СПРАВА № 2-   2241   /2010 року  

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

12 серпня   2010 року                                                                                місто Лозова  

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:  

головуючого - Харабадзе К.Ш..,  

за участю секретаря – Запорожець М.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом   ОСОБА_1    до управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування, здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» за   2009   рік, -  

в с т а н о в и в :  

Позивач     звернувся   до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про зобов’язання відповідача нарахувати і здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», посилаючись на те, що   він   відноситься до категорії «Діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV /далі – Закон № 2195-ІV/ має право на отримання соціальної допомоги у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком з   01 січня 2009 року по 31 грудня 2009   року, яка   йому   в порушення вимог закону в зазначеному розмірі відповідачем не виплачувалася.  

Відповідач в письмовій заяві до суду просив відмовити в позові, посилаючись на те, що органи Пенсійного фонду мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпаний перелік яких визначений діючим законодавством, до яких виплати підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону № 2195-ІV не відносяться. Вказав, що мінімальний розмір пенсії за віком,  який визначається Законом України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у випадку підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону № 2195-ІV застосовуватися не може. Також надав суду довідку про фактично виплачені позивачу суми щомісячного підвищення до пенсії згідно Закону № 2195-ІV /   у 2009 році: з 01 січня по 31 грудня – у розмірі 49,80 грн. на місяць/  

В судове засідання позивач та відповідач не з’явилися, про місце, день і час слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.  

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.  

Дослідивши наведені доводи сторін та перевіривши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.  

Відповідно до ст. 6 Закону № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Судом достовірно встановлено, що позивач     народився   в 1941 році   і в розумінні ст. 1 Закону № 2195-ІV   набув   статусу «Дитина війни», що відповідно до ст. 6 цього ж Закону надає   йому   право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.  

Вимоги   позивача щодо зобов'язання відповідача виплачувати в 2009 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком суд вважає обґрунтованими.  

За даними довідки управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області позивачу у 2009 році було виплачено підвищення до пенсії як «Дитині війни» в розмірі по 49,80 грн. на місяць.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дія статті 6 Закону № 2195-ІV не була зупинена і, відповідно, у 2009 році продовжує діяти норма, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.      

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI, що набрав чинності з 1 січня 2009 року прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року - тобто 498 гривень.  

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

Доводи відповідача щодо застосування положень статті 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, суд вважає необґрунтованими, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії   права на соціальний захист   , права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону № 2195-ІV.  

Також не впливають на висновок суду доводи відповідача про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом № 2195-ІV доплат до пенсії і не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на Законі України, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.  

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 цього положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону № 2195-ІV покладено на управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, за місцем проживання позивача.  

Згідно вимог ст. 6 Закону № 2195-ІV відповідач повинен  нарахувати позивачу  підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а при виплаті такого нарахування врахувати вже виплачену суму та провести виплату недоплаченої суми підвищення до пенсії  

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 88 ЦПК України.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 46, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», ст. ст. 2, 4, 6,10,11, 15, 60,213-215 ЦПК України, суд,-  

в и р і ш и в :    

Позов   ОСОБА_1    задовольнити.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_1    з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»   з  01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року   та виплатити різницю між виплаченими та невиплаченими сумами доплати до пенсії за вказаний період.  

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на користь   ОСОБА_1    витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 (тридцять сім) гривень 50 копійок.  

  Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя:             К.Ш. Харабадзе