справа № 2-2140/2010 р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем   України  

27 липня 2010 року     Ірпінський міський суд Київської області в складі:  

головуючого     судді     Линника В.Я.  

при секретарі     Кузнєцовій Л.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпіні Київської області про визнання права на отримання пенсійних виплат, спонукання до розрахунку розмірів виплат згідно законодавства та до виплати недоплачених сум, -  

встановив:  

До Ірпінського міського суду звернувся ОСОБА_1 із зазначеним вище позовом, який мотивував тим, що він є потерпілим наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом II групи по захворюванню, яке пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, та перебуває на обліку в УПФУ в м.Ірпені Київської області з 22.02.2010 р. Згідно із ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 8 мінімальних заробітних плат. Відповідно до ст. 50 зазначеного Закону, йому також повинна призначатись щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Він 12.04.2010 р. звернувся до УПФ України в м.Ірпені Київської області із заявою про перерахунок його пенсії, однак відповідач своїм листом від 30.04.10 № 167/Б-З відмовив йому у перерахунку пенсії.  

Просив визнати за позивачем ОСОБА_1 право отримувати державну пенсію у розмірі не меншому за 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленій ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням розміру встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, станом на момент виплати; щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленій ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням розміру встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, станом на момент виплати та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпіні Київської області (ідент. Код 22200649) припинити дії, що порушують права ОСОБА_1 на отримання пенсійних виплат в повному розмірі.  

Зобов'язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпінь Київської області (ідент. Код 22200649) поновити порушені права ОСОБА_1 з 01 березня 2010 року та привести розмір пенсії, що належить йому до виплати у відповідність до ст.49, 50, ч.4 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», зокрема: державної пенсії — у розмірі не меншому за 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленій ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням розміру встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, станом на момент виплати; щомісячної додаткової пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленій ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням розміру встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, станом на момент виплати.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпіні Київської області провести перерахунок з 01 березня 2010 року та сплатити ОСОБА_1 недоплачені внаслідок неправомірного розрахунку суми пенсійних виплат.  

Позивач в судовому засіданні уточнив свої позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме: просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпіні Київської області провести перерахунок з 01 березня 2010 року та сплатити ОСОБА_1 недоплачені внаслідок неправомірного розрахунку суми пенсійних виплат, зокрема: державної пенсії - у розмірі не меншому за 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленій ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням розміру встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, станом на момент виплати; щомісячної додаткової пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленій ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням розміру встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, станом на момент виплати  

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив їх задоволити.  

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмові заперечення на позов, в яких Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області просить розглянути справу без участі представника управління.  

В письмових запереченнях на позов, відповідач зазначає, що дійсно позивач знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ в м. Ірпіні та отримує пенсію, призначену відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.02.2010 р. Ця пенсія нараховувалась згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.», постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.02 № 1, від 13.07.04 № 894 та від 27.12.05 № 1293. При цьому, при нарахуванні цих пенсій не може бути застосовано розмір пенсії, встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки цей розмір використовується лише у разі нарахування пенсій згідно з цим законом. З 01.01.2008 р. Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розрахунок додаткової пенсії змінено, а саме встановлено у відсотках від прожиткового мінімуму визначеного для осіб, що втратили працездатність, а саме для інвалідів II групи - 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 зазначену норму визнано неконституційною, а тому після цього виплата пенсії відбувається на підставі Постанови Кабінету міністрів України від 28.05.08 № 530.  

Також вказує, що відповідно до ст. 63 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок Державного бюджету. Таким чином, управлінням Пенсійного фонду України в м.Ірпені проводилась виплата пенсій відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах повноважень та в межах виділених коштів з Державного бюджету для проведення виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

На підставі вищенаведеного просить відмовити в задоволенні позову.  

  Судом встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії. знаходиться на обліку в управлінні ПФУ в м. Ірпіні та отримує з 22.02.2010 р. пенсію по інвалідності, в розмірі, передбаченому Постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.02 № 1, від 13.07.04 № 894, від 27.12.05 № 1293, а саме: основна пенсія – 1 090,00 грн., додаткова пенсія – 114,60 грн. (а.с. 22)  

Встановлені судом обставини визнаються сторонами, а тому відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.  

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а)державної пенсії, б)додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

Згідно з ч. 4 ст. 54 цього ж Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.  

Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 11 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.  

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено, що інвалідам II групи, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (підпункт 12 пункту 28 розділу II Закону), а у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (підпункт 15 пункту 28 розділу II Закону).  

Зазначені норми рішенням Конституційного суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 були визнані неконституційними, а тому після винесення цього рішення відновили свою дію норми ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що діяли до внесення в них змін.  

Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який відповідно до Закону від 20.10.09 № 1646-VI з 01.01.2010 р. становить 695,00 грн.  

За таких обставин суд прийшов до висновку, що відповідач незаконно нараховував та виплачував позивачу пенсію в меншому розмірі ніж вимагають норми ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".  

Доводи відповідача у письмовому запереченні про необхідність застосування постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.02 № 1, від 13.07.04 № 894, від 27.12.05 № 1293, від 28.05.08 № 530, від 16.07.08 № 654 для визначення розміру пенсії позивачу необґрунтовані, оскільки зазначеними постановами встановлено розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в меншому розмірі та в твердій грошовій сумі, що суперечить ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими встановлено розмір пенсії у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком.  

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п.1) та основи соціального захисту (п. 60).  

Норма ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, не береться судом до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, та інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.  

Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.  

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Не заслуговують на увагу посилання відповідача, що розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише для призначення пенсії вперше за правилами, передбаченими частиною першою ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

З огляду на викладене суд не бере до уваги положення ч. З ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".  

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.  

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.  

Вивчивши доводи позивача та заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що дії відповідача по нарахуванні позивачу пенсії в розмірі меншому, ніж встановлено законом, є незаконними, а тому з метою захисту прав позивача такі дії слід припинити, зобов'язавши відповідача зробити позивачу перерахунок та виплату основної та додаткової пенсій відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.03.2010 р.  

Суд відмовляє в частині задоволення позовних вимог щодо визнання за позивачем права отримувати державну та щомісячну додаткову пенсію в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки таке право за ним, передбачено Законом і не потребує додаткового рішення суду. В разі порушення прав в майбутньому, позивач може звернутись до суду за їх захистом з відповідним позовом.  

Позивача та відповідача звільнено ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від сплати судового збору.  

В зв'язку із частковим задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача витрати з інформаційно-технічного розгляду справи.  

На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 14, 49, 50/54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 1, 60, 209-215 ЦПК України, суд, -  

постановив:  

Позов задовольнити частково.  

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у м. Ірпіні Київської області зробити з 01.03.2010 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як інваліду 2-ї групи, потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.  

В решті позову відмовити.  

Стягнути з Управління пенсійного фонду України в м. Ірпіні Київської області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.  

Рішення в повному обсязі буде складено до 02.08.2010 року.  

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

  Суддя                 В.Я Линник