СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

25 червня 2009 року   Справа № 2-17/13385-2007

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

стягувача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Механомонтаж";

органу примусового виконання рішень: не з'явився, Відділ державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції;

боржника: не з'явився, фізична особа - підприємець  ОСОБА_1;

третьої особи: не з'явився, фірма "ВСБ"

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Механомонтаж" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 28 квітня 2009 року у справі № 2-17/13385-2007

за скаргою стягувача товариства з обмеженою відповідальністю "Механомонтаж" (вул. Самокіша, 22, місто Сімферополь, АР Крим, 95011)

на дії органу примусового виконання рішень - відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції (просп. Леніна, 54, місто Євпаторія, АР Крим, 97414)

боржник: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, АР Крим, 97400)

(АДРЕСА_2, АР Крим, 95493)

третя особа: фірма "ВСБ" (вул. Київська, 41, оф. 701, місто Сімферополь, АР Крим, 95043)

скарга на дії відділу державної виконавчої служби в рамках справи про стягнення суми

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    30 січня 2009 року (конверт) ТОВ "Механомонтаж" на підставі статті 55 Конституції України, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", статті 121-2 ГПК України звернулось до господарського суду АР Крим зі скаргою на неправомірні дії органу ВДВС Євпаторійського МУЮ. Стягувач заявив клопотання про відновлення пропущеного строку на подання скарги на дії виконавчої служби (а.с. 133-135, 138-139, 141 том 2).

                    Клопотання мотивовано тим, що десятиденний строк пропущений з поважних причин, так як в рамках даного виконавчого провадження стягувач звертався з позовом до окружного адміністративного суду АР Крим в порядку КАС України на дії державного виконавця, що пов'язані з накладенням арешту на нерухоме майно, яке знаходиться в іпотеці, що зайняло певний час. І з точки зору стягувача це є поважною причиною пропуску десятиденного строку на звернення до суду.

                    Ухвалою господарського суду АР Крим від 28 квітня 2009 року відмовлено у відновленні пропущеного строку на подання скарги; скаргу ТОВ "Механомонтаж" залишено без розгляду (а.с. 13-16 том 3).

                    Ухвала суду мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази поважності причин для поновлення пропущеного строку на подачу скарги на дії ВДВС.

                    Не погодившись з ухвалою суду, стягувач 27 травня 2009 року звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та скерувати справу до господарського суду АР Крим для розгляду по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом безпідставно відмовлено ТОВ "Механомонтаж" у відновлені 10-ти денного строку на оскарження дій ВДВС (а.с. 23-28 том 3).

                    У судове засідання 25 червня 2009 року сторони не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 11 червня 2009 року (а.с. 19-21 том 3).

                    Від адвокатської контори ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні представника ТОВ "Механомонтаж" - адвоката ОСОБА_3 (а.с. 51 том 3).  

                    У відповідності до вимог статті 121-2 частини 2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

          Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

                    Враховуючи, що  матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю сторін.

                    На підставі вище викладеного, апеляційний суд відмовляє адвокатській конторі ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

          Розглянувши справу повторно в порядку та на підставах статей 101, 1212 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до статті 1 Закону України № 606 від 21.04.99 "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

          Встановлено, що рішенням господарського суду АР Крим від 01 квітня 2008 року у справі № 2-17/13385-2007 відмовлено у задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ТОВ "Механомонтаж", третя особа - фірма "ВСБ", про стягнення 60250,00грн.; задоволено зустрічний позов ТОВ "Механомонтаж" та стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 250 000,00 грн. (а.с. 69-72 том 2).

                    17 квітня 2009 року господарським судом АР Крим видано 2 наказа про примусове виконання рішення суду від 01 квітня 2008 року (а.с. 77-78 том 2).

          Постановою від 07 жовтня 2008 року Вищого господарського суду України рішення господарського суду АР Крим від 01 квітня 2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 травня 2008 року залишені без змін (а.с. 127-131 том 2).

                    Державним виконавцем ВДВС Євпаторійського МУЮ 12 грудня 2008 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 статті 40 Закону України “Про виконавче провадження”, копія якої 12 грудня 2008 року з наказом  № 2-17/13385 направлена стягувачеві - ТОВ "Механомонтаж" (а.с.136 том 2).

                    Вказана постанова мотивована тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а інше майно, що знаходиться у власності боржника (1/3 частина квартири та автомобіль) знаходиться у іпотеці у банків, а тому на нього також не може бути звернуто стягнення.

          Згідно з частиною 4 статті 40 ЗУ № 606 про повернення виконавчого документа і авансового внеску стягувачеві державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.

          Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 ЗУ № 606 якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві.

                    Частиною 1 статті 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби України щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії , або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

          Як вбачається з матеріалів справи, постанова ВДВС Євпаторійського МУЮ була прийнята і направлена стягувачеві 12 грудня 2008 року, до господарського суду АР Крим стягувач оскаржив дії ВДВС 30 січня 2009 року, тобто з пропуском десятиденного строку, передбаченого статтею 121-2 ГПК України (а.с. 137, 141 том 2).

                    Крім того, ухвалою окружного адміністративного суду АР Крим на підставі пункту 1 частини 1 статті 109, частини 1 статті 181 КАС України у відкритті провадження у справі по скарзі на дії ВДВС стягувачеві було відмовлено 10 січня 2009 року, так як таку позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а до господарського суду АР Крим скарга подана лише 30 січня 2009 року, тобто через 20 днів (а.с. 136, 137, 141 том 2).

                    Судова колегія вважає необґрунтованими посилання стягувача, як поважність причин, на те, що він звертався з позовом до окружного адміністративного суду АР Крим, так як статею 121-2 ГПК України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби України щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії , або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

          Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

                    Згідно з частиною 2 статті 68 Конституції України незнання законів не звільнює від відповідальності.

          Тобто, незнання законодавства, неправильне його сприймання, некомпетентність, неуважність не можуть вважатись поважними причинами пропуску 10-денного строку на звернення до суду.

          Стаття 129 Конституції України передбачає, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, однією з основних засад є принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

          Суд не повинен обґрунтовувати за зацікавлену особу заяву, а також розглядати підстави, якими вона не обґрунтовується, так як це є порушенням вимог статті 4-2 ГПК України, яка регулює рівність сторін перед законом і судом.

          Згідно пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” скарга, пропущений строк на подачу якої не поновлено, залишається без розгляду.

          На підставі вище викладеного, судова колегія погоджується з висновком  господарського суду АР Крим, що 10-денний строк на оскарження дій ВДВС стягувач пропустив без поважних причин і  скаргу на дії ВДВС слід залишити без розгляду.

          Згідно з частиною 5 статті 40 ЗУ № 606 повернення виконавчого документу стягувачеві з підстав пункту 2 частини 1 статті 40 цього закону не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього закону (протягом трьох років).          

                    З урахуванням викладеного, керуючись статтями 101, 103 пункт 1, 105, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

                    1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Механомонтаж" залишити без задоволення.

                    2.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 квітня 2009 року у справі № 2-17/13385-2007 залишити без змін.                    

Головуючий суддя                                                  

Судді