Справа № 2-2149/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 липня 2010 року                                                       місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань – Давидової В.М., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину , -

в с т а н о в и в:

17 червня 2010 року, позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на дитину, посилаючись на те, що вона знаходилась у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 з 2007 року по травень 2010 року.від цього шлюбу вони мають дочку, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої зареєстрований відповідач, і яка проживає з позивачем та знаходиться повністю на її утриманні.

Відповідач не проживає сумісно з ними з березня 2010 року, матеріальну допомогу на утримання дитини в добровільному порядку не надає та не бере участі в її вихованні та утриманні. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто. Відповідач хронічними захворюваннями не страждає, інвалідом не є, по виконавчим листам стягнення не проводяться, на його утриманні непрацездатних осіб немає.

На підставі викладеного позивач прохає суд стягнути з  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на її користь на утримання дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі, по 1000 грн., починаючи з дня подання позову до суду й до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та прохала суд задовольнити їх в повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач позов визнав. В своїх поясненнях відповідач вказав, що дійсно, вони з позивачем перебували у фактичних шлюбних відносинах, в даному громадянському шлюбі, у них з позивачем, народилася донька: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та знаходяться на повному її утриманні, оскільки він не проживає з сім’єю. Відповідач зазначив, що він   має нормальний стан здоров’я, інвалідом не являється, пільгами з держави ні якими не користується, ніякі утримання по виконавчим листам з нього не проводяться, являється приватним підприємцем.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до пояснень позивача та відповідача в судовому засіданні, судом було домтовірно встановлено, що вони проживали разом у фактичних шлюбних відносинах.

Із ксерокопії свідоцтва про народження на ОСОБА_4 (а.с.№11), вбачається, що дійсно – ОСОБА_4, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і в графі «Батько» вказано – ОСОБА_3, тобто відповідач по справі, а в графі «Мати» зазначено ОСОБА_2, позивач по справі.

Також, згідно довідки Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області (а.с.№12), вбачається, що ОСОБА_2 проживає у АДРЕСА_1, і має такий склад сім’ї: ОСОБА_4 – дочка, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вже вище зазначалося, відповідач визнав позов у повному обсязі,  вказав, що він знає про свій обов’язок про утримання дитини з моменту її народження і до досягнення нею повноліття і знає про своє право на звернення до суду з позовом про оспорювання батьківства, однак, на даний час, цим правом він не скористався. Матеріальну допомогу на утримання дитини позивачу не надає.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

У судовому засіданні встановлено,  що відповідач не надає постійної матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільної дитини, в порушення вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України та ч.2 ст.51 Конституції України, в яких зазначено, що: «Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач не працює. Суд враховує, що відповідач визнав позов позивача,  працює, має задовільний стан здров»я; та те, що з нього не проводяться стягнення за виконавчими листами, суд вважає можливим позов позивача задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

У своїй позовній заяві позивачем не заявлено, про допуск негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з відповідача в межах платежу за один місяць.

Відповідно до п. 1 ч. 1  ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу  за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює прядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до  п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито»,  суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 08 грн.50 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 79, 81, 88, 130, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218,  223, 367 ч. 1 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України;  ст.ст.180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України,  ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито»; п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

                                                                  В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину –  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,  зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 – на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень, починаючи з дня звернення до суду 17 червня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення. в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід  держави в розмірі 51 гривня 00 копійок (п’ятдесят одна гривня 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 08 грн. 50 коп. (вісім гривень п’ятдесят копійок) ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

               Суддя:                                                                                         Т.О.Каращук