ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2973/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Томенко Р.В.
відповідачів : Вознюк В.В.(представник ДПІ у м.Вінниці), ОСОБА_3, Мельник О.В. (представники ДПА України у Вінницькій області), Тушевська Н.С.(представник ГУДКУ у Вінницькій області)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест"
до: 1) Державної податкової інспекції у м. Вінниці, 2) Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, 3) Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування
ВСТАНОВИВ :
ТОВ «Барлінек Інвест» (надалі – позивач) звернулось з позовом до ДПІ у м. Вінниці (надалі – відповідач 1), ДПА у Вінницькій області (надалі – відповідач 2), Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (надалі – відповідач 3) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення відповідача 1 від 20.05.2010 року №0000030701/0, стягнення з Державного бюджету України 43159 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року.
Позов мотивовано наступним.
19.05.2009 року позивач подав відповідачу 1 податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року, згідно якої заявив на бюджетне відшкодування з цього податку 4416144 грн. на розрахунковий рахунок.
Відповідач 2 провів виїзну позапланову перевірку, про що склав акт від 31.08.2009 року №153/0701/34004579, за наслідками якої підтвердив суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2009 року, в розмірі 4416144 грн.
18.05.2010 року відповідач 2 склав акт №184/0701/34004579 невиїзної позапланової перевірки, яким вніс зміни до п.3.1.4 акту перевірки від 31.08.2009 року №153/0701/34004579, виклав його в наступній редакції і зменшив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2009 року на 43159 грн.
Як зазначено в даному акті, причина такої розбіжності викладена в акті перевірки від 18.05.2010 року №183/0701/34004579.
В цьому акті вказано, що згідно відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва податкова накладна ТОВ «Акзо Нобель Декорейтив Коатінгс» від 01.04.2009 року №64 на суму ПДВ 43158,96 грн., яка була включена позивачем до складу податкового кредиту квітня 2009 року, не виписувалась.
На підставі цього відповідач 1 прийняв податкове повідомлення-рішення від 20.05.2010 року №0000030701/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 43159 грн.
Позивач вважає таке рішення відповідача 1 протиправним, оскільки податкова накладна від 01.04.2009 року №64 не брала участі в розрахунку суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року в зв’язку з тим, що не була фактично оплачена. Крім того, залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду був більшим, ніж заявлене бюджетне відшкодування, а тому виключення цієї податкової накладної зі складу від’ємного значення не впливає на розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю і просив його задовольнити.
Відповідач 1 проти позову заперечив і просив в позові відмовити повністю, посилаючись на наступне.
За результатами проведеного співставлення розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту встановлено розбіжність між сумою податку на додану вартість, включеною позивачем до складу податкового кредиту та сумою податкових зобов’язань ТОВ «Акзо Нобель Декорейтив Коатінгс» (м. Київ) в розмірі 43158,96 грн. В ході перевірки для підтвердження взаєморозрахунків по місцях реєстрації постачальників направлені запити щодо проведення зустрічних перевірок.
Згідно відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.11.2009 року №25951/7/23-1310 встановлено, що податкова накладна від 01.04.2009 року №64 на суму податку на додану вартість 43158,96 грн. ТОВ «Акзо Нобель Декорейтив Коатінгс» не виписувалась.
Таким чином, позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 43159 грн., що автоматично потягнуло за собою зменшення від’ємного значення попереднього податкового періоду та суму бюджетного відшкодування на цю суму.
А тому відповідач 1 вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є законним.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечення проти позову підтримав та просив в позові відмовити повністю.
Відповідач 2 проти позову заперечив і просив в позові відмовити, посилаючись на ті ж підстави, що і відповідач 1.
Представник відповідача 2 ОСОБА_3 також послався на те, що позивач вже заявив позов про стягнення суми бюджетного відшкодування на додану вартість за травень 2009 року по справі №2-а-1649/10/0270, і постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2010 року вирішено стягнути цю суму бюджетного відшкодування на користь позивача з Державного бюджету України.
Представник відповідача 2 Мельник О.В. також послалася на те, що виїзна позапланова та невиїзна позапланова перевірки (акти від 31.08.2009 року №153/0701/34004579 та від 18.05.2010 року №184/0701/34004579) проводилась на предмет підтвердження сум бюджетного відшкодування за травень, червень та липень 2009 року. Оскільки від’ємне значення за квітень 2009 року станом на кінець липня 2009 року було вичерпано бюджетним відшкодуванням, тому на суму податку на додану вартість згідно зазначеної податкової накладної могло бути зменшено бюджетне відшкодування будь-якого з цих податкових періодів.
Представники відповідача 2 в судовому засіданні заперечення проти позову підтримали та просили в позові відмовити повністю.
Відповідач 3 проти позову заперечив і просив в позові відмовити, посилаючись на наступне.
Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.
Підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є податкові органи.
Відповідач 3 не наділений повноваженнями щодо здійснення контролю за нарахуванням та справлянням податків і зборів.
Згідно підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом ДПА України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року №209/72, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Згідно пункту 4.2 цього Порядку якщо рішення суду щодо відшкодування з державного бюджету суми податку на додану вартість надходять до органів Державного казначейства, то для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість, не пізніше наступного дня після одержання його копія передається до податкового органу для формування висновку в загальному порядку в п’ятиденний термін з дати надходження до податкового органу.
А тому відповідач 3 може здійснювати відшкодування податку на додану вартість лише за умови надходження до нього відповідного висновку податкового органу.
Відповідач 3 вважає, що з його боку відсутні будь-які протиправні рішення, дії чи бездіяльність у відношенні до позивача, а тому пред’явлення до нього позову є неправомірним.
Представник відповідача 3 в судовому засіданні заперечення проти позову підтримав та просив в позові до відповідача 3 відмовити повністю.
Прокурор, який вступив в справу на стороні відповідачів, заперечення проти позову підтримав з тих же підстав, що і відповідачі, і просив в позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
19.05.2009 року позивачем подано відповідачу 1 податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року. Згідно цієї декларації позивачем було заявлено бюджетне відшкодування 4416144 грн. В додатках до декларації містяться розрахунок бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.
Відповідачем 2 проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.05.2009 року по 01.08.2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.04.2009 року по 01.07.2009 року, результати якої оформлені актом від 31.08.2009 року №153/0701/34004579.
Згідно пункту 3.1.4 даного акту було зменшене від’ємне значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового період), на 16841 грн. – з 11606003 грн. до 11589162 грн.; підтверджена сума частини залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), в розмірі 4416144 грн.; підтверджена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2009 року, в розмірі 4416144 грн.
18.05.2010 року відповідач 2 склав акт №184/0701/34004579 про результати невиїзної позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.05.2009 року по 01.08.2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.04.2009 року по 01.07.2009 року.
Даний актом внесені зміни до пункту 3.1.4 акту перевірки від 31.08.2009 року №153/0701/34004579, викладено його в наступній редакції та зменшене від’ємне значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового період), на 60000 грн. – з 11606003 грн. до 11546003 грн.; зменшена частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), на 43159 грн. – з 4416144 грн. до 4372985 грн.; зменшена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2009 року, на 43159 грн. – з 4416144 грн. до 4372985 грн.
Щодо причин такої розбіжності, ці причини викладені в акті перевірки від 18.05.2010 року №183/0701/34004579.
В акті перевірки від 18.05.2010 року №183/0701/34004579, складеному також відповідачем 2, зазначено, що згідно відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва податкова накладна ТОВ «Акзо Нобель Декорейтив Коатінгс» від 01.04.2009 року №64 на суму податку на додану вартість 43158,96 грн., яка була включена позивачем до складу податкового кредиту квітня 2009 року, не виписувалась.
На підставі цих актів відповідач 1 прийняв податкове повідомлення-рішення від 20.05.2010 року №0000030701/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року на 43159 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним з наступних підстав.
Податкова накладна від 01.04.2009 року №64 на суму податку на додану вартість 43159 грн. була виписана ТОВ «Акзо Нобель Декорейтив Коатінгс» і надана позивачу, що підтверджує її наявний оригінал з підписом посадової особи цього товариства та її печаткою. Оригінал цієї податкової накладної був досліджений в судовому засіданні.
Як підтвердили представники відповідача 2, зазначена податкова накладна була предметом перевірки (акт від 31.08.2009 року №153/0701/34004579). Як зазначено в пункті 3.1.2 цього акту, податкові накладні, інші первинні документи, на підставі яких був сформований податковий кредит, перевірявся суцільним порядком.
Позивач в своїй позовній заяві та представник позивача в судовому засіданні визнали, що 01.04.2009 року ТОВ «Акзо Нобель Декорейтив Коатінгс» помилково видало позивачу податкову накладну від 01.04.2009 року №64 на суму податку на додану вартість 43158,96 грн., яку згодом зазначеним товариством було замінено на іншу податкову накладну: від 01.04.2009 року №67 на суму податку на додану вартість 43177,78 грн.
Як встановлено судом, податкова накладна від 01.04.2009 року №64 не брала участі в розрахунку суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року. Це підтверджується наступним.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.2 цього пункту, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Як встановлено судом, в квітні 2009 року ТОВ «Акзо Нобель Декорейтив Коатінгс» видало позивачу податкові накладні на загальну суму 1525735,88 грн., в т.ч. податок на додану вартість 254289,31 грн. Копії зазначених податкових накладних містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.
Відповідно до виписок банку за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року оплата з боку позивача за отриманий товар в квітні 2009 року на адресу ТОВ «Акзо Нобель Декорейтив Коатінгс» склала 243789 грн., в т.ч. податок на додану вартість 40631,52 грн. Копії виписок банку містяться в матеріалах справи, оригінали з відмітками банку оглянуті в судовому засіданні.
На підставі цих доказів суд дійшов висновку, що податкова накладна №64 від 01.04.2009 року грн. не була фактично оплачена позивачем постачальнику товарів, а тому й не могла відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» взяти участь в розрахунку бюджетного відшкодування за травень 2009 року.
Також судом враховано, що згідно даних поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового період), склав 11606003 грн.
За висновками акту перевірки від 31.08.2009 року №153/0701/34004579 цей показник визначений в сумі 11589162 грн., за висновками акту перевірки від 18.05.2009 року №184/0701/34004579 – в сумі 11546003 грн.
Відповідно до даних поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року від’ємне значення виключно квітня 2009 року (без врахування інших попередніх податкових періодів) склало 4595760 грн., згідно висновків акту перевірки від 31.08.2009 року №153/0701/34004579 – 4580975 грн., згідно акту перевірки від 18.05.2009 року №184/0701/34004579 – 4537816 грн., що є більшим, ніж заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування в розмірі 4416144 грн.
А тому, навіть без врахування податкової накладної від 01.04.2009 року №64 на суму податку на додану вартість 43158,96 грн. в складі залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду, цей залишок був достатнім для заявленого позивачем бюджетного відшкодування за травень 2009 року.
Законних підстав зменшувати частину залишку від’ємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), та суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року у відповідачів 1 та 2 не було, оскільки зазначена податкова накладна не була оплачена позивачем і не брала участі в розрахунку суми бюджетного відшкодування.
Суд критично оцінює пояснення представника відповідача 2 про те, що виїзна позапланова та невиїзна позапланова перевірки (акти від 31.08.2009 року №153/0701/34004579 та від 18.05.2010 року №184/0701/34004579) проводились на предмет підтвердження сум бюджетного відшкодування за травень, червень та липень 2009 року та оскільки від’ємне значення за квітень 2009 року станом на кінець липня 2009 року було вичерпано бюджетним відшкодуванням, тому на суму податку на додану вартість згідно зазначеної податкової накладної могло бути зменшено бюджетне відшкодування будь-якого з цих податкових періодів.
Зазначені твердження представника відповідача 2 не узгоджуються з вимогами підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку та Форми податкової декларації з податку на додану вартість, які затверджені наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, та спростовуються наявними в справі доказами – податковими деклараціями, податковими накладними, виписками банку, актами перевірок.
Оскаржуваним рішенням позивачу зменшене бюджетне відшкодування саме за травень 2009 року, відповідачами не надано доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства при визначенні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2009 року та за липень 2009 року. Крім того, питання стягнення сум бюджетного відшкодування за ці податкові періоди є предметом розгляду іншої адміністративної справи №2-а-1649/10/0270 за позовом ТОВ «Барлінек Інвест» до ДПІ у м. Вінниці, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України.
Також відповідачі 1 і 2 не врахували того факту, що окрім від’ємного значення виключно квітня 2009 року, до складу від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації за травень 2009 року) входять суми від’ємного значення за квітень 2008 року та травень 2008 року загальним розміром 7008187 грн. (за даними акту перевірки від 18.05.2009 року №184/0701/34004579), які позивач мав право згідно підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за наявності оплати цього від’ємного значення постачальникам товарів (послуг) використовувати для формування складу бюджетного відшкодування.
Щодо тверджень представника відповідача 2 про те, що позивач вже заявив позов про стягнення суми бюджетного відшкодування на додану вартість за травень 2009 року в справі №2-а-1649/10/0270, і постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2010 року вирішено стягнути цю суму бюджетного відшкодування на користь позивача з Державного бюджету України, з даної постанови суду вбачається, що позивач під час розгляду справи уточнив свої позовні вимоги і виключив з них вимогу про стягнення 43159 грн. бюджетного відшкодування за травень 2009 року. Також в цій постанові суд зазначив, що сума бюджетного відшкодування за травень 2009 року визначена з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 20.05.2010 року №0000030701/0.
А тому зазначена сума бюджетного відшкодування не є предметом судового розгляду в справі №2-а-1649/10/0270. Належним чином засвідчена копія постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2010 року по справі №2-а-1649/10/0270 міститься в матеріалах справи.
На підставі наведених доказів суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення відповідача 1 від 20.05.2010 року №0000030701/0 є протиправним.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів правомірності свого рішення відповідач 1 суду не надав.
Враховуючи протиправність рішення відповідача 1 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року в розмірі 43159 грн., наявність передбачених законом підстав для отримання позивачем зазначених сум бюджетного відшкодування, необхідності гарантування захисту усіх суб’єктів права власності і господарювання, встановленого частиною 4 статті 13, частиною 4 статті 41 Конституції України, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення цих сум бюджетного відшкодування з Державного бюджету України.
При цьому судом врахований той факт, що проведеною відповідачем 2 позаплановою виїзною перевіркою (акт від 31.08.2009 року №153/0701/34004579) ця сума бюджетного відшкодування була підтверджена, проте всупереч вимогам підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач 1 не надав у п’ятиденний термін відповідачу 3 висновок про відшкодування позивачу зазначеної суми податку на додану вартість.
Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачене ним державне мито в розмірі 434,99 грн.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 20.05.2010 року №0000030701/0
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест» (ідентифікаційний код 34004579, р/р 2600905690746 в ВОД ПАКТБ «Правекс-Банк», МФО 321983) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року в розмірі 43159 (сорок три тисячі сто п’ятдесят дев’ять) гривень 00 копійок.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест» 434 (чотириста тридцять чотири) грн. 99 копійок державного мита.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 06.08.10
Суддя Чернюк Алла Юріївна
04.08.2010