АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Справа № 22 – 3464/10               Головуючий у 1-й  інстанції: Ковальчук О.А.  

            Суддя-доповідач: |Кухар С.В.  

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  10 серпня 2010 року                               м. Запоріжжя  

  Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:  

  Головуючого:     Бондаря М.С.  

Суддів:       Кухаря С.В..  

Гончара О.С.  

При секретарі:    Белименко С.В.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області на постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 09 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, -  

  В С Т А Н О В И Л А:  

  05 січня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Якимівському районі Запорізької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”.  

В позові зазначав, що він має статус дитини війни та згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 01 січня 2006 року йому повинна виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. На протязі з 2006-2008 роки така соціальна допомога не виплачувалась. З початку 2008 року та по цей час отримує соціальну допомогу у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, що є також порушенням його прав на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Загальна сума недоплати за 2006-2009 роки складає 4 544 грн. 70 коп. Вважає дії УПФУ протиправними. З цих підстав просив суд визнати відмову щодо нарахування і виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов”язати УПФУ нарахувати щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії зав віком та стягнути невиплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2009 роки в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та стягнути судові витрати по справі.  

Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 09 лютого 2010 року адміністративний позов задоволено частково.  

Відмовлено в поновленні пропущеного строку для звернення до суду за період з 01 січня 2006 року по 04 січня 2009 року.  

Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області, викладену в листі № 2120-М/05 від 12.11.2009 року, у здійсненні перерахунку і виплаті ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 05 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною.  

Зобов”язано Управління Пенсійного фонду в Якимівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за періоди з 05 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка виплачена у цей період.  

В іншій частині позовних вимог відмовлено.  

Не погоджуючись з постановою суду, УПФУ в Якимівському районі Запорізької області в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення по суті викладених а апеляційні скарзі фактів та обґрунтувань.  

Заслухавши у засідання апеляційного суду доповідь суддю-доповідача,  перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції і обставин справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга   не підлягає задоволенню   оскільки постанова суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної  скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 309-311 ЦПК України, для зміни чи скасування судового рішення.  

Як встановлено судом  першої інстанції,  ОСОБА_3 має  статус   дитини війни,  що  підтверджується   відміткою в його пенсійному посвідченні (а.с.5).  

У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується га 30% мінімальної пенсії за віком.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України (е неконституційними).  

Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.  

Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за 2009 рік.  

Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення.  

Щодо строку на звернення до суду за захистом порушеного права, то колегія суддів з урахуванням фактичних обставин справи, вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про необхідність  часткового  задоволення  позовних вимог з урахуванням  річного   строку  звернення  до суду, оскільки  позивачем  не надано  доказів в підтвердження причини поважності пропуску річного  строку.  

З урахуванням наведених обставин, постанова суду відповідає вимогам закону і скасуванню чи зміні не підлягає.  

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.  

Керуючись ст.ст.304-1, 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -  

  УХВАЛИЛА:  

  Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області відхилити.  

Постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 09 лютого 2010 року у цій справі залишити без змін.  

Ухвала оскарженню не підлягає.  

  Головуючий:  

  Судді: