№ 33-274/10  

      П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

  м. Луцьк                   11 серпня  2010 року  

  Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області Пазюк О.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду від 20 січня 2010 року, -  

  В С Т А Н О В И В:  

Постановою судді Луцького міськрайонного суду від 20 січня 2010 року директора ПВТП «Світязь» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1 000 грн.  

Своє рішення суд мотивував тим, що виходячи із сукупності всіх наявних у справі доказів, в діях ОСОБА_1. вбачається склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.  

На вказану постанову ОСОБА_1 подав скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, а постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. Скаргу обгрунтував тим, що його не було повідомлено про час та місце розгляду справи, чим позбавлено можливості надати пояснення з приводу обставин, зазначених в протоколі. Зазначає, що вчинене ним правопорушення є малозначним і не становить небезпеки ні для держави, ні для суспільства.  

Ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи скарги, приходжу до висновку, що скарга підлягає до задоволення.  

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, наділена правами, спрямованими на її захист від обвинувачення. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.  

Цих вимог закону судом не дотримано.  

Як вказано у постанові суду ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце розгляду справи, але у судове засідання не з’явився. Вказані висновки не відповідають дійсності.  

Хоча в матеріалах справи і є наявна судова повістка про виклик скаржника  до суду та супровідна про направлення йому копії постанови, однак доказів того, що він отримав повістку та копію постанови у справі відсутні. Розглянувши справу у відсутності ОСОБА_1 суд позбавив його можливості у визначений законом строк оскаржити постанову. З цих підстав суд поновляє строк на оскарження постанови.  

Аналіз матеріалів справи свідчить, що при її розгляді суддею з’ясовані всі обставини справи, досліджені наявні у ній докази, яким дана належна юридична оцінка і обгрунтовано зроблений висновок, що в діях       ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений         ч. 1 ст. 41 КУпАП.  

Висновок суду про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення з якого вбачається, що останній, працюючи директором з 11.02.2008 року на ПВТП «Світязь», вчинив порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, її виплати не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю.  

Це підтверджується також актом перевірки № 03-01-06/0336 від 03 грудня 2009 року, яким встановлено, що на ПВТП «Світязь» виявлено порушення строків виплати заробітної плати, наприклад, за вересень місяць виплачується у жовтні місяці; заробітна плата не індексується, заробітна плата за відпустку не виплачується за три дні до її початку; у день звільнення працівника не проводиться повний розрахунок та інші порушення законодавства пор працю.  

Отже, проаналізувавши усі обставини справи, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.  

Згідно ст. 38 КУпАП стягнення по справі про адміністративне правопорушення підвідомчій суду може бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.  

Як вбачається із матеріалів справи, на момент її розгляду в апеляційній інстанції закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, а тому у відповідності до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження по справі повинне бути закрите.  

У відповідності до вказаної норми, при спливі встановлених законом строків для накладення стягнення на правопорушника, але при наявності в його діях ознак адміністративного проступку, останній звільняється від застосування щодо нього стягнення, але не звільняється від адміністративної відповідальності.  

За вказаних обставин ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП – порушення вимог законодавства про працю, закривши провадження у справі щодо нього на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.  

  Керуючись п. 7 ст. 247, ст. 294 КУпАП, -  

  ПОСТАНОВИВ:  

  Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити.  

Постанову Луцького міськрайонного суду від 20 січня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати.  

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.  

На підставі п. 7 ст. 247 КУпАП провадження по справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП закрити у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи пор адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.  

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.  

    Суддя /підпис/ Пазюк О.С.  

Згідно оригіналу:  

Суддя апеляційного суду  

Волинської області                 О.С. Пазюк