Справа № 2-2019/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ    

21 липня 2010 року                  Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі

                                                                                                 головуючого судді   Марків Т.А.,

                                                                                            при секретарі   Діденко С.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду, м. Каховка Херсонської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми позики,

встановив:

Позивач  звернувся до відповідача з позовом про стягнення боргу за договором позики.

Вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в позику                     23 765 грн., які зобов’язався повернути до 01 березня 2010 року, про що видав відповідну розписку. Відповідач в зазначений строк гроші не повернув, не оспорюючи свого зобов’язання від його виконання ухилявся. За вказаних обставин позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 борг та судові витрати.

В попередньому судовому засіданні позивач на задоволенні позову наполягав у повному обсязі.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав, пояснив, що зобов’язання своєчасно не виконав через складний майновий стан.

Вимога підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 24 грудня 2009 року ОСОБА_2  отримав від ОСОБА_1 в позику грошові кошти у сумі 23 765 грн., із зобов’язанням їх повернення в строк до 01 березня 2010 року. Підтверджує цей правочин  розписка, видана відповідачем (а.с. 5).

Невиконання ОСОБА_2 своїх грошових зобов’язань ним визнане та, згідно ч. 2 ст. 545 ЦК України, підтверджується наявністю в позивача оригіналу розписки.

Вимога ОСОБА_1 про повернення грошей відповідачем одержана (а.с. 6, 7), але ігнорована.

Повернення суми позики позикодавцеві, у відповідності до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, є зобов’язанням позичальника за договором позики.

Чинним цивільним законодавством  (ч. 3 ст. 509, ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України) встановлено, що зобов’язання мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, повинні виконуватися належним чином в установлений строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом – ч. 1               ст. 612 ЦК України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, визнає факт невиконання ОСОБА_2 грошових зобов’язань доведеним. Оскільки бездіяльністю відповідача порушуються цивільні права та інтереси позивача – вони підлягають захисту у спосіб примусового виконання боржником обов’язку в натурі.

Враховуючи наведене суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума позики та, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, понесені останнім судові витрати (а.с. 1 – 2).

    Керуючись ст.ст. 8, 21, 22, 24, 55, 124 Конституції України,

ст.ст. 3, 11 – 16, 509 – 510, 526, 530, 545, 612, 1046 – 1047 ЦК України,

ст.ст. 3 – 11, 57 – 61, 88, 130, 174, 212 – 215 ЦПК України,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики у розмірі 23 765 грн., судові витрати у розмірі 357,65 грн., всього 24 122,65 грн.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом десяти днів з дня його проголошення не подано заяву про апеляційне оскарження. Якщо, у двадцятиденний строк після подання  заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана – рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Херсонської області через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Суддя                                                                                                             Т.А. Марків