Справа № 2-2372/2010

                                                                 У Х В А Л А

                                               про відмову у  відкритті провадження

                                                          по цивільній справі

19 липня 2010 року Суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращук Т.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини -

                                                              В С Т А Н О В И В:

09 липня 2010 року заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою, посилаючись на те, що вона, ОСОБА_1, з відповідачем по даній справі перебуває в зареєстрованому шлюбі з 16 лютого 2002 року. Шлюб був зареєстрований відділом реєстрації актів громадського стану Лозівського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації актів про одруження 16.02.2002 року зроблено актовий запис № 40.

Від цього шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з позивачем і знаходиться на її повному утриманні. Спільне життя з відповідачем не склалося з наступних причин:

На протязі останніх років відповідач не піклується про побудову сімейних відносин, з його боку відсутні прояви до позивача поваги, дружби, взаємодопомоги, не кажучи вже про почуття взаємної любові. Відповідач постійно докоряє позивачу щодо її індивідуальності, звичок та уподобань, чим порушує її права, визначені ст.51 Сімейного кодексу України. Усі найважливіші питання життя сім'ї вирішуються подружжям окремо, при цьому відповідач зовсім не рахується з  точкою зору позивача, конфліктує та пригнічує її як особистість, не проявляє поваги до її гідності. Протягом останнього часу зловживає спиртними напоями.

Така поведінка негативно впливає на психічний та емоційний стан сина, травмує його дитячу психіку.

Відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не відвідує навчальний заклад, де навчається син, не піклується про його здоров'я, фізичний і духовний розвиток.

Вони фактично ще знаходяться у шлюбі, але сім'я розпалася вже давно, спільне господарство не ведеться.

На даний час відповідач зареєстрований та проживає за адресою: 64600, м.Лозова, Харківської області, АДРЕСА_1, позивач з сином проживають за адресою: 64600, АДРЕСА_2.

Спору про поділ майна, що є спільною власністю, та щодо місця проживання малолітньої дитини, немає.

Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі, бо це суперечить інтересам позивача та її сина.

Відповідач матеріальної допомоги для дитини не надає, на даний час регулярного доходу не має, де і ким працює, він приховує, на обліку в Лозівському центрі зайнятості населення не перебуває. Позивач з 01.06.2010 року працює продавцем у ФО-П ОСОБА_4, з травня 2009 року по травень 2010 року знаходилась на обліку в Лозівському центрі зайнятості, окрім того, матеріальну допомогу протягом 2009 року їй надавали її батьки.

ОСОБА_2 має задовільний стан здоров'я, ніяких інших аліментних зобов'язань не має.

Своїми діями відповідач порушує свої зобов'язання, передбачені Положеннями Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про права дітей» від 20.11.1989 року (ратифіковані Україною відповідно до Постанови Верховної Ради України від 27.09.1991 року №789-ХІІ), якими передбачено, що діти, враховуючи їх фізичну і розумову відсталість, вимагають спеціальної опіки і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження, а обов'язки утримання дітей до їх повноліття, закріплені ч.2 ст.51

За розрахунками позивача, для забезпечення сина на рівні прожиткового мінімуму (продовольчими товарами, одягом, шкільними підручниками, канцелярськими виробами) та для його духовного, культурного розвитку щомісяця необхідно витрачати понад 1000(одну тисячу)гривен.

Окрім того, її син знаходиться на обліку у відділі неврології Лозівської лікарні, з діагнозом 1 ст. внутрішньо-черепної гіпертензії, після отриманої ним 22.06.2005 року травми голови, тобто для його лікування щороку позивач витрачає кошти для придбання ліків та проходження нейрофункціональної діагностики в м. Харків.

Таким чином, з урахуванням заробітної плати позивача у розмірі 442 грн.00 коп. щомісяця, її сину необхідне матеріальне забезпечення також з боку батька -ОСОБА_2, у розмірі 600 (шістсот) грн. щомісяця.

В зв'язку з вищезазначеним позивач прохає суд розглянути питання про стягнення аліментів з відповідача, у твердій грошовій сумі - 600(шістсот) грн.00 коп. щомісяця, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі вищевикладеного позивач прохає суд розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2., зареєстрований та проживає за адресою: 64600, АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та проживає за адресою: 64600, м. Лозова, Харківської області, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі - 600(шістсот) грн.00 коп. щомісяця, з урахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття.

Судові витрати по сплаті держмита в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в сумі 30 грн.00 коп. покласти на відповідача.

Розглянувши подану позовну заяву, суд відповідно до  ст. 122 ЦПК України, відмовляє позивачу у відкритті провадження по справі, оскільки розгляд в одному провадженні вимог щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів значно ускладнить їх вирішення.

Крім того, необхідно зазначити, що кожна з вимог окремо має свій строк розгляду згідно з чинним законодавством.

Таким чином, суд вважає за необхідне роз’яснити позивачу, що вона має право звернутись до суду зі своїми позовними вимогами, розділивши їх на два окремих позови.

Отже, на підставі викладеного, керуючись ст.122, 208, 209 ЦПК України, -

                                                              У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.

Роз’яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду зі своїми позовними вимогами, розділивши їх на два окремих позови.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом десяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

               Головуючий

               у судовому засіданні  

               Суддя:                                                     Т.О.Каращук