Справа № 22-2836/2010 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 30 Ковальчук О.В.
Доповідач Кутурланова О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Кутурланової О.В.
Майданіка В.В.
При секретарі Шевардіній К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 30 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості , відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2009 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_6, посилаючись на те, що у грудні 2007 року між ними та відповідачкою була досягнута домовленість про купівлю-продаж будинку АДРЕСА_1 за суму, еквівалентну 7000 доларів США, договір мав бути укладений та нотаріально посвідчений після оформлення правовстановлюючих документів на будинок. За згодою відповідачки вони вселилися у будинок та здійснили підключення будинку до мережі газопостачання, на що ними було витрачено 3503,79 грн.
В подальшому відповідачка порушила досягнуті між ними домовленості та збільшила ціну продажу будинку до 12000 доларів США, у зв»язку із чим договір купівлі-продажу укладено не було, у добровільному порядку відповідачка не повертає їм витрати, понесені у зв»язку із підключенням будинку до мережі газопостачання, тому просили суд стягнути з ОСОБА_6 на їх користь 3503,79 грн. та відшкодувати моральну шкоду у сумі 2000 грн.
У вересні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, відшкодування моральної шкоди (а.с.23-26), посилаючись на те, що після смерті матері вона прийняла спадщину у виді домоволодіння по АДРЕСА_1. У листопаді 2007 року подружжя ОСОБА_5 звернулося до неї з пропозицією придбати зазначений будинок і в грудні 2007 року була досягнута згода щодо істотних умов договору купівлі-продажу домоволодіння. З її дозволу на час оформлення правовстановлюючих документів відповідачі вселилися у будинок.
В подальшому між ними виникли суперечності щодо ціни продажу, через що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися купувати будинок. Оскільки відповідачі тривалий час проживали у будинку, вона запропонувала їм сплатити вартість оренди житла за весь час проживання з розрахунку 300 грн. у місяць, на що відповідачі відповіли відмовою, вимагаючи у неї повернення витрат на підключення будинку до мережі газопостачання, хоча її згоди на підключення не було. Просила суд стягнути з відповідачів заборгованість з оплати вартості оренди житла за період з 01.01.2008 року по 01.10.2009 року у сумі 6300 грн. та відшкодувати завдану їй моральну шкоди у сумі 2000 грн.
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 30 квітня 2010 року позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено частково, з ОСОБА_3 на їх користь стягнуто матеріальні збитки у сумі 3503 грн., судові витрати у справі в загальній сумі 303 грн., а всього 3806,79 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити, а в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.
В письмових запереченнях ОСОБА_4, ОСОБА_5 доводів апеляційної скарги не визнали, вважають рішення суду законним та обґрунтованим, просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.
Судом вірно встановлено, що ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом набула право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 (а.с.33,34).
У зв»язку із досягненням сторонами згоди щодо укладення договору купівлі-продажу зазначеного домоволодіння та необхідністю підготувати правовстановлюючі документи на будинок, ОСОБА_6 в грудні 2007 року надала згоду подружжю ОСОБА_5 на вселення в будинок.
Сторони не заперечували, що в будинку на час вселення позивачів була змонтована система газопостачання, однак будинок не було підключено до мережі газопостачання.
З пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, допитаних в ході розгляду справи в суді першої інстанції вбачається, що сторонами узгоджувалося питання підключення будинку по АДРЕСА_1 до мережі газопостачання, тому за згодою ОСОБА_6 в грудні 2007 року на підставі наданої нею технічної документації позивачі здійснили підключення будинку до мережі газопостачання, на що витратили 3503,79 грн. (а.с.6-11).
Оскільки у подальшому у сторін виникли суперечності щодо ціни продажу будинку, договір купівлі-продажу укладено не було.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 посилалися на те, що ними понесені витрати по підключенню будинку відповідачки до мережі газопостачання, проведення цих робіт призвело до покращення стану будинку та збільшення його вартості, однак після їх виселення відповідачка безпідставно не повертає їм понесені та документально підтверджені витрати.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції помилково вважав, що первісний позов підлягає задоволенню на підставі ст.ст.215,216 ЦК України, хоча жодних правочинів між сторонами не укладалося, а отже і відсутні підстави для застосування норм права, що регулюють підстави недійсності правочинів та наслідки їх недійсності.
Таким чином, вірно встановивши обставини справи та дійшовши правильного висновку про обґрунтованість первісного позову, суд першої інстанції невірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.
Враховуючи, що у суді першої та апеляційної інстанції здобуті докази того, що за час проживання у будинку відповідачки позивачі з її відома та згоди підключили будинок до мережі газопостачання, внаслідок чого витратили 3503,79 грн., колегія суддів приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню на підставі ст.ст.1212-1214 ЦК України, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, а рішення суду першої інстанції у зв»язку із цим зміні із виключенням з мотивувальної частини судового рішення посилання на ст.ст.203,208,215,216 ЦК України як підставу задоволення позовних вимог.
Оскільки між сторонами у передбаченому законом порядку договорів оренди або найму житлового приміщення не укладалося, висновок суду щодо відсутності підстав для стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 плати за проживання у будинку ОСОБА_6 протягом спірного періоду є обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги у цій частині безпідставними.
Керуючись ст.ст.303,307,309,314,316 ЦПК України ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 30 квітня 2010 року змінити в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, виключивши з мотивувальної частини судового рішення посилання на ст.ст. 203,208,215,216 ЦК України як підставу задоволення позовних вимог та вважати, що позов ОСОБА_9, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення витрат задоволено на підставі ст.ст.1212-1214 ЦК України.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді