Судове рішення #10425233

                                                                                                         

       

                         

Справа № 2-2206/2010

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 липня 2010 року                                                                                м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря – Запорожець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 30 січня 1993 року вона перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу вони мають доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір’ю і після розірвання шлюбу буде проживати з нею. Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки немає взаєморозуміння, втрачена пошана і довіра один до одного, склалися різні погляди на життя. Сім’я фактично розпалася, спільне господарство не ведеться, подружні відносини не підтримуються. Примирення між ними неможливе, подальше збереження сім’ї та шлюбу суперечить їх інтересам, тому вважає, що шлюб необхідно розірвати. С пору про поділ майна, що є їх сумісною власністю з відповідачем немає.

Вказуючи на дані обставини, позивач просив розірвати їх з відповідачем шлюб, зареєстрований 30 січня 1993 року міськвідділом ЗАГС м. Лозова Харківської області. Витрати по реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримала свій позов. ОСОБА_1 вказала, що з береження шлюбу суперечить її інтересам, категорично заперечила щодо надання подружжю строку для примирення. Підтвердила, що дитина після розірвання шлюбу буде проживати з нею, питання про матеріальне утримання, виховання дитини вирішено в добровільному порядку, спору про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, немає. Просила судові витрати, понесені при зверненні до суду, не стягувати з відповідача, витрати по реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС покласти на неї, звільнивши від них відповідача.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, від відповідача заперечень на позов, поданих у зазначений  судом строк, заяв про розгляд справи у його відсутність, не надходило.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. Суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд  постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено , що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони з 30 січня 1993 року перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с.5), від шлюбу вони мають доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8), яка проживає з матір’ю, що підтверджується довідкою виданою 09.06.2010 року КП «Дирекція єдиного замовника» (а.с.10), і після розірвання шлюбу буде проживати з нею. Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки немає взаєморозуміння, втрачена пошана і довіра один до одного, склалися різні погляди на життя. Сім’я фактично розпалася, спільне господарство не ведеться, подружні відносини не підтримуються. Примирення між сторонами неможливе, подальше збереження сім’ї та шлюбу суперечить їх інтересам. С пору відносно спільно нажитого майна, що є їх сумісною власністю з відповідачем немає.

За заявою позивача суд вважає можливим покласти на нього витрати по оплаті державного мита при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС, звільнивши відповідача від вказаних витрат; судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду, не стягувати з відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 79, 80, 81, 88, 174, 208-209, 212-215, 218,  223, 224, 226, 232 ЦПК України; ст.ст.110, 112 СК України,  -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_3, і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований 30 січня 1993 року міськвідділом ЗАГС м. Лозова Харківської області , актовий запис НОМЕР_1.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі 17   ( сімнадцять) грн. 00 коп., а ОСОБА_2 від сплати державного мита  - звільнити.

Не стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1   судові витрати.

Заочне рішення  може бути оскаржене позивачем в загальному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення  може бути переглянуте Лозівським міськрайонним судом Харківської області  за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Суддя Лозівського міськрайонного суду

Харківської області                                                                                        К.Ш. Харабадзе

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація