СПРАВА №2-1944/2010

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

      12 липня 2010 року                                                  місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань – Давидової В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі про зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування, здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» за 2008-2009 роки,

                                                          В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом,  в якому просить суд  зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Лозівському районі здійснити їй перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати на її користь недоплачену їй, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 рік.

 Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має статус дитини війни і  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  має право на пільги, передбачені цім Законом, зокрема, на отримання державної соціальної допомоги,  що повинна виплачуватися з 1 січня 2008 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, та встановлена в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  однак всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2008-2009 р.р. не виплачувалася доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.  

Відповідач позов не визнав, вважає що у задоволенні позову необхідно відмовити, мотивуючи свої заперечення тим, що Управління Пенсійного фонду України в  Лозівському районі Харківської області проводила виплати позивачу з 1 січня 2008 року відповідно до ст. 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про  внесення змін в деякі законодавчі акти», якою внесені зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і встановлено підвищення в розмірі надбавки, встановленої  для учасників війни. Учасникам війни така надбавка встановлена в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто виплачується позивачу з 01.01.2008 по 31.03.2008 року щомісячно по 47.00 грн., з 01.04.2008 по 30.06.2008 року - по 48.10 грн., з 01.07.2008 по 30.09.2008 року - по 48.20 грн.,  з 01.10.2008 року по життєво - по 49.80 грн.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.  

З довідки Управління Пенсійного фонду України в  Лозівському районі Харківської області від 22.12.2009 року вбачається, що  позивачу дійсно було не доплачено щомісячну державну соціальну допомогу „дітям війни” за 2008-2009 р.р.

Копією паспорту позивача, доведено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно із ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача НОМЕР_2  з проставленим в ньому штампом «Дитини війни».

Враховуючи зазначений статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

 Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується  замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. 

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».    

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. 

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, відповідач повинен був з 22.05.2008 року нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.    

Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено розмір підвищення до пенсії дітям війни: з 22 травня – 48, 1 гривні, з 1 липня - 48, 2 гривні, з 1 жовтня – 49, 8 гривні, що складає 10% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.    

Однак, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено розмір підвищення до пенсії дітям війни на рівні 30 % мінімальної пенсії за віком, а не на рівні 10 % прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність.    

Відповідно до ч. 2 ст. 3  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.    

Отже, виходячи з вимог ч. 2 ст. 3  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та принципу верховенства закону над підзаконними нормативними актами, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а не здійснювати таку  доплату згідно положень п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 та  п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який втратив чинність з моменту прийняття Конституційним судом України рішення про неконституційність даного Закону.  Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008року, з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.                            

Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" дія цієї статті Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не була зупинена і, відповідно, у 2009 році продовжує діяти норма, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.         Статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI, що набрав чинності з 1 січня 2009 року прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року - тобто 498 гривень.  

Таким чином, згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідач повинен  нарахувати позивачу  підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а при виплаті такого нарахування врахувати вже виплачену суму та провести виплату недоплаченої суми підвищення до пенсії

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.    

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.    

За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.    

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.    

Відповідно до ч. 2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.  

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №12/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.    

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.    

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням –забезпечення призначення та виплати пенсії.    

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.  

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.    

Таким чином, суд дійшов до висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від   18.11.2004 № 2195-IV  покладено на управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, за місцем проживання позивача.

      Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволений частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.  

     З Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на користь позивача  підлягає стягненню державне мито у розмірі 04 гривні 25 копійок (чотири гривні 25 копійок).

    Крім того, стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 18 гривень 50 копійок (вісімнадцять гривень 50 копійок).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, ст. ст. 2, 4, 6,10,11, 15, 60,213-215 ЦПК України, суд,-  

                                                    В И Р І Ш И В:

     Позов  ОСОБА_2 - задовольнити частково.

   Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області  щодо не нарахування та невиплати позивачу  соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст..6 ЗУ»Про соціальний захист дітей війни»

      Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, з підвищенням її на 30  відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з  22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.    

       В іншій частині позовних вимог  ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі про зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування, здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги з 01.01.2008 року по 21.05.2008 рік відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - відмовити.    

               Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1)  державне мито у розмірі 04 гривні 25 копійок (чотири гривні 25 копійок).

    Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1)  витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 18 гривень 50 копійок (вісімнадцять гривень 50 копійок).

        Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

           Суддя:                                            Т.О. Каращук