КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2007 № 2-279/1-07 (2-95/1)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Малетича М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від Позивача:
Котляров А.Ю., довіреність б/н від 13.10.2005р.,
від Відповідача 1:
від Відповідача 2:
від Третьої особи 1:
від Третіх осіб 2-163
(фізичні особи):
ніхто не з”явився,
ОСОБА_163, довіреність НОМЕР_1 від 04.09.2007р.,
ніхто не з”явився,
ОСОБА_4,
ОСОБА_6,
ОСОБА_7,
ОСОБА_15,
ОСОБА_16,
ОСОБА_21,
ОСОБА_34,
ОСОБА_37,
ОСОБА_44,
ОСОБА_64,
ОСОБА_71,
ОСОБА_85,
ОСОБА_92,
ОСОБА_100,
від інших
Третіх осіб 2-163
(фізичних осіб):
від Третьої особи 164:
від Третьої особи 165:
від Третьої особи 166:
ОСОБА_119,
ОСОБА_127,
ОСОБА_132,
ОСОБА_134,
ОСОБА_114,
ОСОБА_142,
ОСОБА_143,
ОСОБА_153,
ОСОБА_158,
ОСОБА_159,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрплита"
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.01.2007
у справі № 2-279/1-07 (2-95/1)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрплита"
до ОСОБА_1
ЗАТ "Фанери та плити"
третя особа відповідача Компанія "Некстгуд Лімітед"
ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8
ОСОБА_9
ОСОБА_10
ОСОБА_11
ОСОБА_12
ОСОБА_13
ОСОБА_14
ОСОБА_15
ОСОБА_16
ОСОБА_17
ОСОБА_18
ОСОБА_19
ОСОБА_20
ОСОБА_21
ОСОБА_22
ОСОБА_23
ОСОБА_24
ОСОБА_25
ОСОБА_26
ОСОБА_27
ОСОБА_28
ОСОБА_29
ОСОБА_30
ОСОБА_31
ОСОБА_32
ОСОБА_33
ОСОБА_34
ОСОБА_35
ОСОБА_36
ОСОБА_37
ОСОБА_38
ОСОБА_39
ОСОБА_40
ОСОБА_41
ОСОБА_42
ОСОБА_43
ОСОБА_44
ОСОБА_45
ОСОБА_46
ОСОБА_47
ОСОБА_48
ОСОБА_49
ОСОБА_50
ОСОБА_51
ОСОБА_52
ОСОБА_53
ОСОБА_54
ОСОБА_55
ОСОБА_56
ОСОБА_57
ОСОБА_58
ОСОБА_59
ОСОБА_60
ОСОБА_61
ОСОБА_62
ОСОБА_63
ОСОБА_64
ОСОБА_65
ОСОБА_66
ОСОБА_67
ОСОБА_68
ОСОБА_69
ОСОБА_70
ОСОБА_71
ОСОБА_72
ОСОБА_73
ОСОБА_74
ОСОБА_75
ОСОБА_76
ОСОБА_77
ОСОБА_78
ОСОБА_79
ОСОБА_80
ОСОБА_81
ОСОБА_82
ОСОБА_83
ОСОБА_84
ОСОБА_85
ОСОБА_86
ОСОБА_87
ОСОБА_88
ОСОБА_89
ОСОБА_90
ОСОБА_91
ОСОБА_92
ОСОБА_93
ОСОБА_94
ОСОБА_95
ОСОБА_96
ОСОБА_97
ОСОБА_98
ОСОБА_99
ОСОБА_100
ОСОБА_101
ОСОБА_102
ОСОБА_103
ОСОБА_104
ОСОБА_105
ОСОБА_106
ОСОБА_107
ОСОБА_108
ОСОБА_109
ОСОБА_110
ОСОБА_111
ОСОБА_112
ОСОБА_113
ОСОБА_114
ОСОБА_115
ОСОБА_116
ОСОБА_117
ОСОБА_118
ОСОБА_119
ОСОБА_120
ОСОБА_121
ОСОБА_122
ОСОБА_123
ОСОБА_124
ОСОБА_125
ОСОБА_126
ОСОБА_127
ОСОБА_128
ОСОБА_129
ОСОБА_130
ОСОБА_131
ОСОБА_132
ОСОБА_133
ОСОБА_134
ОСОБА_135
ОСОБА_136
ОСОБА_137
ОСОБА_138
ОСОБА_139
ОСОБА_140
ОСОБА_141
ОСОБА_142
ОСОБА_143
ОСОБА_144
ОСОБА_145
ОСОБА_146
ОСОБА_147
ОСОБА_148
ОСОБА_149
ОСОБА_150
ОСОБА_151
ОСОБА_152
ОСОБА_153
ОСОБА_154
ОСОБА_155
ОСОБА_156
ОСОБА_157
ОСОБА_158
ОСОБА_159
ОСОБА_160
ОСОБА_161
ОСОБА_162
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінвестбуд"
ЗАТ "Трудовий колектив Фанплит"
ВАТ "Райффайзен банк Аваль"
третя особа позивача
про визнання права на придбання акцій
Суть рішення і скарги:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрплита” (надалі - ТОВ “Укрплита”, Позивач) звернулося у Дніпровський районний суд міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, Відповідач 1) та Закритого акціонерного товариства “Фанери та плити” (надалі - ЗАТ “Фанери та плити”, Відповідач 2), треті особи: Компанія “Некстгуд Лімітед” (надалі - Третя особа 1), ОСОБА_2 та інші фізичні особи (надалі - ОСОБА_1, Треті особи 2-163), Товариство з обмеженою відповідальністю “Промінвестбуд” (надалі - ТОВ “Промінвестбуд”, Третя особа 164), Закрите акціонерне товариство “Трудовий колектив Фанплит” (наділі - ЗАТ “Фанплит”, Третя особа 165) та Акціонерний банк “Райффайзен Банк Аваль” (надалі - АБ “Райффайзен Банк Аваль”, Третя особа 166), про визнання переважного права на придбання акцій.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18.01.2007р. у справі № 2-279/1 в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник Позивача подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 18.01.2007р. у справі № 2-279/1 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з”ясовано та не доведено обставини, які мають значення для справи і які суд визнав встановленими, а самі висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того, на думку представника Позивача, судом були порушені норми матеріального та процесуального права і застосовано ті норми закону, які не підлягали застосуванню, зокрема: ст.ст. 3, 8, 11 та 362 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.ст. 34 та 213 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) та ст. 32 Закону України “Про господарські товариства”, що є підставами для скасування такого судового рішення.
Представник Відповідача 2 надав суду свій письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18.01.2007р. у справі № 2-279/1 є законним, об”єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просив залишити це рішення без змін, а подану на нього представником Позивача апеляційну скаргу - без задоволення.
Треті особи 2-163 (фізичні особи), що були присутні в судовому засіданні, та представник Третьої особи 165 - ЗАТ “Трудовий колектив Фанплит” також заперечували в задоволенні апеляційної скарги представника Позивача і вважали рішення суду першої інстанції від 18.01.2007р. у даній справі, законним та обгрунтованим.
Відповідач 1, Третя особа 1, Третя особа 164, Третя особа 166 та частина Третіх осіб 2-163 (фізичних осіб) чи їх представники, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, в судові засідання, призначені по розгляду поданої апеляційної скарги, так і не з”явилися, не повідомивши суд про причини своєї неявки, що на думку апеляційної інстанції, в даному випадку не перешкоджає розгляду і вирішенню справи без участі цих представників.
В той же час Треті особи 2-163, які з”явилися в судове засідання 18.09.2007р., подали до суду клопотання про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору та визнання їх переважного права на придбання акцій за оспорюваним договором купівлі-продажу цінних паперів, що укладений між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, за яким останній придбав прості іменні акції у кількості 25 штук. Крім того, зазначенні особи у вказаному клопотанні також просили перевести на них права та обов”язки покупця в повному обсязі за оспорюваним договором купівлі-продажу цінних паперів, зобов”язавши Відповідача 2 внести відповідний зарис до реєстру акціонерів ЗАТ “Фанплит” про зміну власника акцій.
Представник Позивача заперечував проти вказаних клопотань, вважав їх недоцільними та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник Відповідача 2 та Третьої особи 165 підтримав вказані клопотання та просив їх задовольнити.
Розглянувши вказані клопотання Третіх осіб 2-163, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у їх задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.
Оскільки, в даному випадку, клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору було заявлено після прийняття рішення у даній справі, на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, то задоволення вказаного клопотання, є неможливим.
Під час розгляду даної справи в судовому засіданні 04.09.2007р. оголошувалась перерва.
Заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача 2, Третьої особи 165 та Третіх осіб 2-164 (фізичні особи) в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вказувалось вище, ТОВ “Укрплита” звернулося у Дніпровський районний суд міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та ЗАТ “Фанери та плити”, треті особи: Компанія “Некстгуд Лімітед”, ОСОБА_1 та інші (всього - 162 фізичні особи) тво з обмеженою відповідальністю “Промінвестбуд”, Закрите акціонерне товариство “Трудовий колектив Фанплит” та Акціонерний банк “Райффайзен Банк Аваль”, про визнання переважного права на придбання акцій і рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 18.01.2007р. у справі № 2-279/1 в задоволенні позову було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що при укладанні спірного договору купівлі-продажу іменних акцій ЗАТ “Фанери та плити” порушень законодавства встановлено не було.
У зв”язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з вказаним висновком Дніпровського районного суду міста Києва про необґрунтованість доводів Позивача та відмову в задоволенні його вимог, з огляду на наступне.
Як видно з матеріалів справи, 10.06.2004р. між ОСОБА_1 (Продавець) та ЗАТ “Фанери плити” (Покупець) та було укладено договір, б/н, купівлі-продажу цінних паперів (надалі - Договір), згідно якого Відповідач 1 продав Відповідачу 2 двадцять п”ять простих іменних акцій номінальною вартістю 50,00 грн., емітентом яких є Відповідач 2, на суму 2 500,00 грн.
Позивач у своїй позовній заяві та апеляційній скарзі вказував, що укладення вищезазначеного договору порушувало його права та законні інтереси, яке полягало в наступному.
Пунктом 9.12. Статуту ЗАТ “Фанери та плити” в редакції, затвердженій загальними зборами його акціонерів 11.04.2000р. передбачалося, що акціонер має право зробити відчуження (продати, подарувати, обміняти та заставити акції). Акції можуть бути придбані на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб та інших підстав, передбачених законодавством. Перехід та реалізація права власності на акції здійснюються відповідно до законодавства України. В той же час, переважним правом на придбання акцій користуються акціонери Товариства.
Нормою, яка передбачає застосування та реалізацію переважного права особи перед іншими особами, є стаття 362 ЦК України, відповідно до частини 1 якої у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів, а відповідно до частини 2 цієї статті Закону, продавець частки у праві спільної часткової власності зобов”язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.
До моменту укладення Договору купівлі-продажу акцій, як стверджував Позивач, для забезпечення його переважного права, жоден з відповідачів не повідомив його про намір укладення вказаного Договору, а тому, відповідно до частини 4 ст. 362 ЦК України, він вправі вимагати через суд від відповідачів, перевести на нього права та обов”язки покупця по цьому Договору.
В даному випадку, як видно з виписки рахунку цінних паперів № НОМЕР_2, ТОВ “Укрплита” є акціонером ЗАТ “Фанери та плити”.
Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”, акція - це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації товариства.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 вказаного Закону, акція є неподільною. У разі, коли одна і та ж акція належить кільком особам, усі вони визнаються одним власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника.
Згідно ч. 1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до ч. 2 ст. 355 ЦК України розрізняються два види спільної власності: спільну власність двох або більше співвласників із визначенням часток кожного з них у праві власності (спільна часткова власність) та власність двох або більше співвласників без визначення часток у праві власності (спільна сумісна власність).
Крім того, згідно ст. 12 Закону України “Про господарські товариства” товариство є власником:
майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;
продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;
одержаних доходів;
іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
У зв”язку з вищенаведеним, судова колегія погоджується з висновком Дніпровського районного суду, що власником майна ЗАТ є саме товариство, а його акціонери - лише власниками акцій, а не співвласниками майна товариства, тому на спірні правовідносини не може поширюватися право привілеєвої купівлі частки в спільній власності, оскільки акції не є спільною власністю акціонерів ЗАТ.
Як вказувалось вище, відповідно до ст. 362 ЦК України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов”язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред”явити до суду позов про переведення на нього прав та обов”язків покупця. Одночасно позивач зобов”язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.
З огляду на вказане, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми статті 362 ЦК України. При цьому, колегія суддів погоджується і з тим, що при задоволенні позову та переведенні прав покупця на Позивача, будуть порушені права інших акціонерів Відповідача 2, оскільки переважне право одного з акціонерів - Позивача по справі, не є абсолютним.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України “Про господарські товариства”, акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі, а відповідно до ст. 32 цього Закону, акціонерне товариство має право викупити у акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання.
Крім того, згідно п. 1.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 11.05.2005 року № 4-рп/2005 у справі за конституційним зверненням Закритого акціонерного товариства “Оболонь” та громадянина ОСОБА_164 про офіційне тлумачення положень частини 2 статті 28 Закону України “Про господарські товариства”, пункту 1, абзацу 1 пункту 5 статті 4 Закону України “Про власність” (справа про права акціонерів ЗАТ) визначено, що положення пункту 1, абзацу 1 пункту 5 статті 4 Закону України “Про власність” у контексті частин 1, 7 статті 41 Конституції України, у системному зв”язку з частиною 3 статті 81 Господарського кодексу України треба розуміти так, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, але, здійснюючи своє право, він зобов”язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і суспільства, в тому числі переважне право (яке не є абсолютним) акціонерів закритого акціонерного товариства на придбання акцій, що відчужуються іншими його акціонерами.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд, погоджується з висновком Дніпровського районного суду м. Києва про безпідставність вимог Позивача, так як при укладанні спірного Договору купівлі-продажу порушень законодавства встановлено не було.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов”язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Проте, в даному випадку Позивачем, всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18.01.2007р. у справі № 2-279/1, яке було прийнято по даній справі, у зв”язку з повним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, які Дніпровський районний суд м. Києва визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв”язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим. Підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги ТОВ “Укрплита”, суд апеляційної інстанції не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господар
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрплита” залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18.01.2007р. у справі № 2-279/1 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрплита” до ОСОБА_1 та Закритого акціонерного товариства “Фанери та плити”, треті особи: Компанія “Некстгуд Лімітед”, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_165, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, Товариство з обмеженою відповідальністю “Промінвестбуд”, Закрите акціонерне товариство “Трудовий колектив Фанплит” та Акціонерний банк “Райффайзен Банк Аваль”, про визнання переважного права на придбання акцій, - без змін.
2. Справу № 2-279/1 повернути до Дніпровського районного суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
24.09.07 (відправлено)