Справа № 2-2098/2010

Р І Ш Е Н Н Я

     І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

09 серпня 2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - Харабадзе К.Ш., за участю секретаря – Запорожець М.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

В червні 2010 року до суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» з позовом до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості  за кредитним договором.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що 27 серпня 2008 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого на підставі Статуту є ПАТ «Райффазен Банк Аваль», та відповідач уклали кредитний договір № 014/1700/82/102566, згідно якого позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у розмірі 20900,00 грн. строком на 72 місяця з 27 серпня 2008 року по 27 серпня 2014 року, а відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 27 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку, кінцевий строк погашення кредиту – 27 серпня 2014 року. Позивач свої зобов’язання за укладеним договором виконав. Відповідач з 27 липня 2009 року взяті на себе зобов’язання належним чином не виконує, не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку. 11 грудня 2009 року позивачем було направлено відповідачу письмову вимогу про дострокове виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, але зобов’язання відповідач не виконав.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 28876,26 грн., яка складається з:  18107,91 грн. – суми заборгованості за кредитом; 3558,62 грн. – суми простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами; 7209,73 грн. - пені. Також позивач просить покласти на відповідача витрати у справі.

В судовому засіданні представник позивача Казимирець І.П. підтримав заявлені позовні вимоги, дав аналогічні пояснення викладеному у позові.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, не заперечував проти вимог позивача про стягнення з нього: 18107,91 грн. – суми заборгованості за кредитом; 3558,62 грн. – суми простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, був незгоден  з вимогами позивача про нарахування пені, вказуючи на те, що з його боку відсутня вина в невиконанні умов кредитного договору, оскільки він раніше неодноразово отримував кредити у позивача і повертав їх у строк, виконуючи свої зобов’язання, але з кінця 2008 року через вплив всесвітньої економічної кризи обсяги продаж його підприємства стрімко впали, витрати підприємства зросли. У зв’язку з чим з 27 липня 2009 року зобов’язання  за отриманим  кредитом він виконував в міру своїх фінансових можливостей. Також в запереченнях на позов відповідач послався на положення ст. 617 ЦК України про те, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 27 серпня 2008 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффазен Банк Аваль», та відповідач уклали кредитний договір № 014/1700/82/102566, згідно якого позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у розмірі 20900,00 грн. строком на 72 місяця з 27 серпня 2008 року по 27 серпня 2014 року, а відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 27 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку, кінцевий строк погашення кредиту – 27 серпня 2014 року(а.с. 5-17).

Відповідно до умов цього договору позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, перерахувавши кошти в розмірі 20900,00  грн. на рахунок відповідача (а.с. 18).

На порушення умов договору з  27 липня 2009 року відповідач не належним чином виконує свої зобов’язання, не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку.

За ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

11 грудня 2009 року відповідачу було направлено письмову вимогу позивача про дострокове виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, але відповідач своїх зобов’язань не виконав (а.с. 25), сума допущеної відповідачем заборгованості складає 28876,26 грн., з яких: 18107,91 грн. – сума заборгованості за кредитом; 3558,62 грн. – сума простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами; 7209,73 грн. - пеня (а.с. 26, 27).

Допущені заборгованість за кредитом в сумі 18107,91 грн. та прострочену заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами в сумі 3558,62 грн. відповідач визнав (а.с. 47).

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання(неналежне виконання).

Звертаючись до суду з проханням не стягувати передбачену кредитним договором пеню та обґрунтовуючи цю вимогу, відповідач посилався на те, що в кінці 2008 року відбулись всесвітні економічні зміни, які потягли за собою зменшення обсягу продаж його підприємства та зростання витрат підприємства, що відобразилося на його фінансовій можливості належно виконувати умови договору.

Однак, з кредитного договору убачається, що, укладаючи спірний договір на визначених умовах, сторони приймали на себе певні ризики та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що економічні зміни не настануть.

Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за такі ризики лежить саме на позичальнику.

Щодо посилань відповідача в запереченнях на позов про те, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили,  то відповідачем не доведено, що зазначене позивачем порушення умов укладеного з відповідачем кредитного договору сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено ст. 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позивач зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

При укладенні кредитного договору від 27 серпня 2008 року, беручи на себе певні зобов'язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати та враховувати всі ризики, що пов’язані за таким кредитом.

За таких обставин, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 28876,26 грн..

На підставі ст.ст. 81, 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. та судовий збір у розмірі 288,76 грн., які понесені позивачем при поданні позову до суду.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 81, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. 526, 610, 625, 629, 1046, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/1700/82/102566 від 27 серпня 2008 року в сумі 28876(двадцять вісім тисяч вісімсот сімдесят шість) грн.26 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120(сто двадцять) грн.00коп. та судовий збір у розмірі 288(двісті вісімдесят вісім) грн.76 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  Особи,  які брали  участь  у
справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя:                                                                                          К.Ш.Харабадзе