смолкина В.М. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 був направлений лист в якому повідомлялось, що питання про  поновлення дії договору розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань градобудівництва, раціонального природокористування, екології і земельних ресурсів. Комісія винесла питання на розгляд сесії міської ради.                           16 березня 2006 року прим розгляді питань про регулювання земельних відносин 41 сесія міської ради була закрита, у зв’язку неправомочністю, оскільки на пленарному засіданні брало участь менш ніж 26 депутатів.

Рішенням Євпаторійської міської ради від 31 травня 2006 року  № 5-2/258 було розглянуто клопотання позивача та вирішено поновити договір оренди, але  строком не на 10 років, а лише на шість місяців.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не погодившись з цим рішенням звернулась до господарського суду з позовом до  Євпаторійської міської ради  про визнання права на оренду та спонукання до виконання певних дій.

Постановою господарського суду АР Крим від 8 червня 2006 року по справі № 2-13/9007-2006А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 серпня 2006 року, постановлено вважати договір оренди земельної ділянки від 2 березня 2001 року, укладений між Євпаторійською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1,  пролонгованим строком на п'ять років на тих же умовах з 2 березня 2006 року.

31 липня 2007 року за вихідним № 7380/02-25 за підписом секретаря Євпаторійської міської ради Ведмецької В.А. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 був направлений лист в якому повідомлялось, що її заява про поновлення договору оренди розглянута на засіданні постійної комісії міської ради з питань градобудівництва, раціонального природокористування, екології і земельних ресурсів. 26 січня 2007 року на засіданні 12 сесії міської ради питання позивача було відкладено у зв’язку  скінчення строку дії раніше виданого висновку Управління земельних ресурсів. В листі було запропоновано позивачу  надати  новий висновок, після отримання якого, питання буде розглянуто повторно на  засіданні постійної комісії міської ради з питань градобудівництва, раціонального природокористування, екології і земельних ресурсів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2008 року без розгляду касаційної скарги Євпаторійської міської ради по суті судові рішення першої та апеляційної інстанцій  по вищезазначеній справі скасовані, провадження в адміністративній справі закрито на підставі пункту 1 частини 1  статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

          Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Євпаторійської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення № 5-2/258 від 31 травня 2006 року „Про поновлення договору оренди земельної ділянки фізичній особі-підприємця ОСОБА_1 для розміщення більярдних столів за адресою: сквер імені Караєва, в районі трамвайної зупинки”.

 Рішенням господарського суду АР Крим від 10 червня 2008 року по справі № 2-1/5482-2008  позов був задоволений. Судом визнано протиправним та скасовано рішення Євпаторійської міської ради № 5-2/258 від 31 травня 2006 року „Про поновлення договору оренди земельної ділянки фізичній особі-підприємця ОСОБА_1 для розміщення більярдних столів за адресою: сквер імені Караєва, в районі трамвайної зупинки”.

 Вказане рішенні суду не оскаржувалося та вступило в закону силу.  

          Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          З набранням чинності Земельного кодексу України, статтею 12 цього кодексу до повноважень Євпаторійської міської ради, зокрема, віднесено розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

       Згідно пункту 3 Перехідних положень вказаного кодексу у випадках, коли земельні ділянки надані в оренду до введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється органами, що мають право надання вказаних земель за цим Кодексом.

          Відповідно до частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

        В статті 33 Закону України “Про оренду землі” зазначено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.                                       Таким чином, цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню. При цьому судовою колегію встановлено, що відповідно до приписів 33 Закону України “Про оренду землі” лист-повідомлення щодо заперечення поновлення строку договору, позивачу не надсилався.

        Відповідно до пункту 34 статті 26 та пункту 2 статті 77 закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

    Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено пунктом другим статті 77 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

    Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

        Таким чином листи направлені на адресу позивача від 6 січня 2006 року (вихідний № 9224/02-25), від 31 березня 2006 року (вихідний № 9224/02-25), від 31 липня 2007 року (вихідний № 7380/02-25) підписані секретарем Євпаторійської міської ради містять інформаційний характер щодо майбутнього розгляду питання про продовження дії договору оренди земельної ділянки, а відтак не являються письмовими  запереченнями орендодавця.

        Під час розгляду справи як в суді першої інстанції так і при розгляді справи в апеляційній інстанції Євпаторійська міська рада не надала доказів  направлення позивачу письмових заперечень на поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки.

        Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

       Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

     Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

                    Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29 грудня 1976 року № 11 „Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних  засад і змісту законодавства України.

          Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що  рішення суду першої інстанції прийнято при  неповному з'ясування обставин, що мають значення для справи,  а тому підлягає скасуванню.

        За такими обставинами судова колегія скасовує судове рішення.

        При прийнятті нового рішення судова колегія задовольняє позовні вимоги   фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольняє частково.

        Керуючись статтями 46, 99, 101, пунктом 2 статті 103,  пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            П О С Т А Н О В И В:

        Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

        Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2009 року по справі № 2-31/1199-2009 скасувати.

        Прийняти нове рішення.

        Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

        Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 право на оренду земельної ділянки площею 40 м2, розташованої в сквері імені Караєва, в районі трамвайної зупинки, в місті Євпаторія  АР Крим, переданої на підставі договору оренди земельної ділянки від 2 березня 2001 року укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Євпаторійською міською радою, на той же строк і на тих самих умовах.

        В решті позовних вимог відмовити.

Головуючий суддя                                                  

Судді