ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2181/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні,
за участю представників сторін:
позивача: Жученко Т.П.,
відповідача: Якімова В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива і К"
про: стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені
в с т а н о в и в:
В травні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива і К" (далі –СГ ТОВ "Нива і К"), в якому позивач просить стягнути з СГ ТОВ "Нива і К" адміністративно-господарські санкції в розмірі середньорічної заробітної плати працівника у 2009 році та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій, розраховану відповідно до "Порядку нарахування пені та її сплати", затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики від 15.05.2007 №233 (далі –Порядок №233), за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч ч. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі –Закон №875) та п. 3.7 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 року (далі –Інструкція №42) в поданому звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік не розрахована та у рядку 06 не відображена сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен розрахувати та сплатити роботодавець самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875, так як із поданого звіту випливає, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у кількості 2-х робочих місць, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача розрахованої адміністративно-господарської санкції в розмірі 15 696 гривень та пені в розмірі 193,11 гривень.
Ухвалою суду від 27.05.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2-а-2181/10/0270 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, просив відмовити в його задоволенні за виключенням сум трьох звітів, які подавалися ними у вересні, листопаді та лютому 2009 року.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що СГ ТОВ "Нива і К", як роботодавець, що використовує найману працю, зобов’язаний виконувати соціальні програми щодо охорони прав малозахищених верств населення, в тому числі інвалідів, зокрема шляхом створення чи виділення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно законодавства України.
Частиною 3 ст. 18 Закону №875 передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до вимог "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою КМУ №70 від 31.01.2007 року, відповідач подав до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою 10-ПІ, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 року. В даному звіті відповідач чітко зазначив, що на його підприємстві в 2009 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 50 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 392,4 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 7848 грн. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України № 875, яка самостійно розраховано відповідачем в звіті, становить 2 особи.
Таким чином, в 2009 році у відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів складав - 2 робочих місця та відповідно останнім в 2009 році не дотримано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 2-робочих місць.
Пунктом 2 Порядку №70, передбачено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до абз. 1, 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 за № 1534/11814, підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.
Звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів із встановленим рівнем нозології для працевлаштування.
При цьому, згідно п. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Отже, звіти за формою державної статистичної звітності № 3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду та є єдиним документом, передбаченим чинним законодавством, що підтверджує відповідну інформацію.
При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов’язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов’язане з необхідністю доведення порушення зобов’язання.
Натомість, адміністративно-господарська відповідальність, передбачена ст. 20 Закону №875, за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю. Підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин, згідно ч. 1 ст. 218 ГК України, є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Так, судом встановлено, що листом № 06-23/590 від 14.05.2010 року Калинівський районний центр зайнятості повідомив відділення Фонду про те, що відповідач у 2009 році надав центру зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів лише 06.02.2009 року, 21.09.2009 року та 16.11.2009 року, що в свою чергу недостатньо для виконання нормативу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом № 875-XII, відносно відповідача були наявні.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
В силу ч. 4 ст. 20 Закону №875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875.
Крім того, як зазначено вище, відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону №875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875, а в силу ч. 2 ст. 20 Закону №875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Інструкцією №42 передбачено обчислення розміру адміністративно-господарських санкцій. Так, чисельність працюючих інвалідів штатних працівників обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.
Отже, за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році, відповідач зобов'язаний був розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції в строк до 15 квітня 2010 року.
Суми адміністративно-господарських санкцій використовуються на фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.
Однак, станом на момент подання позовної заяви та момент розгляду справи в суді, відповідачем не розраховано та відповідно не сплачено адміністративно-господарські санкції в розмірі 15 696 грн. грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році, у зв'язку з чим, позовні вимоги, щодо зобов'язання відповідача сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі середньорічної заробітної плати працівника у 2009 році та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій, підлягають задоволенню.
Нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно до "Порядку нарахування пені та її сплати", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року №223, п.п.3.4 п.3 якого передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).
Оскільки відповідачем порушено терміни сплати санкцій, тому позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 193,11 гривень відповідно до ч.2 ст.20 Закону №875.
Отже, в даному випадку відповідач - СГ ТОВ "Нива і К" не забезпечив встановленого нормативу одного робочого місця для працевлаштування інвалідів, самостійно не розрахував та не сплатив адміністративно-господарських санкції в розмірі 15 696 грн., що зумовило правомірне нарахування пені у розмірі 193,11 гривень.
Порушення відповідачем вимог чинного законодавства зачіпає інтереси держави у сфері соціального захисту інвалідів та завдає матеріальної шкоди Фонду соціального захисту інвалідів, який є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд, на підставі наявних в матеріалах справи документів, заслухавши пояснення позивача, повно і всебічно з’ясувавши обставини в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні приходить до висновку про задоволення даного позову повністю.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в:
Позов Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива і К" (22444, Вінницька область, Калинівський район, с. Чернятин, вул. Гагаріна, буд.1, р/р 26003024092001, ВАТ КБ "Надра" Вінницьке РУ, МФО 302355, код ЄДРПОУ 31348744) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Калинівського району, р/р 31210230700222, код ЄДРПОУ 34701007, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2009 рік") адміністративно-господарські санкції в розмірі 15696,00 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто шість гривень), та пеню в розмірі 193,11 грн. (сто дев'яносто три гривні, одинадцять копійок).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
За положеннями ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови оформлено: 06.08.2010 року.
Суддя Чернюк Алла Юріївна