У Х В А Л А
іменем України
12 серпня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді: Хилевича С.В.
суддів: Собіни І.М., Буцяка З.І.
при секретарі судового засідання Приходько Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бернд Бруггеманн Україна» на рішення Рівненського міського суду від 17 березня 2010 року у справі за позовом прокурора Сарненського району Рівненської області в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бернд Бруггеманн Україна» про стягнення затрат, понесених з відключенням від електропостачання,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 17 березня 2010 року зазначений позов прокурора Сарненського району в інтересах ОСОБА_2 задоволено повністю: стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Бернд Бруггеманн Україна» (далі – ТОВ «Бернд Бруггеманн») на користь позивача 5 930 гривень в рахунок відшкодування завданих збитків.
Не погодившись із законністю та обґрунтованістю рішення суду першої інстанції, ТОВ «Бернд Бруггеманн» подано апеляційну скаргу, де покликається на порушення судом норм матеріального права, неправильність оцінки доказів і невідповідність висновків обставинам справи.
На обґрунтування скарги зазначалось про те, що між ОСОБА_2 і відповідачем не існувало договірних зобов’язань щодо постачання електроенергії, а тому ТОВ «Бернд Бруггеманн» вважав належним відповідачем у спорі.
На думку апелянта, позивачем не доведено понесених витрат на підключення житлового будинку ОСОБА_2 до електроенергії після відключення його від мережі відповідача. Так само вважав, що вимога про стягнення понесених витрат не ґрунтується на належних і переконливих доказах про сплату позивачем 5 390 гривень.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове з наведених підстав про відмову в позові.
ТОВ «Бернд Бруггеманн», бувши належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, повторно явку свого представника в судове засідання не забезпечив; про поважність причин його відсутності не повідомив.
Прокурор та ОСОБА_2 повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з’явились, про причини своєї відсутності не повідомили.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її відхилення.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора в інтересах ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Бернд Бруггеманн», відключивши без попередження житловий будинок позивача від електропостачання, заподіяв останньому шкоди у виді
Справа №22-887-10 Головуючий у суді 1 інстанції: Цвіркун О.С.
Категорія: 29.30. Суддя-доповідач у апеляційному суді Хилевич С.В.
понесення витрат на підключення електроенергії сумою у 5 930 гривень.
Приходячи до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів виходила з такого.
З матеріалів справи вбачається, що договором про користування електричною енергією, укладеним 15 лютого 2007 року між ОСОБА_2 і Закритим акціонерним товариством «Ей-І-Ес Рівнеенерго» в особі Сарненського району електромереж, передбачено обов’язок енергопостачальника надавати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах до потужності у 3 кВт електроустановок, а споживач зобов’язався оплачувати одержану електроенергію за обумовленими тарифами. Строк дії цього правочину встановлено у три роки з правом дострокового розірвання договору у разі зміни споживачем місця проживання та остаточного припинення користування електроенергією (а.с. 14). На виконання умов угоди електроустановки житлового будинку, який належить позивачу, приєднано до технологічних мереж ТОВ «РИФ», а саме до трансформаторної підстанції №79.
30 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Ей-І-Ес Рівнеенерго» та ТОВ «Бернд Бруггеманн» укладено договір №904 про постачання електричної енергії. За його умовами, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з сумарною приєднаною потужністю 1 030 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі (а.с. 52-57). Зазначена трансформаторна підстанція №79 з моменту укладення договору знаходиться у віданні відповідача.
Частина 1 ст. 714 ЦК України вказує, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
7 березня 2009 року ТОВ «Бернд Бруггеманн» без будь-якого попередження про свої наступні дії було відключено житловий будинок ОСОБА_2 від споживання електроенергії.
Відшукуючи спосіб відновлення джерела постачання електроенергії для побутових і господарських потреб, 10 березня 2009 року позивач і Сарненське ремонтно-транспортне підприємство домовилися про надання послуг з постачання електроенергії від трансформаторної підстанції №73.
Оспорюючи неправомірність дій відповідача, прокурор подав у інтересах ОСОБА_2 позов до суду з вимогою стягнути з ТОВ «Бернд Бруггеманн» на користь позивача 5 930 гривень в рахунок понесених витрат на підключення до іншого джерела живлення.
Очевидним є те, що відповідач не був контрагентом у договірних правовідносинах між ОСОБА_2 і Закритим акціонерним товариством «Ей-І-Ес Рівнеенерго», як і позивач не брав участі в договорі між ТОВ «Бернд Бруггеманн Україна» і Закритим акціонерним товариством «Ей-І-Ес Рівнеенерго».
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» - споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Тому за наведених обставин слід вважати, що договір про користування електричною енергією, який укладений 15 лютого 2007 року між ОСОБА_2 і Закритим акціонерним товариством «Ей-І-Ес Рівнеенерго» в особі Сарненського району електромереж, на час виникнення спірних правовідносин продовжував свою дію. Встановлено, що енергопостачальником надавалась позивачу електроенергія в необхідних йому обсягах, натомість споживач своєчасно та в установленому порядку сплачував кошти за її використання.
Колегія суддів знаходить, що обставина укладення договору між ТОВ «Бернд Бруггеманн» та Закритим акціонерним товариством «Ей-І-Ес Рівнеенерго» не створила достатніх правових підстав для відмови від постачання відповідачем на користь ОСОБА_2 електроенергії на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що й передбачені договором від 15 лютого 2007 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України – кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бернд Бруггеманн Україна» відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 17 березня 2010 року залишити без змін.
Стягнути за подання апеляційної скарги з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бернд Бруггеманн Україна» в дохід держави 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи ( Одержувач: Державний бюджет м. Рівне; ЄДРПОУ: 22586331; банк одержувача: ГУДКУ в Рівненській обл.; МФО 833017; рр – 31216263700002; призначення платежу – код платежу 22050002, - ІТЗ для апеляційного суду Рівненської області) та 49 гривень 65 копійок судового збору (Одержувач: Місцевий бюджет м. Рівне; ЄДРПОУ: 22586331; банк одержувача: ГУДКУ в Рівненській обл.; МФО 833017; рр – 31414537700002; призначення платежу – код платежу 22090100).
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів, починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: