Справа 1-715/10

В И Р О К

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

    29 червня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді                        Чаус М.О.

при секретарі              Нікіта О.В.

за участю прокурора          Постемської Ю.Ф.  

адвоката                                           ОСОБА_1                                        

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу за обвинуваченням  ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 23.12.2008 року Дніпровським районним судом м.Києва за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, суд –

                                                                                                     В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 04.03.2010 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, зайшов до магазину «Вишенька», по вул. Алма-Атинській, 103/1, в м. Києві, з метою пограти в гральні автомати. Перебуваючи в приміщенні вищевказаного магазину, останній  зайшов до підсобного приміщення, де побачив жіночу сумку, яка належала потерпілій ОСОБА_3, вартістю 92 гривні і  у нього виник умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна.  

Реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів,  ОСОБА_2, скориставшись відсутністю продавця, таємно викрав  сумку і   почав іти до виходу з приміщення магазину, однак був помічений потерпілою ОСОБА_3, яка намагалась його зупинити. В подальшому ОСОБА_2, усвідомлюючи, що його злочинні дії помічені, продовжував тікати з викраденим майном,  але невдовзі був затриманий.

Допитаний судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, згоден з досудовим розслідуванням, просив не допитувати потерпілу, свідків та досліджувати інші зібрані по справі докази,  розкаявся та показав, що він  04.03.2010 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, зайшов до магазину «Вишенька», по вул. Алма-Атинській, 103/1, в м. Києві, з метою пограти в гральні автомати. Перебуваючи в приміщенні вищевказаного магазину, він  почав шукати адміністратора магазину і зайшов  до підсобного приміщення, де побачив жіночу сумку і  у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.  Реалізуючи свій умисел він взяв сумочку, після чого намагався залишити приміщення магазину, але був помічений потерпілою ОСОБА_3, яка хотіла його  зупинити. В подальшому він, почувши потерпілу, продовжував тікати з сумкою, але невдовзі був затриманий.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та вітсутні сумніви щодо добровільності і істинності їх позиій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та роз”яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним допитувати потерпілу, свідків та досліджувати інші докази по справі.

Даючи юридичну оцінку, зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 своїми навмисним діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно,  і їх слід кваліфікувати за ст.186 ч.2 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу  винного.

Суд приймає до уваги те, що підсудний вину визнав повністю, збитки потерпілій повністю відшкодував, що є пом’якшуючими обставинами по справі, не працює, його характеристики, стан здоров»я, хворіє на гепатит «С», думку потерпілої.

Разом з тим судом враховано, що підсудний скоїв злочин тяжкий злочин, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, скоїв злочин в період іспитового строку, будучи засудженим 23.12.2008 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст.185ч.3, 75 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд вважає, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і міра покарання повинна бути пов”язана  з позбавленням  волі.

Також  ОСОБА_2 на підставі  ст.71 КК України слід призначити покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком, не відбутої частини покарання за вироком  Дніпровського районного суду м. Києва  від 23.12.2008 року за ст.185 ч.3 КК України.    

 Речові докази по справі (а.с.12), а саме: викрутку з червоною ручкою,  яка передана на зберігання до камеру схову доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві – підлягає знищенню.

 Речові докази по справі (а.с.17), а саме:  сумка жіноча чорного кольору, підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_3

  Речові докази по справі (а.с.17), а саме:  сумка чорно-синьо-коричневого кольору, повернути  ОСОБА_4

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,  суд –  

З А С У Д И В:

Визнати винним  ОСОБА_2   у вчиненні злочину, передбачених ч.2 ст.186 КК України  та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років трьох місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України призначити покарання засудженому за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком,  покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2008 року за ст.185 ч.3 КК України та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років  шести місяців позбавлення волі. .

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу- залишити без змін, утримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 16.03.2010 року.

 Речові докази по справі (а.с.17), а саме:  сумка жіноча чорного кольору, підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_3.

Речові докази по справі (а.с.12), а саме: викрутку з червоною ручкою,  яка передана на зберігання до камеру схову доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві – підлягає знищенню.

 Речові докази по справі (а.с.17), а саме:  сумка чорно-синьо-коричневого кольору, повернути  ОСОБА_4.

 Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15-ти днів через Дніпровський районний суд м. Києва з моменту його оголошення, а  засудженим  в той же строк з моменту  отримання копії вироку.

        Суддя:

 З А С У Д И В:

Визнати винним  ОСОБА_2   у вчиненні злочину, передбачених ч.2 ст.186 КК України  та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років трьох місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України призначити покарання засудженому за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання попереднього покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2008 року за ст.185 ч.3 КК України та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років  шести місяців позбавлення волі. .

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу- залишити без змін, утримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 16.03.2010 року.

 Речові докази по справі (а.с.17) а саме:  сумка жіноча чорного кольору, підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_3.

Речові докази по справі (а.с.12) а саме: викрутку з червоною ручкою,  яка передана на зберігання до камеру схову доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві – підлягає знищенню.

 Речові докази по справі (а.с.17) а саме:  сумка чорно-синьо-коричневого кольору, повернути  ОСОБА_4.

 Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15-ти днів через Дніпровський районний суд м. Києва з моменту його оголошення, а  засудженим  в той же строк з моменту  отримання копії вироку.

Суддя:

0 годині 00 хвилин, з метою звідництва для розпусти, та з метою наживи, прцюючи банщиком в сауні “Гідрозона”, яка розташована по Броварському проспекту, 10/А в м.Києві, надав приміщення сауни громадянину ОСОБА_5та ОСОБА_6, при цьому останні замовили у ОСОБА_7 за грошову винагороду повій, з метою розпусти.

Здійснюючи свої злочинні наміри, за проханням громадянина ОСОБА_8, та ОСОБА_6, з метою отримання наживи, достовірно знаючи телефон повій, замовив до приміщення сауни двох дівчат. Приблизно о 20 годині 30 хвилин  в приміщення сауни зайшли повії ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_11, яких ОСОБА_7 звів зі своїми клієнтами ОСОБА_8, та ОСОБА_6  За отримання інтимних послуг дівчата отримали гроші в розмірі 100 доларів США та 300 гривень, з яких передали ОСОБА_7 винагороду в розмірі 200 гривень, за пошук клієнтів.

Крім того, ОСОБА_7, знаходячись в приміщенні сауни, отримав від ОСОБА_6грошову винагороду у розмірі 100 гривень за звідництво.

В цей же день, 25.12.2006 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин в приміщенні сауни “Гідрозона” по Броварському проспекту, 10А в м.Києві ОСОБА_7, був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили в нього гроші в сумі 300 гривень, які останній отримав від ОСОБА_9 та ОСОБА_6за звідництво.

Допитаний  судовому засіданні ОСОБА_7винним себе визнав повністю, згоден з досудовим розслідуванням, розкаявся та показав, що 25.12.2006 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, з метою звідництва для розпусти, та з метою наживи, прцюючи банщиком в сауні “Гідрозона”, яка розташована по Броварському проспекту, 10/А в м.Києві, надав приміщення сауни громадянину ОСОБА_5та ОСОБА_6, при цьому останні замовили у нього за грошову винагороду повій, з метою розпусти.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та вітсутні сумніви щодо добровільності і істинності їх позиій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та роз”яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним допитувати свідків та досліджувати інші докази по справі.

Даючи юридичну оцінку, зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7своїми навмисним діями вчинив звідництво для розпусти з метою наживи,  і їх слід кваліфікувати за ст.302 ч.2 КК України.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_7, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу  винного.

Суд приймає до уваги те, що підсудний вину визнав повністю, що є пом’якшуючою обставиною по справі, його характеристики за місцем проживання, в силу ст.55 КК України (1960 року) є не маючим судимості.

Разом з тим судом враховано, що підсудний скоїв  злочин невелької тяжкості.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_7 суд вважає, що його виправлення  можливо без ізоляції від суспільства і міра покарання можу бути  пов”язана не з позбавленням  волі, а із застосуванням до нього ст.ст.75, 76 КК україни, звільнення від призначеного покарання з випробуванням.

Речові докази (а.с.10, а.с.11) повернути на користь держави.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,  суд -  

З А С У Д И В:

Визнати винним  ОСОБА_7   у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.302 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов”язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця роботи та проживання, періодично з”являтися в ці органи на реєстрацію.

Запобіжний захід ОСОБА_7, до вступу вироку в законну силу залишити без змін, підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

Речові докази по справі (а.с.10,а.с.11), а саме: 100 доларів США та 400 гривень повернути в дохід держави.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15-ти днів через Дніпровський районний суд м. Києва з моменту його оголошення, а  засудженим  в той же строк з моменту  отримання копії вироку.

Суддя