СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
23 червня 2009 року Справа № 2-1/1380.1-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
прокурор – Цуркан С.А., посвідчення № 505 від 13 червня 2007 року (прокуратура міста Севастополя);
позивача - не з'явився (Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель АРК);
відповідача - не з'явився (Алуштинська міська рада);
відповідача - не з'явився (ГОГ „Спортивний клуб „Алустон-98”);
третьої особи: - не з'явився (ТОВ „Київ-Буд-Гранд”);
третьої особи: фізична особа ОСОБА_1, паспорт № НОМЕР_1 від 7 лютого 1997 року;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 та апеляційне подання заступника прокурора АР Крим на рішення господарського суду АР Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 14 квітня 2009 року по справі № 2-1/1380.1-2009
за позовом Заступника прокурора АР Крим
(вулиця Севастопольська, 21, місто Сімферополь, 95015)
(для відома прокурору міста Севастополя: вулиця Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим
(вулиця Кечкеметська, 114, місто Сімферополь, АРК, 95038)
до Алуштинської міської ради
(площа Радянська, 1, місто Алушта, АРК, 98500)
громадського об'єднання громадян „Спортивний клуб „Алустон-98”
(вулиця Туристів, 2-а, місто Алушта, АРК, 98500)
за участю третіх осіб: фізичної особи ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, АРК, 98500)
(представнику третьої особи - ОСОБА_2: АДРЕСА_2)
приватного підприємства „Київ-Буд-Гранд”
(вулиця М. Раскової, 11 б, офіс 607, місто Київ, 02002)
(вулиця Возз'єднання, 409, офіс 604, місто Київ, 01008)
про визнання недійсним рішення Алуштинської міської ради від 22 травня 2002 року № 2/115 „Про надання в оренду земельної ділянки громадському об'єднанню „Спортивний клуб „Алустон-98” та договору оренди земельної ділянки від 1 листопада 2005 року,
В С Т А Н О В И В:
Заступник прокурора АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель з позовною заявою та просив визнати недійсним рішення Алуштинської міської ради від 22 травня 2002 року № 2/115 „Про надання в оренду земельної ділянки громадському об'єднанню громадян „Спортивний клуб „Алустон-98” (далі ГОГ „СК „Алустон-98”) та договір оренди вказаної земельної ділянки, укладений 1 листопада 2005 року між Алуштинською міською радою і ГОГ „СК „Алустон-98”.
Рішенням господарського суду АР Крим від 20 червня 2008 року по справі № 2-8/2698-2008 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 липня 2008 року вказане рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 30 жовтня 2008 року касаційне подання прокуратури АР Крим та касаційна скарга фізичної особи ОСОБА_1 задоволені частково, рішення господарського суду АР Крим від 20 червня 2008 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 липня 2008 року по справі №2-8/2698-2008 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 23 березня 2009 року справа була прийнята до провадження суддею Ковтун Л.О. з привласненням їй № 2-1/1380.1-2009.
Рішенням господарського суду АР Крим від 14 квітня 2009 року по справі № 2-1/1380.1-2009 позов задоволено частково.
Судом визнано недійсним рішення Алуштинської міської ради від 22 травня 2002 року № 2/115 „Про надання в оренду земельної ділянки громадському об'єднанню ГОГ „СК „Алустон-98” в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 0,06 га, що розташована по вулиці С.Н. Сергеєва-Ценського в місті Алушта, яка використовується громадянкою ОСОБА_1 для ведення городницького господарства на підставі рішення Алуштинської міської ради від 23 березня 2005 року „Про надання громадянці ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки”.
Судом визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 1 листопада 2005 року між Алуштинською міською радою та ГОГ „СК„Алустон-98” в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 0,06 га, що розташована по вулиці С.Н. Сергеєва-Ценського в місті Алушта та яка використовується громадянкою ОСОБА_1 для ведення городницького господарства на підставі рішення Алуштинської міської ради від 23 березня 2005 року „Про надання громадянці ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки”.
В решті позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням заступник прокурора АР Крим представник третьої особи ОСОБА_1 та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 - ОСОБА_2 звернулися до Севастопольського апеляційного господарського суду відповідно з апеляційним поданням та з апеляційною скаргою, в яких просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Розпорядженням керівництва суду від 9 червня 2009 року у зв'язку з відпусткою судді Котлярової О.Л. було здійснено її заміну на суддю Заплаву Л.М.
У судове засідання, призначене на 23 червня 2009 року представники позивача Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим, відповідачів: Алуштинської міської ради, ГОГ „СК „Алустон-98” та третьої особи приватного підприємства „Київ-Буд-Гранд” не з’явились.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 9 червня 2009 року відправлена 10 червня 2005 року рекомендованим листом). Проте вказані учасники не реалізували своє процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу в їх відсутність.
Необхідно зазначити, що відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді чинним законодавством не обмежується.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальним правами.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Враховуючи на те, що слухання справи відкладалось за клопотанням сторін, та матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу в їх відсутність.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У березні 2008 року заступник прокурора АР Крим звернувся до господарського суду з позовом до Алуштинської міської ради, ГОГ „СК „Алустон-98”, за участю третіх осіб: фізичної особи ОСОБА_1, Приватного підприємства „Київ-Буд-Гранд”, просив визнати недійсними рішення Алуштинської міської ради від 22 травня 2002 року № 2/115 „Про надання в оренду земельної ділянки громадському об'єднанню громадян ГОГ „СК„Алустон-98”(далі рішення № 2/115) та договір оренди зазначеної земельної ділянки, укладений між Алуштинською міською радою та ГОГ „СК „Алустон-98”, посилаючись на порушення відповідачами норм статей 123, 124 Земельного кодексу України.
Уточнивши позовні вимоги, заступник прокурора АР Крим просить визнати недійсним договір оренди землі від 1 листопада 2005 року, укладений між Алуштинською міською радою та громадським об'єднанням громадян „Спортивний клуб „Алустон-98”, зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 7 Алуштинської міської ради про що зроблений запис 12 грудня 2005 року № 040500200120.
ГОГ „СК „Алустон-98” у запереченні на позовну заяву зазначає, що Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель АР Крим не наділена державою правом на звернення до суду з позовом про скасування укладених органами місцевого самоврядування договорів оренди земельних ділянок та просить закрити провадження по справі з огляду на пропуск заступником прокурора Автономної Республіки Крим строку на звернення з відповідним позовом.
Заявою № 1-869/34.5-08-32 від 16 травня 2008 року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини просив допустити його до участі у справи з метою захисту прав і інтересів третьої особи - ОСОБА_1.
Згідно висновку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Алуштинська міська рада всупереч вимогам частини 2 статті 212 Земельного кодексу України та статей 11, 15, 24 Закону України „Про оренду землі” 22 травня 2002 року прийняла рішення № 2/115 „Про надання в оренду земельної ділянки громадському об'єднанню громадян „Спортивний клуб „Алустон-98” та уклала договір оренди, тому договір оренди від 1 листопада 2005 року, укладений з порушенням вимог статті 24 Закону України „Про оренду землі” підлягає визнанню недійсним .
Ухвалою господарського суду АР Крим від 19 травня 2008 року залучено до участі по справі третю особу - приватне підприємство „Київ-Буд-Гранд”.
Оскаржене рішення мотивовано посиланням на статтю 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” та статті 123, 124 Земельного кодексу України .
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, прокурора обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційне подання та апеляційну скаргу такими, що підлягають задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав:
Як встановлено судовою колегією на підставі матеріалів справи, 22 травня 2002 року рішенням № 2/115 другої сесії 24-го скликання Алуштинської міської ради „Про надання в оренду земельної ділянки ГОГ „СК „Алустон-98” (далі - рішення) вирішено затвердити проект відводу земельної ділянки ГОГ „СК „Алустон-98” для розміщення та будівництва спортивної бази по вулиці С.Н.Сергеєва-Ценського на земельній ділянці площею 1,0000 га в т.ч. за рахунок земель загального користування міської ради, зайнятих насадженнями загального користування, та надати ГОГ „СК „Алустон-98” вказану земельну ділянку строком на 15 років для використання в громадських цілях під розміщення та будівництво спортивної бази.
1 листопада 2005 року на підставі зазначеного рішення між Алуштинською міською радою (орендодавець) та ГОГ „СК „Алустон-98” (орендар) було укладений договір оренди землі (далі - договір), відповідно до пункту 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (зелені насадження загального користування), яка знаходиться в місті Алушта по вулиці С.Н.Сергеєва-Ценського.
Судовою колегією встановлено, що згідно пункту 2 договору, в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер ділянки 01 103 000 00:01:006:0011) площею 1,0000 га, в тому числі: зелені насадження загального користування - 1,0000 га, а пунктом 6 договору передбачено, що його укладено строком на 15 років. Водночас, встановлено що пункт 12 договору сторони передбачили, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення та будівництва спортивної бази.
12 грудня 2005 року вказаний договір зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Алуштинської міської ради, про що зроблено запис за № 040500200120.
Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки міська рада передала, а ГОГ „СК „Алустон-98” прийняло земельну ділянку площею 1,0000 га, розташовану в місті Алушта, по вулиці С.Н.Сергеєва-Ценського.
Судовою колегією встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного рішення проект відведення земельної ділянки площею 1,0000 га, яка знаходиться в місті Алушта, по вулиці С.Н.Сергеєва-Ценського був попередньо погоджений листом Алуштинської міської санітарно-екологічної станції № 722 від 22 травня 2002 року, проте з зазначенням про необхідність усунення недоліків.
В подальшому, 19 жовтня 2006 року Алуштинською міською санітарно-екологічною станцією об'єднанню було надано висновок № 594 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову, згідно якого земельна ділянка площею 1,0 га в місті Алушта по вулиці С.Н.Сергеєва-Ценського придатна для будівництва спортивної бази (футбольне поле з адміністративною будівлею).
Статті 13, 41 Конституції України визначають, що земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні правомочності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. При цьому, встановлено, що усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно до пункту 34 статті 26, пункту 2 статті 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до статті 16 Закону України „Про оренду землі” особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).
Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України .
У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.
Судова колегія вважає, що правовий аналіз статей 123, 151 Земельного кодексу України свідчить, що проект відведення земельної ділянки затверджується відповідним органом лише після погодження його визначеним переліком органів, в тому числі санітарно-епідеміологічним. З наведеного вбачається, що надання відповідного позитивного висновку вже після винесення рішення про погодження проекту відведення земельної ділянки не може свідчити про додержання встановленого законом порядку на момент прийняття такого рішення.
Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 6 статті 123 Земельного Кодексу України, проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Як вибачається з матеріалів справи, всупереч вимогам статей 123-124 Земельного кодексу України Алуштинською міською радою затверджено проект відведення земельної ділянки ГОГ „СК „Алустон-98” який не було погоджено у встановленому порядку санітарно-епідеміологічним органом.
Відповідно до наявного на момент прийняття рішення Алуштинською міською радою (станом на 22 травня 2002 року) та укладання договору оренди землі, листа Алуштинської міської санепідемстанції проект відведення земельної ділянки ГОГ „СК „Алустон-98” було погоджено за умови отримання вихідних наданих і технічних умов на інженерне забезпечення з подальшим вивченням цих документів та узгодження проекту відведення земельної ділянки за встановленою формою, тобто висновком санітарно - епідеміологічного органу Ф301/о.
В порушення вимог наказу Міністерства охорони здоров’я України № 160 від 11 липня 2000 року „Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовуються в санітарно-епідеміологічних закладах”, відповідно до якого рішення органів санітарно-епідеміологічної служби оформляються у формі висновків, зазначений висновок на момент прийняття такого рішення ГОГ „СК „Алустон-98” отримано не було.
Відповідно зі статтями 203, 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Судова колегія вважає з таких обставин висновок № 594, наданий 19 жовтня 2006 року Алуштинською міською санітарно-епідеміологічною станцією щодо вибору (відведенню) земельної ділянки під забудову ГОГ „СК „Алустон-98” не може бути прийнятий до уваги, оскільки відповідно до статті 123 Земельного кодексу України такі погодження повинні буди отримані лише до винесення рішення про затвердження проекту відведення землі.
Також згідно матеріалів справи, під час прийняття 22 травня 2002 року Алуштинською міською радою рішення № 2/2/115 частина земельної ділянки фактично використовувалась громадянами доля городництва, тобто не була вільною. Цей факт підтверджений актами обстеження земельної ділянки від 3 вересня 2001 року та 24 травня 2002 року.
При цьому, як свідчать матеріали справи, спірна земельна ділянка використовувалася не тільки фізичною особою ОСОБА_1, але й іншими мешканцями будинку.
Згідно вимог статті 119 Земельного кодексу України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування.
Рішенням Алуштинського міського суду від 18 березня 2004 року по справі за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Алуштинської міської ради про спонукання передати у користування земельну ділянку позов задоволено, зобов'язано орган місцевого самоврядування надати ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку, розташовану по вулиці С.Н. Сергеєва-Ценського в місті Алушті площею 0,06 га, уклавши строковий договір оренди.
23 березня 2005 року рішенням двадцятої сесії четвертого скликання Алуштинської міської ради № 20/203 „Про надання громадянці ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки” вирішено надати з земель міськради на умовах оренди громадянці ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,06 га, яка використовує вказану земельну ділянку під огород, без права зведення на ній будівель та споруд, та розташовану по вулиці С.Н.Сергеєва-Ценського в місті Алушті, строком до 31 грудня 2005 року.
У порушення вимог підпунктів „а”, „е” статті 12, пункту 5 статті 116 та статті 144 Земельного кодексу України до вирішення питання про надання вказаної земельної ділянки ГОГ „СК „Алустон-98” Алуштинською міською радою не було вжито заходів до її звільнення, приведення у стан, що відповідає умовам подальшої оренди землі для розміщення та будівництва спортивної бази.
Статтею 24 Закону України „Про оренду землі” визначено імперативне зобов'язання орендодавця при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки.
Пунктом 3.1 рішення Алуштинської міської ради № 2/115 орендодавець зобов’язував ГОГ „СК „Алустон-98” укласти з ним договір оренди протягом м’ясця з моменту винесення цього рішення.
Але договір був укладений лише через три роки і шість місяців 11 листопада 2005 року.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи..
Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29 грудня 1976 року № 11 „Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.
За такими обставинами судова колегія скасовує судове рішення.
При прийнятті нового рішення судова колегія задовольняє позовні вимоги заступника прокурора Автономної Республіки Крим у повному обсязі.
Керуючись статтями 46, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 та апеляційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2009 року по справі № 2-1/1380.1-2009 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити
Визнати недійсним рішення Алуштинської міської ради від 22 травня 2002 року № 2/115 „Про надання в оренду земельної ділянки громадському об'єднанню „Спортивний клуб „Алустон-98”.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 1 листопада 2005 року укладений між Алуштинською міською радою та громадським об’єднанням громадян „Спортивний клуб „Алустон-98”.
Головуючий суддя
Судді