Справа № 2а-428/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 травня 2010 року                 Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі

головуючого судді    Марків Т.А.,

                                                                при секретарі   Діденко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, м. Каховка, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС              м. Таврійськ при УДАІ УМВС України в Херсонській області Івасішина Андрія Петровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Вимоги мотивовано тим, що на підставі постанови інспектора ДПС 19 лютого                2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1               ст. 122 КУпАП внаслідок порушення п. 18.1 ПДР України. Вказуючи, що порушень не допускав (пішоходам перешкод для руху не створював), а відповідачем порушений порядок провадження у справі про адміністративне правопорушення, позивач просив  скасувати постанову.

В судове засідання позивач не з’явився – надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, відповідно до змісту якої на задоволенні позову наполягав.

Відповідач в судове засідання не з’явився вдруге, про час і місце розгляду справи оповіщений належним чином у встановленому порядку, про причини неявки, їх поважність суд не повідомив.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Вимоги підлягають задоволенню.

Як встановлено ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України. Державтоінспекція МВС України виконує свої функції відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 341 «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ».   

Безпосередній контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекції, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.   

Судом встановлено, що 19 лютого 2010 року інспектором ДПС роти ДПС                     м. Таврійськ Івасішиним А.П. відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого: 19 лютого 2010 року о 16.05 год. на автодорозі Херсон – Генічеськ  (68 км.) ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Сітроен» (номерний знак – НОМЕР_1), не надав перевагу у русі пішоходам, які знаходилися на пішохідному переході, створивши їм перешкоду у русі, чим порушив вимоги п. 18.1 ПДР України (а.с. 2). Відомостей про потерпілих від указаного порушення та його свідків протокол не містить.

На підставі постанови серії ВТ № 090667 року від 19 лютого 2010 року інспектора ДПС роти ДПС м. Таврійськ Івасішина А.П. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, до нього застосоване стягнення – штраф у розмірі 255 грн. 00 коп. (а.с. 3).

П. 18.1 ПДР України вимагає від водія вчинення певних дій (зменшення швидкості, зупинка транспортного засобу) на нерегульованому пішохідному переході тільки при перебуванні на ньому пішохода. Тобто склад цього адміністративного правопорушення передбачає наявність потерпілого від нього (пішохода, права якого порушені водієм створенням перешкоди або небезпеки в русі), який перебував саме на нерегульованому пішохідному. Потерпілі відповідачем не встановлені. Із змісту протоколу та постанови проїзд позивачем саме нерегульованого пішохідного переходу можливо лише припустити.

З протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що свідків й очевидців події не виявлено, доказів допущення позивачем порушень ПДР України (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо) не зібрано. За таких обставин під час провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідачем не були виконані вказівки п. 16.5.3 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС та п. 1.6 розпорядження МВС України від                 21 травня 2009 року № 466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису».

Наведене дозволяє зробити висновок про те, що відповідачем при складенні протоколу, підготовці справи до розгляду не були зібрані, а під час розгляду справи – дослідженні всі докази, на основі яких у визначеному порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення (ч. 1 ст. 251 КУпАП). У зв’язку із цим працівником ДАІ, в невиконання вимог ст. 280 КУпАП, не були з’ясовані і доведені обставини, які б вказували на наявність в діях позивача ознак проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, – ненадання переваги в русі пішоходам, які знаходилися на нерегульованому пішохідному переході.

Недотримання встановленого законом порядку провадження у справі унеможливило її правильне й у відповідності до ст.ст. 245, 252 КУпАП вирішення.

Доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача – суб’єкта владних повноважень, що відповідає ч. 2 ст. 71 КАС України. В судовому засіданні не спростовано обґрунтованість позиції ОСОБА_1, відповідач не довів правомірності своїх дій та рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що наявність в діянні водія події та складу адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження – на момент складення протоколу та розгляду справи інспектором ДПС не здобуті об’єктивні дані про водійську поведінку позивача та порушення ним ПДР Україні.

З огляду на викладене суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями правил дорожнього руху не порушив, тому не може нести адміністративну відповідальність.

Дії працівника ДАІ під час провадження у справі не ґрунтуються на законі, суперечать основним завданням Державтоінспекції щодо захисту прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (пп. 5 п. 4 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ).

За вказаних обставин суд не може визнати оскаржувану постанову законною, вбачає безумовні підстави для її скасування та, згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та ч. 2               ст. 284  КУпАП, для закриття справи про адміністративне правопорушення.

  Керуючись ст.ст. 2,8, 21, 22, 24, 55, 124 Конституції України,

    ст.ст. 122, 245, 246, 247, 251, 252, 280, 287, 288, 293 КУпАП,

ст.ст. 2, 7 –  12, 69 – 72, 94, 104, 159 – 161, 163, 254 КАС України,

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Постанову серії ВТ № 090667 від 19 лютого 2010 року інспектора ДПС роти ДПС м. Таврійськ при УДАІ УМВС України в Херсонській області Івасішина Андрія Петровича у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1                       ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити   у зв’язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили, якщо протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі не подано заяву про апеляційне оскарження. Якщо, у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана – судове рішення набирає сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Каховський міськрайонний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                                             Т.А. Марків