Справа № 33-582
Категорія: ч.4 ст. 140 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2010 року м. Донецьк
Суддя апеляційного суду Донецької області Смірнова В.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Краматорського міського суду Донецької області від 30.11.2009 року, якою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, працює КПДРУАС, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 140 КпАП України та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 850 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з постановою суду, 04.11.2009 року о 09.00 ОСОБА_1, не забезпечив утримання вул.. Орджонікідзе у м. Краматорську в районі АЗС «Артеміда» згідно ДСТУ 358797, та не обробив протиожеледними матеріалами проїзну частину, на якої утворилась ожеледиця, внаслідок чого скоєне ДТП з участю автомобіля «Тойота Корола» д/н НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2, що призвело до матеріальних збитків, автомобілі отримали механічні ушкодження. Таким чином, діями ОСОБА_1 було порушено ст. 12 ЗУ «Про дорожній рух».
Постановою судді Краматорського міського суду Донецької області від 30.11.2009 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 140 КпАП України та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 850 грн..
В апеляційній скарзі на зазначену постанову місцевого суду ОСОБА_1 просить скасувати останню, посилаючись на те, що в його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення та вказане ДТП сталося з вини його безпосередніх учасників. Крім того, прохає поновити пропущений строк, оскільки про винесення вказаної постанови йому стало відомо тільки 20.11.2009 року та він був позбавлений можливості реалізувати своє право передбачене ст. 268 КпАП України.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду скасуванню з наступних підстав.
Згідно ст. 294 п.2 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Вивчивши матеріали справи, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю за необхідне поновити ОСОБА_1 пропущений строк.
З постанови міського суду від 30.11.2009 року вбачається, що суд прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення ст. 12 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 140 ч.4 КпАП України. В обґрунтування свого висновку суддя посилається на протокол про адміністративне правопорушення від 11.11.2009 року та інші матеріали справи.
Однак, з таким висновком суду щодо наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 140 ч.4 КпАП України, погодитись неможливо.
Відповідно до 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами тощо.
З матеріалів справи вбачається, що протоколом про адміністративне правопорушення від 11.11.2009 було зафіксовано порушення 04.11.2009 року, за яке передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 140 ч.4 КпАП України, що було підтверджено письмовими поясненнями учасників ДТП, схемою ДТП, протоколом огляду місця ДТП, протоколами огляду транспорту, протоколами медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння.
Разом з тим, судом першої інстанції не встановлено чим підтверджується винність ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Так, в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.11.2009 року, на який суд посилається як на доказ скоєння ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, інспектором відділення ОДТП м. Краматорська при УДАЇ ГУ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 в графі «стан дорожнього покриття» зазначено - мокрий асфальт, по краю сніговий накат.
Крім того, в поясненнях учасники ДТП вказували, що автомобілі Toyota Corolla, держ. номер НОМЕР_3 та ВАЗ 2172, держ. номер НОМЕР_4 рухалися по сніжному накату та дорога не була оброблена протиожеледними матеріалами.
З пояснень обох водіїв вбачається, що вони містять протиріччя: так, водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_3 вказував, що він рухався по вул. Орджонікідзе, з боковим інтервалом від правого краю проїжджої частини біля 3-х метрів, нібито по сніговому накату, що при загальній ширині дороги 14 м. це відповідає лівій смузі руху.
Однак, згідно фотографій місця ДТП вбачається, що на лівій смузі руху був мокрий асфальт, що і було зазначено в протоколі огляду, підписаного учасниками ДТП та понятими.
Разом з тим, як видно з фотографій приєднаних до матеріалів справи у автомобіля Toyota Corolla, держ. номер НОМЕР_3 була літня резина, яка за своїми технічними характеристиками не відповідала погоднім та дорожнім умовам того дня. Тобто водій останнього повинен був внести певні корективи у керування транспортним засобом, враховуючи складні погодні умови та неналежне обладнання автомобілю.
Водій автомобіля ВАЗ (згідно його пояснень) бачив як почало заносити автомобіль Toyota, але не зміг об'єктивно оцінити дорожню обстановку та негайно вжити заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
Крім того, водій Toyota в своїх поясненнях вказував, що він встиг зупинитися та заглухнути, а вже потім відчув сильний удар в праву задню частину автомобілю, тоді, як водій ВАЗ 2172, та інші свідки на цей факт не вказували.
З матеріалів адміністративної справи видно, що між Управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської Ради та КП «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» 31.12.2008 року був укладений договір про забезпечення кваліфікованого, якісного утримання та ремонту об'єктів, елементів благоустрою міста: дорожньо-мостового господарства та зелених насаджень ( а.с.32-34).
Так, в плані благоустрою міста по КП «ДРУАС» на листопад 2009 р. на зимове утримання доріг міста та зокрема вул. Орджонікідзе грошові кошти не передбачалися. Згідно наказу № 74 від 07.12.2009 року УЖКГ м. Краматорська «Про організацію цілодобового чергування», згідно якого КП ДРУАС було наказано організувати цілодобове чергування спецтехніки з 07.12.2009 року та забезпечити чергування та роботу по 2 одиниці посипочної та 1 одиниці погрузочної техніки. Згідно цього наказу був виданий відповідний наказ № 133 від 07.12.2009 року по вказаному підприємству. Станом на 04.11.2009 року наказом № 70 УЖКГ було організовано цілодобове чергування спецтехніки на закріплених за нами дільницях доріг з 03.11.09 р. по 05.11.09 р. Однак цей наказ КП «ДРУАС» отримало лише 06.11.09 р. Незважаючи на відсутність наказу підприємством в зв'язку з погіршанням погодних умов (дощ з мокрим снігом) з 03.11.2009 року здійснювалася посипка пісчано-сольовою сумішшю автомобільної дороги по вул. Орджонікідзе в м. Краматорську та інших доріг, що підтверджується подорожніми листами №№ 3306, 3290 від 03.11.2009 року та №№ 3317, 3308,3307 від 04.11.2009 року(а.с. 34-43).
Отже, враховуючи доводи, які було викладено у апеляційній скарзі, та документи, які ОСОБА_1 надав апеляційному суду в її обґрунтування , та матеріали справи, які не спростовують вказаних доводів, приходжу до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КпАП України.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КпАП України особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Доводи ОСОБА_1 стосовного того, що судом при розгляді справи було порушено вимоги ст. 268 КУпАП, є обґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про сповіщення належним чином ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи 30.11.2009 року у приміщенні Краматорського міського суду Донецької області, тому слід визнати, що суд порушив його право на захист.
Згідно вимог ст.268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин постанову міського суду слід скасувати, а провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 140 ч.4 КпАП України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИЛА:
Поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1– задовольнити.
Постанову судді Краматорського міського суду Донецької області від 30.11.2009 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 140 КпАП України та призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 850 грн. - скасувати.
Провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Смірнова