Справа №2-А-529/2010/1231
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010р. Стахановський міський суд Луганської області у складі
головуючого судді Ромашки В.П.,
при секретарі Єтєпньовій А.О.,
за участі
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Лагода Г.І.,
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду м. Стаханова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Стаханові Чистік Володимира Миколайовича про визнання дій неправомірними, скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду, позивач зазначила, що Постановою Начальника УПФ у м. Стаханові від 25.03.10р. на неї накладено адміністративний штраф у розмірі 1700грн. за правопорушення, передбачене ч.5 ст.165-1 КпАПП України. Постанова є безпідставною, оскільки адмінпротокол повинен бути складеним органом внутрішніх справ, з протоколом вона не була ознайомлена, права та обов’язки їй не роз’яснено, що позбавило її можливості скористатися допомогою адвоката. Про час та місце розгляду протоколу її не сповістили. Її навмисної вини у скоєнні правопорушення немає, оскільки на рахунок підприємства не надходили кошти і сплатити внески до Пенсійного фонду підприємство не могло.
Письмових заперечень за позовом не надано.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та пояснила, що через відсутність коштів на рахунку підприємства у неї не було можливості перерахувати внески до Пенсійного фонду. Підприємство залежить від коштів, які перерахує міськвиконком. Протягом року за аналогічне порушення вона притягалася до адміністративної відповідальності, але сума штрафу була невеликою, тому вона її не оспорювала. Сплатити штраф у тому розмірі, у якому він накладений на неї зараз вона не здатна, бо зарплатню виплачувати також немає з чого і вона фактично існує на зарплату чоловіка. З результатами перевірки вона була ознайомлена своєчасно, але вважала, що штраф буде невеликий і за його розмір не розписувалася. Про час та місце проведення засідання по розгляду справи по притягненню її до адміністративної відповідальності вона була повідомлена, але не з’явилася на нього, бо була зайнята на роботі. Відкласти засідання не просила і про причину неприбуття на нього нікого не повідомляла. У діях відповідача усе законно, але штраф дуже великий, тому вона його оскаржує. Про те, що на неї накладено штраф у мінімальній сумі за санкцією статті – не знала. Позовну заяву для неї склав юрист.
Представник відповідача пояснила, що позов не визнається, оскільки згідно зі ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» УПФ має право складати протокол про адміністративне правопорушення за ст..165-1 КУпАПП. Протягом року позивач у справі притягалася до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, тому її дії кваліфіковано по ч.5 ст.165-1 КУпАПП. Штраф накладено у мінімальному розмірі у межах санкції статті. У тексті Постанови допущено помилку щодо відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. У такому вигляді Постанову направлено до ДВС для примусового виконання і помилка не виправлялася. Про дату, час та місце розгляду Протоколу позивач у справі сповіщалася належним чином, але на засідання не прибула.
У якості доказів у справі судом було досліджено у ксерокопіях:
- Постанова у справі про адміністративне правопорушення від 25.03.10р. щодо ОСОБА_4, якою до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.165-1 КУпАПП у вигляді штрафу у сумі 1700грн. притягнено ОСОБА_5 (ар.с.2);
- Акти виконаних робіт, угоди на виконання робіт між виконкомом Стахановської міськради та КП «Стахановська міська редакція радіомовлення» (ар.с.3-8,);
- довідка про заробітну плату позивача у справі (ар.с.11);
- конверт та розписка про отримання поштового відправлення, щодо яких позивач пояснила, що отримала копію Постанови (ар.с.9,10);
- довідка Ощадбанку про рух по поточному рахунку КП «Стахановська міська редакція радіомовлення та виписка з відомостей про рух (ар.с.12-16);
- звернення ОСОБА_1 до начальника Стахановського відділу ПФУ від 31.03.10р. з приводу накладеного штрафу, з клопотанням про терміновий перегляд суми штрафу, оскільки виконані роботи з початку 2010р. замовником не проплачувалися і на підприємстві складна фінансова ситуація (ар.с.17).
Оцінивши у сукупності наведені докази та зважаючи на те, що сторони визнають існування фактів, про які зазначає протилежна сторона, суд вважає доведеними кожну з обставин, на які посилаються позивач та відповідач обґрунтовуючи свої вимоги та заперечення. Вирішуючи позов по суті, суд виходить з наступного: відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. На думку суду, у тій частині, у якій позивачем наведено обґрунтування позову за текстом позовної заяви, її доводи на увагу не заслуговують, а заперечення позивача є цілком спроможними. Однак суд, приймаючи до уваги, що фактично до адміністративної відповідальності згідно з Постановою про адміністративне правопорушення притягалася ОСОБА_4, а штраф накладено на ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1 є правомірними. Приймаючи рішення про стягнення штрафу суб’єкт владних повноважень діяв необґрунтовано.
Вирішуючи вимогу позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд керується п.3 ч.2 ст.17 КАС України, якою передбачено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Закриття провадження у адміністративній справі, відповідно до п.3 ч.1 ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення є компетенцією посадової особи яка ухвалює Постанову у справі про адміністративне правопорушення. Згідно з п.1 ч.1 ст.157 КАС України, якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі. Зважаючи на наведене, провадження у дійсній справі у частині вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
Керуючись ст. 2, 4, 7, 11, 17, 69, 70, 71, 72, 99, 105, 160, 161, 162, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.9, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Стаханові Чистік Володимира Миколайовича про визнання дій неправомірними, скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Дії начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Стаханові Чистік Володимира Миколайовича по стягненню адміністративного штрафу з ОСОБА_1 на підставі Постанови у справі про адміністративне правопорушення від 25 березня 2010р. щодо ОСОБА_4 визнати неправомірними. Постанову скасувати.
У частині вимог ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення провадження у дійсній справі закрити, як за вимогами, що не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства і мають бути вирішені органом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: