Справа №1-46/10                                                                                            

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                05 липня  2010 року Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Захарченка О.П.

при секретарі          Климась С.В.,

з участю прокурора          Тютюнник С.М.,

захисника          ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Недригайлів кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки села Уралове Середино-Будського району Сумської області,

мешканки села Слобода Буринського району Сумської області, тимчасо-

во проживаючої в АДРЕСА_1,   українки,   громадянки  України,  з серед -

ньою  освітою,  одруженої,  згідно   ст. 89  КК  України  не  судимої,  не

працюючої,-

за ч.1 ст. 185 і за ч.2 ст. 187 КК України,

                              ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4,  уродженки

села Першотравневе Богодухівського району Харківської області, меш –

канки АДРЕСА_2, тимчасово проживаючої в селі Бобрик Білопільського району Сумсь- кої області, українки,  громадянки України, з  неповною  середньою  осві-

тою, не одруженої, не судимої, учениці Державного навчального закладу

"Сумський центр професійно-технічної освіти  харчових  технологій, тор-

гівлі та ресторанного сервісу",-

за ч.2 ст. 187 КК України,

                                                                   В С Т А Н О В И В :

             18 лютого 2010 року, близько 20 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння в гостях в житловому будинку ОСОБА_4, розміщеному за адресою Сумська область, Недригайлівський район, село Жовтневе, помітила в серванті, що знаходився в одній із кімнат будинку, золоту обручку, яка належала ОСОБА_4 і вартість якої складала 739грн., та переслідуючи мету на крадіжку даного чужого майна, таємно сховала зазначену обручку під килимом біля шафи для одягу та залишилася ночувати в цьому ж будинку, а 19 лютого 2010 року близько 8 години ОСОБА_2, продовжуючи перебувати в стані алкогольного сп"яніння та реалізовуючи до кінця свій злочинний намір, дістала із схованки вищевказану належну ОСОБА_4 золоту обручку і таємно викрала її, винісши  в кишені свого одягу з господарства потерпілої та в послідуючому продала за гроші в місті Суми невстановленій особі.  

Також 23 березня 2010 року ОСОБА_2 і її неповнолітня дочка ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи мету на заволодіння грошима, належними водію автомобіля таксі, шляхом нападу, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров"я потерпілого, розподіливши свої ролі у вчиненні злочину, домовилися шляхом ведення ОСОБА_3. відповідної розмови в районі автовокзалу в місті Ромни Сумської області з  водієм автомобіля "Део Сенс" ОСОБА_5 про довезення їх за плату в розмірі 130 грн. до села Комишанка Недригайлівського району Сумської області, на що останній погодився, а коли близько 19 години 23 березня 2010 року керований ОСОБА_5 автомобіль з пасажирами ОСОБА_3, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, і ОСОБА_2, яка сиділа на задньому пасажирському сидінні, був зупинений на прохання ОСОБА_3 на вулиці Леніна в селі Комишанка Недригайлівського району Сумської області, ОСОБА_2, реалізовуючи обумовлений з ОСОБА_3 план, нанесла ОСОБА_5 з метою позбавлення його свідомості три удари заздалегідь приготовленою пустою скляною пляшкою по голові, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження, в той час, коли ОСОБА_3 утримувала ОСОБА_5 руками за його одяг з метою перешкодити потерпілому покинути салон автомобіля, але ОСОБА_5, який після нанесених по його голові ударів свідомості не втратив та звільнився від утримувань ОСОБА_3, зумів вийти з транспортного засобу, затримав ОСОБА_2 в салоні автомобіля в умовах втечі при цьому ОСОБА_3 з місця події.

              В ході судового слідства по справі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинних дій визнали повністю, підтвердили, кожна окремо,  дійсність обставин, якими обгрунтовуються пред"явлені їм обвинувачення, причиною вчинення ними злочинних дій пояснюють свою потребу в коштах, щиро розкаюються.

Допитаний судом законний представник неповнолітньої підсудної ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_3 є його дочкою, яку він раніше не виховував і що на даний час він виховного впливу на дочку не має.

Допитана  судом потерпіла ОСОБА_4 показала суду, що восени 2009 року її невістка подарувала їй золоту обручку, яку вона  фактично не носила і зберігала в серванті, розміщеному в одній із кімнат її житла, до якої з сторонніх осіб вхожа була лише ОСОБА_2, а також що в лютому 2010 року ОСОБА_2 дійсно перебувала у неї вдома в гостях та ночувала в її житлі, після чого через незначний проміжок часу потерпіла виявила зникнення належної їй золотої обручки.

Допитаний судом потерпілий ОСОБА_5 показав, що він проживає в місті Ромни Сумської області і 23 березня 2010 року залишив належний йому автомобіль на стоянці неподалік автовокзалу в місті Ромни, відійшовши в особистих справах, а коли повернувся до автомобіля, то до нього підійшла ОСОБА_3 та умовила його відвезти її і ОСОБА_2 за плату 130 грн. до села Комишанка Недригайлівського району Сумської області, на що він погодився, і коли керований ним автомобіль був зупинений на прохання ОСОБА_3 в  зазначеному селі Комишанка ОСОБА_2, яка сиділа на задньому пасажирському сидінні, тричі вдарила його скляною пляшкою по голові, заподіявши тілесні ушкодження, а ОСОБА_3 в цей час  держала його руками за одяг, перешкоджаючи покинути салон, але після того, як від нанесення третього удару по його голові перебувавша в руці ОСОБА_2 пляшка розбилася, він зумів відкрити дверцята і вийти з автомобіля та прийняв міри на затримання  осіб, вчивших напад на нього, а тому ходів наздогнати покинувшу автомобіль ОСОБА_3, яка почала кричати на вулиці села, що її гвалтують та втекла з місця події, і зумів затримати в салоні автомобіля ОСОБА_2 до приїзду міліції, яку допомогла викликати проходивша повз місце події жінка.

Допитана судом в якості свідка ОСОБА_7 підтвердила факт дарування нею ОСОБА_8 золотої обручки весени 2009 року і факт виявлення зникнення даної обручки після відвідання житла ОСОБА_4 ОСОБА_2

Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_9 показав суду, що ОСОБА_8 є його матір"ю і що його співмешканка, з якою він проживає окремо від матері, восени 2009 року під час їх приїзду до матері в гості подарувала потерпілій золоту обручку.

Свідок ОСОБА_10 показала суду, що вона проживає в селі Коровинці Недригайлівського району Сумської області і що з 14 до 21 березня 2010 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3проживали в її житлі, після чого поїхали до міста Ромни і більше до її житла не поверталися.

За змістом явки з повинною, поданою ОСОБА_2 14 квітня 2010 року вбачається, що вона 19 лютого 2010 року, перебуваючи в гостях в селі Коровинці в житлі ОСОБА_4, таємно викрала золоту обручку, яку згодом продала за 160 грн. на ринку в місті Суми невідомій особі.

( а.с. 173 )  

Згідно заяви мешканки села Коровинці Недригайлівського району Сумської області ОСОБА_4 від  14 квітня 2010 року вбачається, що дійсно у неї викрадено золоту обручку вагою 1,9 гр. і що у вчиненні даної крадіжки заявниця підозрює ОСОБА_11

( а.с. 174 )

Відсутність золотої обручки, належної ОСОБА_4 в її житлі підтверджується протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього від 15 квітня 2010 року.

( а.с. 176-182)

Період, в який вчинена крадіжка належної ОСОБА_4 золотої обручки, і місце, де до викрадення зберігалася дана обручка,  встановлені в ході досудового слідства по справі з показів потерпілої ОСОБА_4 і обвинуваченої ОСОБА_2, які дали з вищевказаних питань аналогічні свідчення.

( а.с. 197-197, 201-204, 231-234 )

Згідно висновку проведеної по справі товарознавчої експертизи, залишкова вартість викраденої у ОСОБА_4 золотої обручки станом на момент вчинення злочину могла складати 739 грн.

( а.с. 221-222 )  

Згідно протоколу огляду місця події з фототаблицею до нього від 23 березня 2010 року в період часу з 19 години 50 хвилин до 20 години 59 хвилин, на місці події на вулиці Леніна в селі Комишанка Недригайлівського району Сумської області  слідчим Недригайлівського РВ ГУМВС України в Сумській області з участю понятих був оглянутий автомобіль  "Део Сенс", належний мешканцю міста Ромни Сумської області ОСОБА_5, і в салоні даного автомобіля і біля автомобіля безпосередньо перед дверцятами з боку сидіння водія виявлено частини розбитої скляної пляшки та плями речовини бурого кольору.

( а.с. 14-20 )

Допитана судом в якості свідка ОСОБА_12 показала суду,  що 23 березня 2010 року вона проходила по вулиці Леніна в селі Комишанка Недригайлівського району Сумської області, де проживає, та помітила легковий автомобіль, з якого вискочив водій і почав наздоганяти дівчину, у якій свідок у судовому засіданні впізнала підсудну ОСОБА_3 і яка, побачивши її, стала тікати та кричати, що її гвалтують в той час, коли в салоні автомобіля залишилася жінка, у якій свідок у судовому засіданні впізнала підсудну ОСОБА_2, і якій водій блокував можливість покинути автомобіль, після чого водій, у якого на голові були сліди крові, розповів їй, що на нього напали пасажири і попрохав викликати міліцію, що вона і зробила.

            За змістом протоколів відтворення обстановки і обставин події з фототаблицями до них вбачається, що в ході досудового слідства по справі  ОСОБА_2 і ОСОБА_3, кожна окремо, розповідали і показували в салоні належного потерпілому автомобіля як вони за попередньою змовою з метою заволодіння чужими грошима вчинили напад на потерпілого шляхом його утримання його ОСОБА_3 руками за одяг та нанесення ОСОБА_2 мавшоюся в неї скляною пляшкою ударів по голові потерпілого з метою позбавити його свідомості і продемонстрований як ОСОБА_2, так я ОСОБА_3 механізм вчинення злочину співпадає з показами потерпілого ОСОБА_5

( а.с. 63-71, 99-103 )

Згідно висновку проведеної по справі судово-медичної експертизи, у потерпілого ОСОБА_5 виявлено закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, численні забивно-рвані рани волосистої частини голови, які за часом їх заподіяння  можуть відповідати 23.03.2010 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень, а їх характер вказує на те, що вони могли утворитися внаслідок контакту з тупим твердим предметом, яким може бути скляна пляшка.

( а.с. 123-124 )  

Враховуючи обставини справи, і зокрема заздалегідь обумовлений ОСОБА_2 і ОСОБА_3 механізм нанесення ОСОБА_5 ударів скляною пляшкою саме по голові потерпілого, як життєво важливому органу людини, для призведення втрати потерпілим свідомості,  суд дійшов до переконання, що насильницькі дії підсудних щодо потерпілого були небезпечні для життя і здоров"я ОСОБА_5 в  момент їх заподіяння, не зважаючи на те, що заподіяні внаслідок нанесених ОСОБА_2 ударів по голові потерпілого легкі тілесні ушкодження не спричинили короткочасний розлад його здоров"я.

Досліджені по справі докази суд вважає достовірними.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності , суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.1 ст. 185 КК України, так як вона вчинила таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ), і за ч.2 ст. 187 КК України, так як вона вчинила напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров"я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, дії ОСОБА_3  за ч.2 ст. 187 КК України, так як вона вчинила напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров"я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні підсудним покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ними злочинних дій, думку потерпілих, які покладаються на розсуд суду, дані, що характеризують особу кожної із підсудних, зокрема,- ОСОБА_2 з місця проживання характеризується виключно негативно, раніше мала судимість за вчинення злочинів, передбачених ст. 166 і ст. 304 КК України, ОСОБА_3 з місця навчання характеризується негативно, засуджується вперше.

Обставиною, обтяжуючою покарання ОСОБА_2, суд визнає вчинення нею злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 К України, в стані алкогольного сп"яніння.

Обставин, обтяжуючих покарання ОСОБА_13, суд не вбачає.

           Обставинами, пом"якшуючими покарання підсудних, суд визнає їх щире каяття у вчиненні інкримінуємих їм злочинних дій, їх явки з повинною, сприяння ОСОБА_2 у розкритті вчинених нею злочинів, сприяння ОСОБА_3 у розкритті вчиненого нею злочину, вчинення ОСОБА_3 злочину в неповнолітньому віці.

           В ході судового розгляду справи з"ясовано, що ОСОБА_2 має крім ОСОБА_3 ще двох неповнолітніх дітей, утриманням і вихованням яких фактично не займається.

Тому, суд не вбачає підстав для врахування при призначеній ОСОБА_2 покарання пом"якшуючою обставиною наявність у підсудної неповнолітніх дітей.

            Також суд дійшов до переконання, що обставини, які пом"якшують покарання підсудної ОСОБА_3, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, а тому з урахуванням обставин справи, особи винної, яка має неповнолітній вік і раніше не судима, суд вважає за законно можливе і доцільне на підставі ч.1 і ч.2 ст. 69 КК України призначити ОСОБА_14 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 187 КК України, без застосвання конфіскації майна і на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.

            Підстав для застосування ст.69 і ст. 75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 суд не вбачає.

                  Згідно вимог ст.ст. 91, 93 КПК України, витрати на забезпечення проведення криміналістичних експертиз по кримінальних справах відносяться до судових витрат і підлягають стягненню з засудженого в доход держави.

Тому, враховуючи те, що неповнолітня ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_2 і не має самостійного заробітку, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2  всі судові витрати, понесені на забезпечення проведення по даній справі криміналістичних експертиз.

                    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд  

                                                                      З А С У Д И В :

                   ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185 КК України і ч.2 ст. 187 КК України, та призначити їй покарання

за ч.1 ст. 185 КК України – 1 рік позбавлення волі,

за ч.2 ст. 187 КК України – 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

                 На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом  часткового складання призначених покарань – 7 років і 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.

                  Зарахувати в строк відбуття ОСОБА_2 покарання за цим вироком строк тримання її під вартою по даній справі з 24 березня 2010 року та обраховувати з зазначеної дати строк відбуття нею покарання.

                 ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначити їй із застосуванням ч.1, ч.2  ст. 69 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст.75, ст. 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного цим вироком покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

                 Запобіжним заходом щодо ОСОБА_2 до набрання цим вироком законної сили залишити взяття під варту.

                  Запобіжним заходом щодо ОСОБА_3 до набрання цим вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

                  Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Сумській області  488 грн. 28 коп. судових витрат.

                    Речові докази: DVD диски з записами слідчих дій – зберігати в матеріалах справи, автомобіль "Део Сенс" – дозволити власнику ОСОБА_5 використовувати і розпоряджатися на власний розсуд,  рушник і  металевий ключ- повернути власнику ОСОБА_5, уламки скла від розбитої пляшки – знищити в передбаченому законом порядку.

                  На цей вирок протягом 15 діб з моменту його постановлення може бути подана апеляція до Апеляційного сукду Сумської області через Недригайлівський районний суд, а засудженою, яка утримується під вартою, - в той же строк з моменту одержання копії вироку.

                      Суддя:                                                                                            О.П. Захарченко