Справа № 33-675/2010
Категорія: ст.1 ч.2 п. „а” Закону України „Про боротьбу з корупцією”
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2010 року м. Донецьк
Суддя Апеляційного суду Донецької області Смірнова В.В., з участю прокурора Сюсяйло О.М., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, її захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 травня 2010 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, провідного контролера-ревізора відділу контролю у сфері орачів влади і оборони Контрольно-ревізійного управління України в Донецькій області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за п. «а» ч.2 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень на користь держави, -
ВСТАНОВИЛА:
Суд у постанові визнав встановленим, що ОСОБА_1, працюючи провідним головним контролером-ревізором відділу контролю у сфері органів влади і оборони Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, діючи умисно, з корисною метою, протиправно використовуючи надані їй повноваження, незаконно отримала за рахунок коштів Державного бюджету України матеріальні блага.
Так, наказом в.о. начальника Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області № 659-0 від 05.10.2009 року ОСОБА_1 призначена на посаду провідного контролера-ревізора відділу контролю у сфері органів влади і оборони.
ОСОБА_1, як особа, яка уповноважена на виконання функцій держави віднесена до 6 категорії державного службовця.
Як передбачено Посадовою інструкцією провідного контролера-ревізора відділу контролю у сфері органів влади і оборони КРУ в Донецькій області, ОСОБА_1 наділена повноваженнями щодо здійснення державного фінансового контролю у галузі влади і оборони, а також несе відповідальність за порушення Законів України Про державну службу" та „Про боротьбу з корупцією". Із спеціальними обмеженнями при проходженні державної служби вона була ознайомлена 06.06.2009 року.
Відповідно до наказу начальника Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області №182 від 09.10.2009 року; за наказом № 341-к від 09.10.2009 року, ОСОБА_1, поряд з іншими особами, була відряджена в якості керівника ревізії до смт. Велика Новосілка, Донецької області, терміном на 23 календарних дня - з 12 жовтня 2009 року по 03 листопада 2009 року, для проведення ревізії у фінансовому управлінні Великоновосілківській районній державній адміністрації. У зв'язку з цим, цієї ждати, їй було видано посвідчення на відрядження № 729.
У період з 12 жовтня 2009 року по 03 листопада 2009 року ОСОБА_1 кожного дня (за виключенням вихіднім), разом з іншими працівниками контрольно - ревізійного управління вранці виїжджала з міста Донецька смт. Велика Новосілка. а увечері поверталася назад.
При цьому, доставка працівників Контрольно-ревізійного управління, у тому числі ОСОБА_1, здійснювалась; безоплатно автобусами, які належать суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3, якими керували водії ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а також автобусами, які належать суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_6, якими керували ОСОБА_7 і ОСОБА_8
По закінченню відрядження ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що нею понесені витрати у розмірі 600 грн. на проїзд до смт. Велика Новосілка та назад до міста Донецька, з метою незаконного отримання відшкодування перевитрат, надала до бухгалтерії Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт № 34, додавши до нього проїзні документи (квітки), чим обґрунтувала понесені нею витрати на проїзд до місця відрядження на суму 748.00 гривень, що перевищило фактичні витрати на проїзд на 148 грн.
На підставі звіту, платіжними дорученнями № 300 та № 301 від 29 січня 2009 року, з бюджетного рахунку № 35210003000026 в Головному управлінні Державного казначейства України в Донецькій області, ОСОБА_1, на її картковий рахунок № НОМЕР_1 в обласний дирекції „Райффайзен Банк Аваль", м. Донецьк, було перераховано 1258,00 гривень, у тому числі 748,00 гривень, як відшкодування перевитрат на проїзд до місця відрядження.
Ці грошові кошти ОСОБА_1 були зняті з карткового рахунку та витрачені на власні нужди.
Враховуючи, що в діях ОСОБА_1, хоча формально і містяться ознаки злочину, передбаченого ст. ст. 190 та 366 КК України, але через те, що завдана шкода є незначною, 23 лютого 2010 року в порушенні кримінальної справи відносно неї було відмовлено за відсутністю складу злочину, за малозначністю діяння.
Але, разом з тим, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за яке передбачена відповідальність п. „а" ч. 2 ст. 1 Закону України „Про боротьбу з корупцією", а саме, умисного, незаконного одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв'язку з виконанням таких функцій матеріальних благ.
Викладені обставини містять достатні дані, які вказують на наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого п. „а" ч. 2 ст. 1 Закону України „Про боротьбу з корупцією", за скоєння якого встановлена відповідальність за ст. 7 цього закону.
Постановою судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 травня 2010 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за п. „а”, ч. 2 ст. 1 Закону України „Про боротьбу з корупцією ” та призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень на користь держави.
В апеляційній скарзі на зазначену постанову районного суду ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову із закриттям провадження по справі, у зв'язку із відсутністю як події так і складу адміністративного правопорушення, з посиланням на те, що судом неповно з’ясовані всі обставини справи, порушені вимоги ст. 268 КпАП України.
Заслухавши ОСОБА_1, її захисника ОСОБА_2, які підтримували доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважаю що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме ст. ст. 9, 33, 245, 252 КпАП України особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до п. «а» ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» до корупційного діяння відноситься незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв’язку з виконанням таких функцій, матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів(послуг)шляхом їх придбання за ціною(тарифом), яка є істотно нижчою від їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної вартості).
Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду вказувала, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення, оскільки судом не встановлено фактична вартість квитків, та відповідно й не встановлено наскільки було зменшено вартість вказаних квитків, передбаченої тарифом.
Прокурор в апеляційному суді зазначав, що в судовому засіданні зібрано всі докази, які обґрунтовують вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п. «а» ч.2 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
З протоколу судового засідання видно, що ОСОБА_10 зібрала грошові кошти з усіх ревізорів КРУ в Донецької області в рівній сумі 6000 грн.
Так, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6, пояснювали, що по закінченню відрядження, за проїзд ревізорами було сплачено ПП ОСОБА_12 через свідка ОСОБА_11, 6000 гривень, що на 10 контролерів-ревізорів складає суму по 600 гривень на кожного.
Разом з тим, ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що за проїзд до смт. Велика Новосілка та назад до міста Донецькі нею сплачено 600 гривень, з метою незаконного отримання відшкодування перевитрат, надала до бухгалтерії Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області звіт про використання коштів, наданих на відрядження; або під звіт № 34, додавши до нього проїзні документи (квітки). Цими документами ОСОБА_1 обґрунтовувала начебто понесені нею витрати на проїзд до місця відрядження загальну суму 748,00 гривень, що перевищує вартість проїзду на 148 гривень.
В даному випадку предметом доказування є грошові кошти у сумі 748 грн., з урахуванням того,скільки з них було фактично витрачено, а скільки фактично отримано особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
З матеріалів справи вбачається, що вказані квітки було складено під замову та вони не відповідали фактичним витратам на проїзд до місця відрядження, тобто є недійсними та видані підприємством якого не існує та в подальшому були списані.
Суд належним чином згідно зі ст. 245 КпАП України прийняв всі заходи для всебічної та повної оцінки всіх доказів та дослідив обставини по справі та прийняв законне та обґрунтоване рішення, правильно встановив суму 148 грн. як суму, яка перевищила витрати на проїзд, перевірив обставини, вказані прокурором в адміністративному протоколі.
Таким чином, матеріали справи підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог п. «а» ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та в діях останньої вбачається склад вказаного корупційного діяння.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом неповно з’ясовані всі обставини справи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про порушення при розгляді справи вимоги ст. 268 КпАП України.
Оскільки, адміністративна відповідальність за п. «а» ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» настає за незаконне одержання особою уповноваженою на виконання функцій держави, у зв’язку з виконанням таких функцій, матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів(послуг)шляхом їх придбання за ціною(тарифом), яка є істотно нижчою від їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної вартості), в діях ОСОБА_1 є склад даного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення .
Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 травня 2010 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за п. «а» ч.2 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень на користь держави-залишити без змін.
Суддя Апеляційного суду
Донецької області В.В. Смірнова