Справа № 22ц – 6516/2010 р. Головуючий в суді 1 інстанції Кашперська Т.Ц.
Категорія 01, 57 Доповідач в суді ІІ інстанції Малород О. І.
У Х В А Л А
іменем України
12 серпня 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого: Дьоміної О.О.
Суддів: Малорода О.І., Сліпченка О.І.
при секретарі: Вішик О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ
цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 16 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київській області про зобов’язання перерахувати та виплатити пенсію по інвалідності,-
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 16 червня 2009 року позов задоволено частково.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов – визнав неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_3 у перерахунку пенсії по інвалідності, та зобов’язав УПФУ в м. Ірпені провести перерахунок пенсії по інвалідності починаючи з 01.03.2009 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного впливом аварії на ЧАЕС (а.с. 12). Позивач перебуває на обліку в Пенсійного фонду України м. Ірпінь і одержує пенсію по інвалідності.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
В ч. 4 ст. 54 цього Закону передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по другій групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 50 Закону особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі інвалідам другої групи – 75 % мінімальної пенсії за віком. Ця додаткова пенсія відповідно до положень ст. 53 цього Закону виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
ОСОБА_3 оспорюючи дії відповідача вважав, що він отримував пенсію та додаткову пенсію значно нищу, ніж це передбачено ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв’язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем виплачувалась пенсія відповідно до вимог постанови КМ України № 1 від 03.01.2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" в розмірі 19 грн. 91 коп.
Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем норм ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Статтею 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України ).
При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, правомірно прийшов до висновку, що постанова КМ України № 1 від 03.01.2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" , суперечить вимогам ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , оскільки істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також суд першої інстанції правильно не взяв до уваги посилання представника відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМ України, оскільки надання законодавцем такого права КМ України не означає, що останній встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановленого цим же Законом.
Тобто, КМ України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається лише за правилами , передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року за № 10 - рп визнано неконституційними деякі положення Законів України "Про державний бюджет на 2008 рік" , зокрема п. 28 розділу 2 зазначеного Закону, яким було внесено на 2008 рік зміни до ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині визначення розміру пенсії та додаткової пенсії по другій групі інвалідності, пов’язаної з впливом аварії на ЧАЕС.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на всій території України.
Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України , ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України "Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову у межах строку звернення до суду.
Суд ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для її скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304-1, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області відхилити.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 16 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді: