Судове рішення #10435997

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ХЕРСОНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ    ________________________________________________________________________________  

м. Херсон  вул. 295 Стрілецької дивізії, 299-1а  

  Справа № 22-2824/2010                                                                 Головуючий в 1 інстанції

Категорія  52                                                                                   Мусулевський Я.А.  

                                                                                                          Доповідач Кутурланова О.В.

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я  

                                                  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

     

27 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

                                   Головуючого Орловської Н.В.

                         Суддів Кутурланової О.В.

                                             Майданіка В.В.

                         При секретарі Шевардіній К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до акціонерного товариства закритого типу «Херсонська кондитерська фабрика» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

                                                           В С Т А Н О В И Л А :  

      16.10.2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

     В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що наказом № 56-к від 14.08.2009 року його прийняли на роботу карамельником карамельного цеху АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» з 17.08.2009 року, а наказом №64-К від 15.09.2009 року він був звільнений з роботи з 16.09.2009 року на підставі ст.28 КЗпП України, як такий, що не пройшов строк випробування.

     Вважає своє звільнення незаконним, оскільки він був прийнятий на роботу без випробувального строку, а отже відсутні підстави для звільнення його за ст.28 КЗпП України, у зв»язку із чим просив визнати незаконним наказ про звільнення, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.    

     

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 лютого 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

 В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити у повному об”ємі, зазначаючи, що обставини, які суд вважав встановленими не доведені, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» доводи апеляційної скарги не визнали, посилаючись на їх безпідставність, вважають рішення суду законним та обґрунтованим, просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

 Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивача прийнято на роботу з випробувальним строком 1 місяць, у межах якого роботодавець встановив невідповідність позивача роботі на яку його прийнято, у зв»язку із чим звільнив з роботи на підставі ст.28 КЗпП України, а тому звільнення є законним та не суперечить трудовому законодавству.  

 Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки суд дійшов до них з порушенням норм матеріального та процесуального права, обставини, які суд вважав встановленими не доведені, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

     Відповідно до ст.26 КЗпП України, при укладенні трудового договору може бути обумовлене  угодою сторін   випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.   Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу  .

     Згідно п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністрерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення від 17.08.1993 року № 110 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України за №58 від 29.07.1993 року,   усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу  , переведення на іншу постійну роботу або звільнення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення — у день звільнення і  повинні точно відповідати тексту наказу   (розпорядження).

     Пунктом 2.5. зазначеної Інструкції передбачено, що з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівника під розписку   в особистій картці  , в якій   має повторюватися відповідний запис з трудової книжки   (вкладиша).

     З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2009 року ОСОБА_3 звернувся до АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» із заявою про прийняття на роботу у карамельний цех карамельником. На його заяві є резолюція генерального директора АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» відділу кадрів «У наказ», застереження про прийняття на роботу з випробувальним строком відсутне (а.с.17).  

У трудовій книжці позивача зроблено запис про те, що ОСОБА_3 з 17.08.2009 року прийнятий в карамельний цех карамельником на підставі наказу № 56-К від 14.08.2009 року, без застереження умови про випробувальний строк (а.с.4).

В особовій картці працівника повторюється запис з трудової книжки про прийняття на роботу, з яким позивач ознайомлений під розписку, при цьому умова про випробувальний строк також не застережена (а.с.15).  

Наказом №64-К від 15.09.2009 року ОСОБА_3 звільнений з роботи з 16.09.2009 року на підставі ст.28 КЗпП України, як такий, що не пройшов строк випробування (а.с.19).

 Вирішуючи спір суд не дав належної оцінки зазначеним обставинам, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, висновок суду про прийняття позивача на роботу з випробувальним строком не узгоджується з дослідженими судом доказами та суперечить ст.26 КЗпП України, якою визначено, що умова про випробування встановлюється угодою сторін.  

Враховуючи, що умова про випробування не обумовлена у заяві про прийняття на роботі, не застережена у трудовій книжці та особовій картці працівника, зі змістом наказу про прийняття на роботу із застереженням умови про випробування позивач під розписку не ознайомлений, колегія суддів приходить до висновку про одностороннє встановлення роботодавцем умови про випробування, що відповідно до ст. ст.26 КЗпП України є недопустимим та незаконним.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає незаконним наказ про звільнення позивача з роботи на підставі ст.28 КЗпП України від 15.09.2009 року №64-К та вбачає передбачені ст.235 КЗпП України підстави для поновлення ОСОБА_3 на попередній роботі та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 8897,20 грн. зі слідуючого розрахунку : середньомісячний заробіток позивача – 889,72 грн.  ((1035,9 + 743,54)/2)  х  10 місяців (час вимушеного прогулу позивача, який обраховується з часу звільнення до часу ухвалення рішення суду про поновлення на роботі)  = 8897,20 грн.)

 За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, у зв»язку із чим вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції, як таке що не ґрунтується на законі і матеріалах справи, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст.ст.303,307,309,314 ЦПК України, колегія суддів,

                                                  В И Р І Ш И Л А :  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 лютого 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати незаконним наказ АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» від 15.09.2009 року № 64-К про звільнення ОСОБА_3 з роботи з 16.09.2009 року на підставі ст.28 КЗпП України, як такого, що не пройшов строк випробування.

Поновити ОСОБА_3 на попередній роботі карамельника карамельного цеху АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» з 16.09.2009 року.

Стягнути з АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 8897,20 грн., без врахування податків, обов»язкових внесків та платежів, що підлягають відрахуванню при виплаті заробітної плати.

Рішення суду про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за один місяць у сумі 889,72 грн. підлягає негайному виконанню.  

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

    Головуючий  

Судді  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація