У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року липня місяця 13 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Любобратцевої Н.І.,
Суддів Чистякової Т.І.,
Філатової Є.В.,
При секретарі Бініашвілі Б.Ш.,
за участю ОСОБА_5 - представника позивача, представника відповідача Серого С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», Кримської регіональної філії ВАТ «Кредобанк», треті особи – ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання дій неправомірними, визнання договору поруки недійсним та його скасування,
за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_7 – ОСОБА_5 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 січня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом ВАТ «Кредобанк», Кримської регіональної філії ВАТ «Кредобанк», треті особи – ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання дій неправомірними, визнання договору поруки недійсним та його скасування, мотивуючи свої вимоги тим, між ОСОБА_8 та банком було укладено кредитний договір № 298-07Р від 15.11.2007 р. Поручителем за цим кредитним договором та солідарним боржником є її чоловік ОСОБА_9. С даним договором поруки позивачка не була ознайомлена, вона не давала згоду на його укладення, а відповідач не запропонував ОСОБА_9 надати письмову згоду його дружини на укладення цього договору, чим порушив її права.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 13 січня 2010 року зазначений позов ОСОБА_7 залишено без задоволення.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в який ставить питання про скасування зазначеного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі. Апелянт вважає, що судом порушено ст. 65 Сімейного Кодексу України, яка вимагає письмової згоди законної дружини поручителя на проведення фінансової операції.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у межах вимог ст.303 ЦПК України, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга представника позивача задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано будь – яких доказів наявності підстав, передбачених чинним законодавством, для визнання спірного договору поруки недійсним та незаконним.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у ході судового розгляду справи, а також вимогам чинного законодавства.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 15 листопада 2007 року між ВАТ «Кредобанк», ОСОБА_8 та ОСОБА_9 був укладений договір поруки, згідно з яким поручитель ОСОБА_9 зобов’язується відповідати перед банком за виконання зобов’язань боржника за кредитним договором № 298-07Р від 15.11.2007 р., укладеним між кредитором та боржником.
Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Зі змісту наведеної правової норми випливає, що порука є способом забезпечення зобов’язання, а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю. Договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, у зв’язку з чим посилання представника позивачки на порушення судом першої інстанції вимог ст. 65 СК України є помилковим і таким, що не заслуговує на увагу, оскільки зі змісту наведеної норми закону випливає, що згода подружжя вимагається тільки у разі розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, воно є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - представника ОСОБА_7 – відхилити. Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді Любобратцева Н. І.
Філатова Є.В.
Чистякова Т.І.