ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 серпня 2010 р.Справа №2а-10459/10/16/0170
(12:20)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді АлександроваО.Ю. , при секретарі Габрись П.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради
до ОСОБА_1
про обмеження права на мирні зібрання
за участю представників сторін:
від позивача – Нізамутдінов М.І.
від відповідача – не з'явився.
від третьої особи – не з'явився.
Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до відповідача про заборону ОСОБА_1 проведення акції протесту з установкою автоматичного намету з 25.08.10р. за адресою: м. Ялта, пл. Радянська, 1, тема акції: протест проти порушення конституційних прав на придбання земельної ділянки під будівництво будинку у м. Ялта.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено порядок оформлення повідомлення №С-54/2815/2 від 29.07.10р. а саме: у повідомленні про проведення акції відсутні відомості про кількість учасників заходів; кінцевий строк проведення акції; прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), що робить неможливим прийняття рішення по організації проведення акції.
Позивач також зазначає, що рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 25.09.08р. №2000 затверджено Положення «Про порядок організації проведення зборів, мітингів, вуличних ходів, демонстрацій та інших масових заходів у місті Ялта». Наведеним Положенням передбачені спеціально визначені місця для проведення таких заходів, тоді як площа Радянська, 1, в м. Ялта до таких місць не відноситься.
Крім цього, позивач зазначає, що чинне законодавство України не передбачає можливості проведення акції протесту у будівлях державних установ або місцевого самоврядування.
Враховуючи те, що на думку позивача, у разі проведення вказаної акції існує реальна загроза порушення громадського порядку, заподіяння шкоди здоров’ю громадян, позивач просить суд заборонити ОСОБА_1 проведення акції протесту з установкою автоматичної палатки з 25.08.10р.
У судовому засіданні, що відбулося 13.08.10р., представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач та третя особа явку представників у судове засідання не забезпечили, у зв’язку з обмеженим терміном розгляду справи, передбаченим ч.4 ст. 182 КАС України, судом вжито заходів про повідомлення відповідачів телефонограмами, що отримані відповідачами 11.08.10р.
13.08.10р. до суду надійшли письмові пояснення від третьої особи у яких повідомлено, що третя особа позовні вимоги підтримує повністю.
У вищенаведених поясненнях третя особа просить суд про розгляд справи за відсутності її представника.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
29.07.2010р. до Виконавчого комітету Ялтинської міської Радинадійшло повідомлення ОСОБА_1 №С-54/2815/2 від 29.07.10р., у якому зазначається, що 25 серпня 2010р. починається акція протесту з встановленням автоматичного намету за адресою: м. Ялта, пл. Радянська, 1. У наведеному повідомленні також зазначається, що акція буле проходити у зв’язку із тим, що ОСОБА_1 не згодна з порушенням її конституційного права на будівництво власного будинку у м. Ялта, та що акція буде проходити до вирішення цього питання по суті (а.с.8).
Листом від 09.08.10р. №С-54/2815/2 позивача повідомлено, що Виконавчий комітет Ялтинської міської Ради заперечує проти проведення вищенаведеної акції у зв’язку із тим, що Положенням «Про порядок організації проведення зборів, мітингів, вуличних ходів, демонстрацій та інших масових заходів у місті Ялта», затвердженим рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 25.09.08р. №2000 передбачені спеціально визначені місця для проведення таких заходів, тоді як площа Радянська, 1, в м. Ялта до таких місць не відноситься. Крім того, у наведеному листі зазначено, що у повідомленні ОСОБА_1 №С-54/2815/2 від 29.07.10р. відсутні відомості про кількість учасників заходів; кінцевий строк проведення акції; не вказано організаторів акції, що робить неможливим прийняття рішення по організації проведення акції.
Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади – мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх органи.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст. 10).
Відповідно до ст. 38 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку. Разом з тим, Конституція України та Кодекс адміністративного судочинства України наділяє орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування повноваженнями щодо звернення до суду з позовною заявою про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
Згідно ст.39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання передбачені статтею 182 КАС України.
За вимогами ч.5 ст.182 КАС України суд задовольняє позов про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
Розглянувши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, тільки в частині обмеження реалізації права позивача на мирні зібрання шляхом: визначення строку проведення акції з 09:00 25.08.10р. до 18:00 25.08.10р.; заборони під час проведення акції протесту встановлювати автоматичний намет, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 29.07.10. було повідомлено відповідача про намір провести акцію 25.08.10р.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19 квітня 2001 року №4рп/2001 (справа № 1-30/2001), організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.
З урахуванням того, що відповідач сповістив позивача фактично за 27 днів до проведення мітингу, такий строк дає можливість органу виконавчої влади вжити заходи щодо забезпечення громадського порядку, тому суд вважає, що відповідач завчасно сповістив позивача про проведення мітингу. При цьому, суд зазначає, що позивачем не надані докази відсутності у нього можливості упродовж строку, який залишився до проведення відповідачем мітингу, здійснити підготовчі заходи, зокрема, для забезпечення безперешкодного проведення ОСОБА_1 цього мітингу, для підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей, у тому числі вирішити в суді питання застосування обмежень.
Судом з’ясовано, що як на підставу для за задоволення позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем порядку оформлення повідомлення №С-54/2815/2 від 29.07.10р.
Судом досліджено повідомлення ОСОБА_1 №С-54/2815/2 від 29.07.10р. та встановлено, що у повідомленні про проведення акції відсутні відомості про кількість учасників заходів; кінцевий строк проведення акції; відомості щодо організації акції, але суд критично ставиться до твердження позивача про те, що відсутність цих відомостей суперечить чинному законодавству та робить неможливим прийняття рішення по організації проведення акції з наступних підстав.
Відповідач зазначає, що відсутність вищенаведених відомостей у повідомлені про проведення акції суперечить чинному законодавству та рішенню виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 2000 від 25.09.2008 року, яке прийнято з урахуванням Указу Президії Верховної Ради СРСР “Про Порядок організації і проведення зборів, митінгів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР” від 28 липня 1988 року № 9306 –XI
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 3 Закону України “Про правонаступництво України” № 1543-ХІІ від 12.09.1991 року до прийняття відповідних актів на території України застосовуються законодавчі акти Союзу РСР з питань, які не врегульовано законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що акти місцевих рад, прийняті в межах наданих їм повноважень, обов'язкові для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.
Судом встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 2000 від 25.09.2008 року "Про затвердження Положення "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличної ходи, демонстрацій та інших масових заходів в місті Ялта" затверджені Положення про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличної ходи, демонстрацій та інших масових заходів в місті Ялта (Додаток №1) та Перелік місць, які пропонуються для проведення зборів, мітингів, вуличної ходи, демонстрацій та інших масових заходів в місті Ялта (Додаток №2).
Вищезазначене Положення і Перелік встановлюють порядок організації і проведення недержавних масових заходів в місті Ялта шляхом визначення порядку, форми і строку звернення організаторів таких заходів, порядку повернення заяв (повідомлень) без розгляду, підстав для відмови у погоджені та інше, а також рекомендовані місця проведення заходів.
Таким чином, судом встановлено, що зазначені Положення та Перелік, затверджені рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради №2000 від 25.09.2008 року, регулюють порядок організації і проведення мітингів, тому, відповідно до статті 3 Закону України “Про правонаступництво України” № 1543-ХІІ від 12.09.1991 року Указ Президії Верховної Ради СРСР “Про Порядок організації і проведення зборів, митінгів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР”від 28 липня 1988 року № 9306 –XI не може бути застосованим для регулювання питань, які визначені актами українського законодавства, а саме: нормативно – правовими актами виконкому Ялтинської міської Ради.
Суд також підкреслює, що Указ Президії Верховної Ради СРСР “Про Порядок організації і проведення зборів, митінгів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР”від 28 липня 1988 року № 9306 – XI (надалі –Указ Президії ВР СРСР) суперечить Конституції України, зокрема, статті 39, що встановлює для організації масових зібрань повідомчий, а не дозвільний порядок, і яка не містить обмежень щодо терміну подачі подачі повідомлень, а також іншим положенням Конституції.
Крім того, суд зазначає, що норми Указу Президії ВР СРСР суперечать Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Таким чином, суд зауважує, що Указ Президії Верховної Ради СРСР “Про Порядок організації і проведення зборів, митінгів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР”від 28 липня 1988 року № 9306 не може бути застосований для регулювання порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.
Враховуючи вищевикладене суд вважає неспроможним посилання позивача на порушення відповідачем норм чинного законодавства України у зв’язку з відсутністю в повідомленні про проведення мітингу, яке надано відповідачем, кінцевого строку проведення акції, кількості учасників та інформації про організаторів мітингу.
Крім того суд зазначає, що вважає неспроможним посилання позивача на неможливість проведення акції саме на площі Радянська тому, що ця площа згідно рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради АР Крим №2000 від 25.09.2008 року до спеціально визначених місць проведення мітингу не відноситься з наступних підстав.
Аналізуючи рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради АР Крим №2000 від 25.09.2008 року "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличної ходи, демонстрацій та інших масових заходів в місті Ялта", суд вважає необхідним вказати, що положення цього рішення свідчать про звуження останнім конституційних прав громадян на мирні збори шляхом встановлення штучних умов необхідних для реалізації громадянам такого права в м. Ялта та заборони проведення таких зборів у центральній частині міста, у зв’язку з чим при вирішені справи керуючись принципом законності (ч.4 ст.9 КАС України) суд не застосовує зазначений нормативно-правові акт виконавчого комітету Ялтинської міської ради, а застосовує правові акти, які мають вищу юридичну силу (КАС України, Конституцію України та Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод).
Відповідно до ст.11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить два пов'язаних між собою права: право на свободу зібрань та право на свободу об'єднань, так, зокрема передбачено, що:
– кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів.
– здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом в інтересах національної або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб і є необхідними в демократичному суспільстві. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особам, що входять до складу збройних сил, поліції або органів державного управління.
На думку суду, таке поєднання двох свобод в одному положенні не є випадковим, адже свобода об'єднання фактично містить як компонент свободу зібрань.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини свобода мирних зібрань, як і свобода вираження, "є фундаментальним правом у демократичному суспільстві та … є однією з підвалин такого суспільства" (Rassemblement jurassien et Unite jurassienne v. Switzerland, 1980).
Суд критично ставиться до твердження позивача про те, що відповідач намагається провести акцію протесту саме в будівлі Ялтинської міської ради з наступних підстав.
Позивач зазначає, що відповідачем в повідомленні про проведення акції вказано адреса проведення акції: м. Ялта пл. Радянська, 1, тоді як за вказаною адресою розміщена будівля Ялтинської міської ради, з чого позивач зробив висновок про намагання позивачем провести акції у будівлі Ялтинської міської ради.
Суд зазначає, що вищенаведене припущення позивача не знайшло підтвердження під час розгляду справи, крім того зі змісту самого повідомлення, де відповідач зазначає про намір поставити намет випливає, що акцію відповідач намагається провести на площі Радянська, а не у будівлі державної установи, як вказує позивач.
Відповідно до ст.ст. 22, 23 Конституції України, кожна особа має право на вільний розвиток своєї особистості, отже, як вважає суд, свідоме рішення особи брати участь в акції саме на площі Радянська у м. Ялта є її правом, якщо воно не порушує права інших осіб, та залишається її свідомим вибором.
Суд вважає за необхідне зазначити, що з ч.5 ст. 182 КАС України випливає, що для задоволення позову про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання необхідна наявність одразу двох чинників – порушення національної безпеки та громадського порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" національна безпека це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.
Статтею 3 вищезгаданого Закону передбачено, що об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи. Згідно із статтями 27, 34, 49 та 50 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя; кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Законодавчого визначення громадського правопорядку немає. Водночас, суд доходить до висновку, що під "громадським правопорядком" слід розуміти зумовлену закономірностями соціального розвитку систем правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певну організаційну форму. Отже, громадський порядок у вузькому розумінні означає відсутність правопорушень.
Тобто, умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
Як вбачається із матеріалів справи проведення акції буде здійснюватися особисто ОСОБА_1 з мирною метою, та нею не планується сприяння чи створювання загрози заворушень, злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. Допустимих доказів, яки б спростовували ці матеріали справи з боку представника позивача під час судового розгляду суду не надано.
За таких обставин суд вважає, що реальність будь-якої небезпеки позивачем не доведена, наявність інтересів національної безпеки і громадського порядку виходячи з заявлених позовних вимог і форми (заворушень, злочинів тощо) очікуємої небезпеки на підтвердження своїх припущень позивачем не визначені.
Приймаючі до уваги, що відповідачем виконані необхідні та істотні, передбачені частиною 2 статті 39 Конституції України та статті 11 Конвенції про захист прав і основних свобод людини умови для проведення акції - мірного зібрання на площі Радянська у м. Ялта АР Крим, тому суд не вбачає підстав для заборони у проведені ОСОБА_1 акції протесту 25.08.10р. за адресою: м. Ялта, пл. Радянська, 1, тема акції: протест проти порушення конституційних прав на придбання земельної ділянки під будівництво будинку у м. Ялта.
Але враховуючи, що у судовому засіданні підтвердився той факт, що в наданому відповідачем повідомленні про проведення акції відсутня інформація про час її закінчення, суд вважає необхідним задовольнити позов частково, зазначити спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання шляхом визначення строку проведення акції протесту за адресою: м. Ялта, пл. Радянська, 1 з 09:00 25.08.10р. до 18:00 25.08.10р., тобто впродовж робочого часу органу, на діяльність якого направлена організація мітингу. Суд також врахував наданий позивачем план основник культурно-видовищних заходів у м. Ялта на 2010р., що наданий позивачем під час судового засідання.
Судом також враховано, що фактично територія біля адміністративної будівлі Ялтинської міської ради АР Крим та його виконавчого комітету представляє собою площу з об’єктами зовнішнього благоустрою та озеленення (клумби, газони), під’їздом для службових автомобілів та пішохідними доріжками, шириною не більш 2,5м. для проходу до будівлі, розміщення на яких під час безстрокової мирної акції протесту з застосуванням намету, без шкоди об’єктам благоустрою не представляється можливим. При цьому суд зазначає, що на законодавчому рівні не існує поняття “намет”. Виходячи з практики застосування термінів, слів та словосполучень намет - тимчасове житло або будова, збірно-розбірна конструкція, що швидко зводиться, призначена для тимчасового розміщення і мешкання людей, виробництва робіт, господарських потреб, а також складування різних матеріалів, майна і апаратури в польових умовах. Згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови, “намет” – тимчасове приміщення із тканині, шкірі, рідше з гілля, що напинається на каркас; шатро.
Тобто, організація та проведення заявленої відповідачем акції з використанням автоматичного намету утворить умови для порушення вимог Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, а також санітарно - гігієнічних норм та правил, дотримання яких відповідач не зможе забезпечити. У зв’язку із вищевикладеним суд вважає за необхідне обмежити реалізацію права на мирні зібрання ОСОБА_1 шляхом заборони під час проведення акції протесту, що відбудеться 25.08.10р. з 09:00 до 18:00 за адресою: м. Ялта, пл. Радянська, встановлювати намет.
Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір частково в розмірі 1 гривня 70 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 39 Конституції України, ст.160-163, 182, п.6 ч.1 ст.256 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Обмежити реалізацію права на мирні зібрання ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) шляхом визначення строку проведення акції протесту за адресою: м. Ялта, пл. Радянська, 1 з 09:00 25.08.10р. до 18:00 25.08.10р.
3. Заборонити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) під час проведення акції протесту, що відбудеться 25.08.10р. з 09:00 до 18:00 за адресою: м. Ялта, пл. Радянська, 1 встановлювати намет.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь виконавчого комітету Ялтинської міської Ради з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 гривні 70 копійок.
6. Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Александров О.Ю.