Справа № 22-1171 2007 р.                          Головуючий у 1 інстанції Черненко І.В.

Категорія 32                                                  Доповідач Спірідонова Л.С.

УХВАЛА

Іменем України

 15  серпня  2007  р.  Судова  палата  в  цивільних  справах  апеляційного  суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого - Полежая В.Д.

Суддів - Спірідонової Л.С., Черниш Т.В.

при секретарі - Задубняк В.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною  скаргою ОСОБА_1  на рішення  Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 березня 2007 року, -

ВСТАНОВИЛА:

11 жовтня 2006 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом^вселення, розподіл спільного майна подружжя та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою суду від 1 листопада 2006 року позовні вимоги щодо розподілу майна виділені в окреме провадження.

В обгрунтування інших позовних вимог ОСОБА_2. зазначала, що перебуваючи в шлюбі з першим чоловіком ОСОБА_3 згідно ордеру отримала однокімнатну квартиру в АДРЕСА_1, де й зареєстрована разом з сином ОСОБА_4., 1992 року народження.

У жовтні 1996 року вона вийшла заміж за ОСОБА_1., відповідача по справі, який також зареєстрований в даній квартирі, де проживає з їх неповнолітньою донькою, 1997 року народження.

Оскільки з чоловіком у неї виникли неприязні стосунки, вона вирішила пожити окремо і 2 червня 2006 року разом з сином вона переїхала і проживає в найманому житловому приміщенні по АДРЕСА_2. Однак, матеріальний стан не дозволяє їй оплачувати це житло, а відповідач перешкоджає вселитися в квартиру.

Просила ухвалити рішення про вселення її та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в зазначену квартиру, усунути перешкоди в користуванні житлом та стягнути моральну шкоду в сумі 2000 грн.

15.11.2006 року ОСОБА_1. звернувся із зустрічним позовом в якому просив визнати ОСОБА_2 і ОСОБА_4 такими, що втратили право на житло

у зв'язку з вибуттям відповідачки та її сина на постійне проживання в інше жиле приміщення.

Зазначав, що ОСОБА_2. добровільно змінила місце проживання забравши з собою сина від першого шлюбу з метою створення іншої сімї, про що свідчить факт укладення нею шлюбу з ОСОБА_5.

Про свій намір вона повідомила запискою, залишивши ключі від квартири та забравши свої речі і побутову техніку. Після цього тривалий час квартирою не цікавилась, участь у сплаті квартирної плати та комунальних послуг не приймала. Своїми діями вона також заподіяла йому моральну шкоду.

Просив визнати ОСОБА_2 і ОСОБА_4. такими, що втратили право користування квартирою у зв'язку з їх вибуттям на постійне проживання в інше жиле приміщення.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 березня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено частково в частині усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення.

В задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Суд прийшов до висновку, що питання відшкодування моральної шкоди житловим законодавством не передбачено, а доказів вибуття ОСОБА_2 на інше постійне місце проживання добуто не було.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з порушенням норм матеріального права, ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Зазначається, що суд не врахував всі обставини справи, зокрема, що ОСОБА_2. добровільно прийняла рішення про зміну місця проживання, забравши з собою дитину та речі. За цей час створила нову сім'ю.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для задоволення скарги немає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2. (після шлюбу з грудня 2006 року ОСОБА_5) в червні 1994 р. згідно ордеру № 164 отримала квартиру площею 11,43 кв. м. в м. Кіровограді по вул. 50 років Жовтня.

У жовтні 1996 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 і в зазначену квартиру він вселився як ч.1ен сімї.

Свої позовні вимоги він заявив з підстав, передбачених ст. 107 ЖК України, зокрема, частина друга якої передбачає, що в разі вибуття наймача та ч.1енів його сімї на постійне місце проживання до іншого населенного пункту або в інше жиле приміщення договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо ж вибуває лише окремий ч.1ен сімї, то він витрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибування.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України на ствердження вибуття" суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписках, переадресована кореспонденції, утворення сімї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле

приміщення, виїзд в інший населенний пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Як на один з доказів позивач посилається на записку (а. с. 29) залишену відповідачкою по зустрічному позову.

Аналізуючи зміст записки колегія суддів вважає, що в ній не відображено намір ОСОБА_2 змінити місце проживання.

Фактично ця записка підтверджує покази сторін про те, що між ними виникла конфліктна ситуація через особисті стосунки. Як пояснила ОСОБА_2. саме з цих підстав вона винайшла інше житло, взявши з собою особисті речі та найнеобхіднішу побутову техніку (телевізор, мікрохвильову піч).

В судовому засіданні встановлено, що питання розподілу майна розглянуто в іншому позовному провадженні.

Таким чином, колегія суддів встановила,що ОСОБА_2. на підставі власності житла не мас, не проживала у спірній квартирі не у зв'язку з переходом на інше постійне місце проживання, а з підстав неможливості проживання з колишнім чоловіком через неприязні стосунки, квартиру не сплачувала через тяжкий матеріальний стан та необхідність оплачувати винайняте житло.

Суд першої інстанції повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, вірно застосував норми матеріального права, а тому підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 березня 2007 р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.