КОПІЯ                                      

        Справа №2-1750 /2010 р.                                            

Р І Ш Е Н Н Я          

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И  

26 липня 2010  року             Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:  

головуючого судді                  Разумової І.Є.  

при секретарі                           Цукановій О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі про визнання дій неправомірними, зобов”язання провести нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни за 2006-2010 роки,  

    В С Т А Н О В И В:  

    Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом та просить  суд  визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі, зобов”язати управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі провести їй нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни за 2006-2010 роки в сумі 5819 грн. 70 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона  є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, у 2006 та 2007 роках  допомога їй  як дитині війни не виплачувалася. Згідно ЗУ “Про державний бюджет України на 2006 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня 2006 р. - 350 грн., з 1 квітня 2006 р. - 359 грн., з 1 липня 2006 р. - 366 грн., Згідно ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 рік “ прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність  становить : з січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн.,  з 1 жовтня - 411 грн. З січня 2008 року щомісячну соціальну допомогу почали виплачувати у розмірі 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком замість 30 %, встановлених законом.     Таким чином, загальна сума невиплаченої їй допомоги з січня 2006 року по 1 травня 2010 року становить 5819 грн. 70 коп.  

  У судове засідання позивачка не з»явилась, надала заяву в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити (а.с. 14).  

  Відповідач надав заяву про розгляд справи без участі їх представника, у позовних вимогах просять відмовити (а.с. 16 зв.).  Крім того, надали заперечення, в якому вказують, що позивачка дійсно є дитиною війни, однак  П. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 рік від 09.07.07 визнано такими, що не відповідають Конституції України норми ст. ст. 71, 11 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Тобто вимоги позивачки щодо виплати їй підвищення пенсії за період з 09.07.07 є такими, що не суперечать чинному законодавству. Проте, механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був відсутній. У зв»язку з цим, Пенсійний фонд України звернувся за роз»ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України. В листі № 21-26-561 від 31.08.07 Міністерство юстиції України зазначило, що питання пов»язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення пенсії особам, які мають статус дітей війни буде вирішено у законодавчому порядку і що підвищення пенсій буде проведене лише після прийняття відповідного законодавчого акту. Так як механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то відповідно до роз»яснень Міністерства юстиції України питання щодо розмірів підвищення пенсій особам, яким встановлено статус дитини війни в 2006, 2007 роках має бути вирішено після його законодавчого врегулювання.  Це питання було врегульовано Законом України «Про Державний бюджет  на 2008 рік», яким внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та визначено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі  надбавки, встановленої для учасників війни – 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказані підвищення і були проведені позивачці. Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 (в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Вважає, що управління ПФУ в м.Конотопі діяло на підставі діючого законодавства та не допускало порушення прав позивачки (а.с.16).  

  Суд , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.  

  У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни (а.с. 7-8, 10) та має право на пільги, встановлені законодавством  для дітей війни.  

  Даний факт відповідачем  не оспорюється.  

  Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

  Статтею 7 вказаного закону визначено, що  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Відповідно до п.  17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» на 2006 рік зупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

  Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 р., який набрав чинності 15.03.2006 р., до статті 110 Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.  

  Однак, у 2006 році пільги, встановлені ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,  запроваджені не були.  

    Вказані положення Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік » та “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік” неконституційними визнані не були, нарахування і виплата державної соціальної підтримки дітям війни у 2006 році не проводилася.    

Відповідно до п.  12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Ст. 111 вказаного закону визначено, що  у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

  Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № 6-рп/2007 рік, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (неконституційності) положень ст. 29, 36 ч.2, 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»  

Статтею  124 Конституції України передбачено, що  судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, відповідно до ст.  ст. 61 та 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.  Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.  

  Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.  

  Рішення Конституційного Суду України є обов»язковим для виконання на території України, остаточним  і  не  може  бути  оскаржене .  

  Відповідно до ст. 19  Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти на підставі, в межах та у спосіб, передбачені законодавством України.  

  Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з боку управління ПФУ в м.Конотопі не було допущено порушення прав щодо виплати позивачці  державної соціальної підтримки як дитині війни з січня  2006 року  до  9 липня  2007 року.  

  В той же час, суд вважає, що з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 9 липня 2007 року, управління ПФУ України в   м.Конотопі  мало проводити  підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

  Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

Начало формы  

Начало формы  

  Суд вважає, що посилання відповідача для обґрунтування своїх заперечень проти позову в частині підвищення пенсії дітям війни за 2007 рік на відсутність  механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та  лист Міністерства юстиції України  № 21-46-561 від 31.08.2007 року  є необґрунтованими та не можуть обмежувати права позивачки як дитини війни.  

У  листі Міністерства юстиції України  № 21-46-561 від 31.08.2007 року  на звернення Пенсійного фонду України від 06.08.2007 року, зазначено, що питання пов'язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  

Суд вважає, що з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності положення п. 12 ст.71 Закону України ?ро Державний бюджет на 2007 рік” ця норма Закону втратила чинність, а ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чітко визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на це, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.  

Пунктом 41  розділом  П Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 вказаного закону була  викладена в новій редакції, якою визначено, що дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального     захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового  утримання  чи   державної соціальної допомоги, що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої     для учасників війни.  

  Відповідно до  п. 14  ст. 14 Закону України «Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни  до  пенсії  або  щомісячного довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги, що виплачуються замість пенсії підвищується на 10 відсотків  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

  Як встановлено в судовому засіданні позивачці в 2008 році здійснювалася виплата державної соціальної підтримки як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в 2009- 2010 роках - в такому ж розмірі (а.с. 15).  

  Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  № 10-рп/2008 рік у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень  ст. 65 розділу І, п.п. 61, 62,63, 66 розділу П, п. 3 розділу Ш Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)  визнані неконституційними  положення п. 36-100 розділу П «Про внесення змін до деяких законодавчих актів».  

  Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що  відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України, тобто з 22 травня 2008 року  управління ПФУ України в м.Конотопі  мало проводити  підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30  відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Законом України “ Про Державний бюджет України на 2009 рік” та Законом України “ Про Державний бюджет України на 2010 рік” дію ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист  дітей війни ” не зупинено. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України “ Про Державний бюджет на 2009 рік” та   ч. 2 ст. 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”   розміри державних соціальних гарантій на 2009 та 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються  відповідними законами України, цим Законом, та нормативно- правовими актами Кабінету  Міністрів України.  

Ст. 71 Закону  України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та ст. 70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право в 2009 – 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

  Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

  Отже, нарахування та виплата в 2009 та 2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.  

  За таких обставин, суд вважає, що в 2009 - 2010 роках відповідачем було допущено порушення прав позивачки щодо права на отримання державної соціальної підтримки як дитині війни в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

  Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, слід зазначити наступне.  

    С торонами не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

  За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком  визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

  З огляду на викладене, потрібно вважати необгрунтованими доводи Пенсійного фонду щодо застосування положення ч. 3 ст. 28 Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої  ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.  

Ч. 1 - 4 ст. 8 ЦПК України  визначено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативні акти, прийняті на підставі Конституції, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені  Конституцією  та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

За таких обставин, суд вважає, що за період з  9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, за період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно, в січні – грудні 2009 року, січні – квітні 2010 року включно відповідачем було допущено порушення прав позивачки  щодо права на отримання державної соціальної підтримки як дитині війни в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .  

Відповідно до Закону України  «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління; рішення про призначення та перерахунок пенсії  приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

  Таким чином,  рішення про призначення та перерахунок пенсії позивачці, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду  України в м.Конотоп, за місцем проживання позивачки.  

Враховуючи вищевикладене, слід визнати протиправними дії  управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати державної соціальної допомоги як дитині війни.  

  Тому,  слід зобов”язати управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі здійснити нарахування позивачці державної соціальної підтримки відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за  період з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно, з 1 січня 2009 року по грудень 2009 року включно, виходячи з розмірів встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність  на 2007 рік:  з 1 квітня - 406 грн.,  з 1 жовтня - 411 грн, на 2008 рік: з 1 квітня   -481 грн.,  з 1 липня  - 482 грн., з  1 жовтня   - 498  грн, на 2009рік: з 1 січня - 498 грн., з 1 листопада - 573 грн., на 2010 рік - з 1 січня – 695 грн., з 1 квітня – 706 грн.  та провести виплати з урахуванням здійснених за цей період виплат.    

Судові витрати слід стягнути пропорційно до розміру  задоволених вимог: судовий збір в розмірі 25 грн. 50 коп. слід компенсувати  позивачці за рахунок  держави, оскільки відповідач в силу ст. 4 Декрету “Про державне мито “ звільнений від його сплати,   а   витрати з ІТЗ слід стягнути з відповідача на користь позивачки у розмірі 60 грн., оскільки від їх сплати відповідач не звільняється.  

На підставі викладеного  та  керуючись  ст.ст. 19, 22,  64,  124, 152 Конституції України,  ст. ст. 61, 69, 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  Законами України «Про державний бюджет на 2007-2009 роки», ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,   Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп/2007 рік, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 рік, п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України»,   ст.ст. 8-15, 60, 81, 88 , 212, 214-215 ЦПК України,  

        ВИРІШИВ:  

      Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити частково.      

  Визнати протиправними дії  управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати державної соціальної допомоги як дитині війни.        

Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі здійснити ОСОБА_1 нарахування підвищення до пенсії  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого  ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове  державне пенсійне  страхування “, та провести відповідні виплати з  9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з  22 травня  2008 року по  31 грудня 2008 року,  з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, з 1 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року включно з урахуванням здійснених за ці періоди виплат.  

  В іншій частині   позовних вимог відмовити.  

Стягнути на користь ОСОБА_1  з Державного бюджету  України  витрати зі сплати  судового збору  в розмірі 25 грн. 50 коп., з управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі - витрати  з інформаційно -технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 60 гривень.  

  Рішення може бути оскаржене  до  апеляційного  суду Сумської області  через Конотопський міськрайонний суд  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з  дня складання  повного рішення, а апеляційної скарги - протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.  

   Суддя Конотопського  

міськрайонного суду                                                                                         І.Є.Разумова