< Список >
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2010 року Справа № 2а-1006/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого –судді Ясенової Т.І.
при секретарі –Сіліоновій І.В.
за участю:
представника позивача: Юрченко В.В.
відповідача: участі не приймав.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -
ВСТАНОВИВ:
Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості (далі за текстом -Кіровоградський МЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача на користь Кіровоградського МЦЗ кошти в сумі 3797,68 грн. –виплаченого матеріального забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач 24.12.2008 зареєстрований у Кіровоградському МЦЗ у відповідності до його заяви про призначення допомоги по безробіттю та надання статусу безробітного. Відповідачу було призначено виплату допомоги по безробіттю з 24.12.2008 по 04.06.2010, але враховуючи скорочення виплати допомоги по безробіттю, її виплата фактично розпочалась з 24.03.2009 та припинилась з 21.09.2009 у зв’язку з працевлаштуванням. Протягом зазначеного періоду відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 3797,68 грн.
Однак перевіркою встановлено, що відповідач в період перебування на обліку в центрі зайнятості надавав послуги за договором цивільно-правового характеру.
Не повідомивши центр зайнятості про факт укладення договору цивільно-правового характеру, відповідач порушив п.2 ст.36 Закону України „Про зайнятість населення”.
Відповідно до п.3 ст.36 Закону України „Про зайнятість населення”, допомога по безробіттю, що була отримана Відповідачем в період з 24.03.2009 по 20.09.2009 є безпідставно виплаченою та підлягає поверненню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі із зазначених підстав.
Відповідач в судові засідання не з’явився.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою –підприємцем.
Судом на адресу відповідача, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, направлялись судові повістки, проте були повернуті на адресу суду поштовим відділенням з довідками пошти про неможливість вручення (а.с.25,27).
Зважаючи на викладене, а також на те, що у справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим розгляд справи у відсутності відповідача.
Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
24.12.2008 ОСОБА_2 подав до Кіровоградського МЦЗ заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладав договорів цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа –підприємець. (а.с.6)
На підставі цієї заяви, відповідно до ч. 1 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 №1533-ІІІ (далі за текстом –Закон №1533-ІІІ) та п.2.1 розділу 2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307 (далі за текстом –Порядок №307) з 24.12.2008 по 04.06.2010 ОСОБА_2 перебував на обліку, як безробітний у Кіровоградського МЦЗ.
У зв’язку з скороченням виплати допомоги по безробіттю на підставі п.1 ч.5 ст.31 Закону №1533-ІІІ, виплата допомоги по безробіттю фактично розпочалась з 24.03.2009 по 21.09.2009, та за вказаний період відповідачем отримано кошти в розмірі 3797,68 грн.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.31 Закону №1533-ІІІ тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів).
09.02.2010 спеціалістом І категорії Кіровоградського МЦЗ було проведено перевірку факту роботи та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону №1533-ІІІ, за результатами якої складено акт №299 перевірки факту роботи та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону №1533-ІІІ, в якому зафіксовано, що гр. ОСОБА_2 працював за договором цивільно-правової угоди від 23 лютого 2009 року та здійснював роботи з охорони праці по 31.07.2009. (а.с.8)
Зазначений факт, також підтверджується договором про надання консультаційних послуг від 23.02.2009, укладеним між відповідачем та відкритим акціонерним товариством „Кіровоградське видавництво” корпоративне підприємство Державної акціонерної компанії „Укрвидавполіграфія”, а також актом передачі-приймання консультаційних послуг від 31.07.2009. (а.с.9-11)
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення” від 01.03.1991 №803-ХІІ (далі за тексом –Закон №803-ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
На підставі п. б ч. 3 ст. 1 Закону України Закон №803-ХІІ) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону №1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно п.6.14 Порядку №307 якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку
Судом встановлено, що ОСОБА_2 під час перебування на обліку в Кіровоградського МЦЗ працював за договором цивільно-правової угоди (а.с.9-11) та незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі 3797,68 грн.
Наказом директора Кіровоградського МЦЗ №62 від 16.02.2010 прийнято рішення про повернення ОСОБА_2 коштів в сумі 3797,68 грн. виплачених як допомога по безробіттю. (а.с.13)
Зазначена заборгованість відповідача підтверджується довідкою Кіровоградського МЦЗ. (а.с.30)
На адресу ОСОБА_2 18.02.2010 за вих.№02-834 направлено лист, щодо необхідності сплатити борг у розмірі отриманої допомоги по безробіттю з 24.03.2009 по 20.09.2009 в сумі 3797,68 грн., а також копію наказу директора Кіровоградського МЦЗ №62 від 16.02.2010. (а.с.14)
Зазначений лист та наказ відповідач отримав особисто 26.02.2010, про що свідчить відмітка в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач не скористався правом подати письмові заперечення щодо позовних вимог та не надав суду жодних доказів про сплату заборгованості в розмірі 3797,68 грн.
На підставі викладеного, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Зважаючи на викладене, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості (р/р 37171303901003 код ЄДРПОУ 22218952 МФО 823016, УДК в Кіровоградській області) кошти в сумі 3797 (три тисячі сімсот дев’яносто сім) грн. 68 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено –01.06.2010
Суддя Т.І. Ясенова