Справа №2-2464/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
09 серпня 2010 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Ястребова Д. О. ,
при секретарі Гура І. І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про зобов’язання нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача із вимогами про зобов’язання нарахування та стягнення щомісячної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вимоги мотивовано тим, що як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» щомісячно з січня 2006 року не отримувалась соціальна грошова допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком всупереч вимогам діючого законодавства. Просить поновити пропущений строк на звернення до суду та зобов’язати здійснити перерахунок та виплату вказаної допомоги з 01.01.2006 по 31.05.2010.
Позивач, сповіщений належним чином, до суду не з’явився, звернувшись із заявою про розгляд справи за його відсутності із підтриманням позовних вимог.
Відповідач представника до суду не надіслав, звернувшись із заявою про розгляд справи за відсутності представника із відмовою у задоволенні позову.
Дослідивши в межах позовних вимог надані й наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи спір, суд виходить із наступного.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорту.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим, отримує пенсію за віком та має правовий статус дитини війни, що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом України « Про соціальний захист дітей війни» № 2195- 1V від 18.11.2004 року.
Право на отримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004, не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Згідно з ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України « Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235- ІV п. 17 ст. 77 було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» № 2195- 1V від 18.11.2004 року.
Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” від 19.01. 2006 року, який набрав чинності 15.03. 2006 року до ст. 110 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни передбачені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Проте пільги, встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджені не були.
Закони України „Про державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених законів, у відповідачів не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх таким, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію ст.6 «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Так, у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України « Про Держаний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, із 01 січня по 09 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V « Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв’язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – статтею 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Бахчисарайському районі повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. При таких обставинах відповідач з 09.07.2007 мав діяти відповідно до приписів діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.
З оглядом на вищевикладене, суд дійшов до висновку про незаконність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві з 09.07.2007 щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у відповідності з діючою на той час редакцією ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».
Що стосується вимог позивача про зобов’язання відповідача виплачувати в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, то суд приходить до висновку про те, що ці позовні вимоги позивача також підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6, текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачуються підвищенні розміри надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону Украйни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року УПФУ в Бахчисарайському районі повинен був нарахувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп. 41 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягає застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, до 22.05.2008 року тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п. 41 розділу 2 „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Статтею 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Як убачається з довідки відповідача, розмір виплат спірного підвищення до пенсії позивачеві складав: з січня 2008 по березень 2008 (включно) – 47 гривень на місяць; з квітня 2008 по червень 2008 (включно) - 48 гривень 10 копійок щомісячно; з липня 2008 по вересень 2008 (включно) – 48 гривень 20 копійок щомісячно; з жовтня 2008 по грудень 2008 (включно) – 49 гривень 80 копійок щомісячно, з січня 2009 по грудень 2009 ( включно) – 49 гривень 80 копійок, щомісячно, з січня 2010 по травень 2010 (включно) – 49 гривень 80 копійок.
З оглядом на зазначене, суд дійшов до висновку, що у період з 01.01.2008 по 21.05.2008 розмір спірного підвищення, яке нараховувалося та фактично виплачувалося позивачеві, за відомостями вищенаведеної довідки, відповідало вимогам діючого у цей час (до ухвалення рішення 09.07.2008 року Конституційним Судом України), а з 22.05.2008 по вказаний період розмір щомісячного підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни, повинен був складати 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але ж фактично виплачувалося у заниженому розмірі.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.
Положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до розрахунку інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті визначення розміру мінімального розміру пенсії за віком.
Мінімальна пенсія в розмірі 19,91 грн., встановлена для нарахування соціальних надбавок Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету», не підлягає застосуванню для соціальної допомоги дітям війни, яка виплачується до пенсії, оскільки суперечить нормам діючого законодавства.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймається районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії позивача передбачені ст.6 Закону України„Про соціальний захист дітей війни” покладено на УПФУ у Бахчисарайському районі АР Крим, за місцем проживання позивача.
Таким чином, розмір щомісячного підвищення до пенсії позивачеві відповідно до діючої у період з 22.05.2008 по зазначений період редакцією ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як зазначалося судом вище, повинен був складати: 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вихідним критерієм обрахування підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Із урахуванням можливості поновлення прав позивача із часу ухвалення рішення Конституційного суду України 22.05.2008, необхідність у вирішенні питання про поновлення процесуального строку згідно ст. 73 ЦПК України відсутня.
Отже, суд вважає, що відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії виходячи з наступного: за 2008 рік з червня по грудень – 1026 грн. 30 коп., за червень 2008 – 144грн. 30 коп. (481грн. х 30%), за період з 01.07.2008 по 30.09.2008 - 433 грн. 80 коп. (482 грн. х 30% х 3 ), за період з 01.10.2008 по 31.12.2008 – 448 грн. 20 коп. (498 грн. х 30% х 3), але ж фактично за вказаний період виплачено 342 грн. 10 коп. , тобто недоплата складає 684 грн. 20 коп. та підлягає до виплати. За 2009 рік з січня по грудень – 1 792 грн.80 коп. (498,00 грн. х 30% х 12), але ж фактично за вказаний період було виплачено 597 грн. 60 коп., тобто недоплачена сума складає 1 195 грн. 20 коп. та підлягає до виплати позивачеві. За 2010 рік з 01 січня по 31 травня – (498 грн. 30% х 5) 747 грн., але ж фактично за вказаний період виплачено 249 грн., тобто недоплачена сума складає 348 грн. 60 коп. Усього підлягає до виплати 2 377 грн. 40 коп.
З урахуванням усього вищевикладеного у сукупності, суд дійшов до висновку, що діями Управління Пенсійного Фонду України в Бахчисарайському районі АРК порушені права позивача у сфері публічно-правових відносин, у зв’язку з чим дії УПФУ є протиправними у частині щодо виплати позивачеві у період 22.05.2008-31.05.2010 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни у заниженому розмірі та покладення та відповідача обов’язків нарахувати та виплатити позивачеві за період з 01.06.2008 по 31.05.2010 як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 2 377 грн. 40 коп.
Зазначена обставина, крім пояснень заявника у позові (арк. спр. 6) підтверджується паспортом громадянина України на ім’я ОСОБА_1 . (арк. спр. арк. спр. 7-9), пенсійним посвідченням (арк. спр. 10-11), довідкою ДПІ (арк. спр. 12), заявою (арк. спр. 13), відповіддю УПФУ (арк. спр. 14), довідкою пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим (арк. спр. 15), довідкою про нарахування, копії й оригінали яких маються у матеріалах справи.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати у сумі 64 грн. 02 коп. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнути із відповідача на користь позивача підлягають стягненню 184 грн. 02 коп. судових витрат .
Керуючись 2 ст. 19, ст. 152 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 року», ст. ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, Пунктом 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік, ст. 10 ЗУ « Про пенсійне забезпечення», ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 10, 11, 15, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд , -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, до 30% мінімального розміру пенсії з 01 червня 2008 року по 31 травня 2010 року у розмірі 2 377 грн. 40 коп.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим на користь ОСОБА_1 184 грн. 02 коп. сплачених судових витрат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, шляхом подачі апеляційної скарги через Бахчисарайський районний суд протягом десяти днів із часу отримання його копії із надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
суддя