Справа № 22-1494/2010 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 5 Єйбог І.М.
Доповідач Кутурланова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Кутурланової О.В.
Гаркуша В.О.
При секретарі Дягілєвій В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – відділ громадянства, еміграції і реєстрації фізичних осіб Каховського РВУ МВС України в Херсонській області про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,
В С Т А Н О В И Л А :
В листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом зняття з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, де зареєстрований відповідач, який фактично там не проживає. Оскільки реєстрація відповідача чинить їй перешкоди в реалізації права власності, просила суд зняти його з реєстраційного обліку у належній їй на праві власності квартирі.
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25 лютого 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою та зняття з реєстраційного обліку відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених нею позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 викладені у ній доводи не визнав, вважає їх безпідставними, а рішення суду законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.156 ЖК України, члени сім»ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
До членів сім»ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч.2 ст.64 ЖК України. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.6).
З 04.07.2007 року як член сім»ї власника у спірній квартирі зареєстрований її син ОСОБА_4 (а.с.5).
Згідно довідки з місця роботи ОСОБА_4, відповідач працює водієм автобусу, має ненормований графік роботи з частими відрядженнями.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що реєстрація відповідача у спірній квартирі порушує її право власності, тоді як питання щодо припинення права користування житлом з боку відповідача вона не порушувала і це питання предметом судового розгляду в даній справі не було.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що спірна квартира є його постійним місцем проживання і як член сім»ї позивачки він зберігає за собою право користування нею, протягом 2007-2008 років за власні кошти ним був проведений капітальний ремонт та встановлено індивідуальне опалення в квартирі, у спірному помешканні знаходяться його речі, предмети домашнього вжитку, меблі.
Таким чином, вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зняття відповідача з реєстраційного обліку у спірній квартирі, оскільки зі змісту заявлених позовних вимог та встановлених судом обставин справи вбачається, що фактично між сторонами виник спір щодо права відповідача, як члена сім»ї позивачки, на користування належним їй на праві власності житловим приміщенням, а тому обраний позивачкою спосіб захисту цивільного права застосований бути не може.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з”ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, яким дав правильну оцінку і ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачає.
Доводи апеляційної скарги, як не обґрунтовані законом, доказами та такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.
Керуючись ст.ст.303,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді