Справа №2-1491-1/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2007 року Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Кирилюк Г.М.

при секретарі                      Обухівському О.В.

з участю позивачки           ОСОБА_1.

відповідача                          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

В березні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 27 квітня 1990 року.

Посилається на ті підстави, що спільне життя не склалося. За час перебування у шлюбі з вини відповідача між ними постійно виникали непорозуміння і сварки. Відповідач зловживає спиртними напоями, ухиляється від виконання батьківських обов'язків, вчиняє сварки та застосовує до неї фізичну силу. Оскільки психологічний клімат у сім'ї не здоровий, вона змушена була тимчасово проживати у своєї тітки. В даний час шлюб між ними фактично припинився, шлюбні відносини не підтримуються, спільне господарство не ведеться. Захист здоров'я, честі , гідності , а також інтереси дитини вимагають негайного розірвання шлюбу з відповідачем.

При попередньому розгляді справи позивачка підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити. Пояснила, що з 14.01.2007 р. вона з дочкою вимушено залишили місце постійного проживання та пішли проживати до своєї тітки. Внаслідок протиправної поведінки відповідача в сім'ї між ними тривалий час не ведеться спільне господарство, вони не підтримують шлюбних стосунків, сім'я існує формально.

Відповідач з позовом погодився.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27 квітня 1990 року. Від цього шлюбу мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з протиправною поведінкою відповідача в сім'ї сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства і не підтримують подружні стосунки, сім'я існує формально.

За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що мають істотне значення.

Витрати, пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС, суд вважає за необхідне покласти на відповідача.

2

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110,112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 57, 60,174,209,212,213,215 ЦПК України суд ,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 27 квітня 1990 року між ОСОБА_2та ОСОБА_1 у відділі реєстрації актів цивільного стану Ленінградського РВК м. Києва, актовий запис №665,   розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС держмито на користь держави 17 грн., ОСОБА_1. від сплати мита звільнити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.