Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2010 р. справа № 2а-13077/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Токмаковій Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції
до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
за участю:
представника позивача: Глуховського О.О. за довіреністю № 368/10/10-013 від 26 січня 2010 року
відповідач:
Шахтарська об’єднана державна податкова інспекція (надалі позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) із позовом про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач перебуває на обліку в Шахтарській об’єднаній державній податковій інспекції як платник податків, проте на порушення пункту 2 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» відповідач не подає звітність про отримані доходи більше року, що за приписами частини 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.
Відповідач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, до суду не прибув, свого уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 2059702, причини не явки суду не повідомив. За таких обставин відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав можливим розглянути справу за відсутністю сторін, на підставі наявних в справі доказів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
Фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 02 березня 2008 року було зареєстровано як суб’єкта підприємницької діяльності Шахтарською районною державною адміністрацією Донецької області (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 251 000 0000 000513), що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 4).
03 жовтня 2008 року фізичну особа-підприємця було взято на облік як платника податків у Шахтарській об’єднаній державній податковій інспекції, що підтверджується довідкою № 3331/10/17-213 від 14 травня 2010 року (арк. справи 5).
02 лютого 2009 року відповідачем було надано до податкового органу декларацію про доходи, отримані з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року (арк. справи 6)
Відповідно до довідки Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції № 3331/10/17-213 від 14 травня 2010 року (арк. справи 5) відповідач не надає до податкової інспекції податкову звітність з 02 лютого 2009 року та не має заборгованості перед бюджетом.
Згідно з частиною 8 статті 19 Господарського кодексу України, усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Пунктом 6 статті 128 Господарського кодексу України визначено, що громадянин - підприємець зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства.
Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» встановлений обов’язок платників податків і зборів (обов'язкових платежів) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений обов’язок подання суб’єктами господарювання податкових декларацій за базовий податковий (звітний) період.
Фізична особа-підприємець має право вибору системи свого оподаткування. Відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", фізична особа-підприємець може обрати систему оподаткування, загальну для всіх фізичних осіб.
Відповідно до пункту 22.10. оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю здійснюється відповідно до положень декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Пунктом 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю зобов’язані надавати податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом.
Відповідно до пункту 14.5 статті 14 Інструкції "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України N 12 від 21 квітня 1993 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України № 64 від 9 червня 1993 року) фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу податкові декларації наростаючим підсумком з початку року (за квартал; півріччя, три квартали, рік), у строки, визначені законом (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, тобто не пізніше: 10 травня - за I квартал, 9 серпня - за перше півріччя, 9 листопада - за 9 місяців, 9 лютого наступного року - за звітний рік). У декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний податковий період, за який здійснюється оподаткування.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджений факт набуття відповідачем статусу суб’єкта підприємницької діяльності та наявність у відповідача обов’язку надання податковим органам декларацій про доходи, інших необхідних відомостей для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства. Проте, всупереч наведеним вище положенням чинного законодавства України, відповідачем не було надано до податкового органу податкову звітність за звітні податкові періоди за 1- квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року та 2009 рік, перший квартал 2010 року. Факт ненадання податкової звітності відповідачем, окрім іншого підтверджений довідкою Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції № 3331/10/17-213 від 14 травня 2010 року (арк. справи 5)
Пунктом 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу» державна податкова інспекція уповноважена здійснювати контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Згідно пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу України» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Згідно з пунктом 8.6. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19 лютого 1998 року, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Частиною 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб – підприємців» підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Виходячи із змісту довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 4) станом на 27 квітня 2010 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відсутній запис про припинення підприємницької діяльності відповідача. Водночас, як вбачається з матеріалів справи відповідач не надає передбаченої податкової звітності більше одного року та не має податкового боргу станом, що підтверджується довідкою № 3331/10/17-213 від 14 травня 2010 року (арк. справи 5), що є підставою для дійдення судом висновків про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись частиною 8 статті 19, статтею 128 Господарського кодексу України, статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування», пунктом 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу», підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 46, 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити адміністративний позов Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції у до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1).
Копію постанови у день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцем проживання відповідача для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.
Повний текст постанови проголошений в судовому засіданні 14 червня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Михайлик А.С.