Судове рішення #10442304

    УКРАЇНА  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

 Справа №22ц-3370/10                Головуючий в суді 1-ї інстанції Грубіян Є.О.

Категорія 46                          Доповідач Балашкевич С.В.

  У Х В А Л А  

Іменем   України  

    12 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області  

в складі: головуючого – судді Балашкевича С.В.    

суддів: Рафальської І.М., Зарицької Г.В.          

при секретарі Пюрі Г.В.  

з участю позивача          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Романівського районного суду Житомирської області від 7 травня 2010 року за матеріалами позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -  

  встановила:  

    Ухвалою судді Романівського районного суду Житомирської області від 7 травня 2010 року позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про  стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів визнана неподаною та повернута позивачу з підстав, передбачених частиною 2 статті 121 ЦПК.  

  В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення суддею норм матеріального та процесуального права й просить скасувати ухвалу судді, а питання  передати на новий розгляд суду першої інстанції.  

  Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Ухвалою судді Романівського районного  суду Житомирської області від 19 квітня 2010  року позовна заява ОСОБА_2 була  залишена без руху с тих підстав, що позивачем не сплачений судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, виходячи із ставок, що встановлені для вимог майнового характеру.  

  Постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя виходив з того, що у визначений строк позивач не виправив указані недоліки.  

  Проте з таким висновком цілком погодитися не можна.  

Відповідно до статті 121 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119,120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.  

  Як роз’яснено в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» якщо заява не відповідає вимогам статей 119,120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху,   в тому числі й розмір несплачених судових витрат   ,   і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.  

  Залишаючи позовну заяву без руху, суддя правильно вважав, що судові витрати (судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи) повинні бути сплачені позивачкою виходячи із ставок, що встановлені для вимог майнового характеру, проте   не зазначив їх розмір   , а тому при постановленні оскаржуваної ухвали дійшов поспішного висновку про те, що у визначений строк ОСОБА_2 не виправила недоліки позовної заяви.  

За таких обставин оскаржувана ухвала не може бути залишена в силі і підлягає скасуванню.  

Посилання позивача на те, що згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» вона звільнена від сплати судового збору є безпідставним.  

Відповідно до пункту 5 статті 4 вказаного Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року від сплати судового збору звільняються позивачі за позовами про стягнення аліментів. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною вимогою про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Ці поняття не є тотожними.  

  Керуючись ст.ст. 209,303,304.307,311-315 ЦПК України, колегія суддів, -  

ухвалила:  

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2  задовольнити.  

  Ухвалу судді Романівського районного суду Житомирської області від 7 травня 2010 року скасувати, а питання про можливість прийняття позовної заяви передати до суду першої інстанції на новий розгляд.  

  Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.  

  Головуючий             Судді    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація